Загадка озера Ангікуні, звідки в одну мить зникло ціле поселення (7 фото)

У це невелике село інуїтів мисливці та рибалки, що промишляли на півночі Канади, набридали неодноразово. Місцеві завжди зустрічали їх гостинно, годували, надавали ночівлю. Але в черговий такий захід поселення на березі озера Ангікуні виявилося повністю безлюдним.





Джо Лабелль займався видобутком хутра і нерідко бував у цих місцях. Чоловіка місцеві добре знали, з радістю вітали, оскільки він був чудовим оповідачем і радував своїх приятелів із місцевих історіями із великого світу.



Озеро Ангікуні

12 листопада 1930 року він вкотре вирішив заглянути в село, щоб відпочити і відновити сили після довгого блукання по лісів. Але зустріли його не вигуки привітання, а тиша, що ріже вуха.

Не було чути ні гомону голосів, ні гавкання собак. Здивований Лабелль попрямував до найближчої яранги. Вигукнув господарів і, не почувши відповіді, увійшов усередину. Погляду гостя постала страшна картина: нещодавно згаслий вогонь, що навіть не встигла остигнути їжу. Але господарів ніде не було.

Аналогічна картина чекала на нього й у інших ярангах. У багатьох були ознаки того, що люди планували розпочати трапезу. Подекуди лежали підготовлені до обробки шкіри. Але ознак людей ніде не було.

Куди всі зникли?



Типове поселення інуїтів

Джо відчув якийсь тваринний жах. Адже чоловік чудово знав, що люди, які живуть у суворих умовах, звикли до постійної боротьби з природою. І навіть у сусіднє село ніхто не висунеться без запасу харчування, теплий одяг та зброю. А тут наче всі живі істоти просто випарувалися. Адже в окрузі не було навіть слідів, які показали б напрямок, у якому пішли жителі.

Незважаючи на сильну втому, мисливець мало не бігом кинувся у велике сусіднє селище: там був вузол зв'язку. В голові билася єдина думка: а як і там нікого не виявиться?

Тиски, що стискали серце, розтиснулися, коли він увійшов до села і почув шум голосів. Джо відбив телеграму. І вже за кілька годин до Ангікуні прибули кінні поліцейські, допомогти яким зголосилися місцеві мисливці.

Запитання без відповідей



Собача упряжка

Уважний огляд показав, що все населення села кількості 28 людей просто зникло. Неподалік було виявлено масове поховання собак. Тварини були виснажені, мабуть, загинули з голоду.

Адже до собак інуїти ставилися дуже відповідально. Швидше, самі стали б голодувати, ніж дозволили загинути псам, адже їздові собаки – перші помічники у цій місцевості. Без них нікуди. Тим більше що у ярангах були запаси товарів. І масова загибель людей з голоду виключається.



Інуїти

Друга несподівана знахідка чекала на групу на місцевому кладовищі. Всі поховання виявилися розритими, тіл у могилах не було. А могильні каміння, яке інуїти складали у вигляді пірамід, прибрано та акуратно розкладені поряд. Що вражає, оскільки до покійних плем'я належало з трепетом та благоговінням. І до могил не підходили без зайвої потреби, не кажучи вже про те, щоб розкрити їх та витягти останки.

Деякий час історія активно обговорювалася в канадській преса. Що ж змусило людей раптово покинути село? Якщо їм терміново довелося відкочувати на іншу стоянку, як пояснити кинуті речі, зброю, їжу? Без відповідей залишилися і питання щодо загиблих собак та розкритих могил.



Висувалася навіть абсолютно абсурдна версія про настання інопланетян, які змусили людей зробити такі дивні вчинки, а потім забрали їх із собою. Звичайно ж знайшлися свідки (нібито), які бачили яскраве свічення в районі озера. Яке переміщалося до поселення за пару днів до відвідування мисливцем.



Вже у нашому столітті інтерес до історії знову активізувався. Любителі містики спробували знайти нащадків Лабелля, щоб отримати якусь додаткову інформацію. Але спроба не дала результатів. І історія зникнення цілого села за таких дивних обставин продовжує залишатися загадкою.