Особливості японської освіти: як навчають майбутніх трудоголіків (11 фото)

Ми вже давно звикли, що Японія – це інша планета зі своїми особливими традиціями та правилами. Але що можна сказати про японську школу? Що ми знаємо про неї, крім того, що більшість аніме присвячені японській школі, а дівоча шкільна форма стала взірцем японської моди? Ось три десятки цікавих фактів про освіту в Країні сонця, що сходить.







1. Дитячий садок у Японії обов'язковий, і зазвичай діти починають ходити туди у віці 3 років. Вже в дитячому садку японські малюки опановують основи арифметики і вміють читати хірагану та катакану (складові абетки).

2. Щоб вступити до початкової школи, всі діти повинні складати іспити. Ті, хто невдало склав вступні іспити, можуть навчатися у підготовчій школі та спробувати вступити ще раз наступного року.

3. Освіта у початковій та середній школі обов'язкова та безкоштовна. Навчання у старших класах та університетах завжди платне.





4. У початковій школі не задають домашніх завдань. Натомість у середній та старшій школі домашні завдання досить об'ємні, тому вважається, що японські старшокласники найзайнятіші люди в країні.

5. Кожна школа має свою унікальну форму.

6. Відразу після входу до школи є шафки для взуття.



7. У більшості шкіл суворі правила щодо кольору волосся. Тільки природний колір волосся є прийнятним для школярів.

8. У багатьох державних та приватних школах хлопчикам не дозволяють носити довгі зачіски, допускається лише акуратна коротка стрижка.

9. Правила для дівчаток включають: ходити без завивки, косметики, лаку для нігтів та ювелірних виробів (за винятком годин).

10. Школярі можуть носити шкарпетки лише білого, чорного або темно-синього кольору. Якщо учень одягнув, наприклад, коричневі шкарпетки, що проти шкільних правил, цей предмет гардероба може бути конфіскований.



11. Типовий японський клас у школі складається з 30-40 чоловік.

12. Школярі зазвичай залишаються в одній класній кімнаті протягом усього року, а вчителі повинні переміщатися з класу до класу.

13. Школярам потрібно вивчити близько 2500 символів, щоб мати можливість читати і писати японською.

14. Японські діти повинні навчитися читати та писати трьома різними способами: правильними японськими ієрогліфами, японською версією китайських ієрогліфів та латинським алфавітом.



15. Основні предмети у школах Японії - математика, японська, соціальні науки, ремесло, музика та фізкультура. Тепер у більшості початкових шкіл викладають англійську мову. Школярі вивчають здоровий спосіб життя, інформатику, музику, мистецтво, фізичне виховання та домоводство, а також традиційні мистецтва – каліграфію та хайку (вид вірша).

16. Школи використовують інформаційні технології для вдосконалення освіти. В усіх школах є інтернет.

17. У школах усі класи поділяються на дрібні групи. Ці групи виконують різні види діяльності - наприклад, прибирання класу, двору, залів і т.д.



18. Більшість шкіл заохочують учнів перебувати в одному з двох клубів – спортивному клубі (футбол, кендо, бейсбол, дзюдо, теніс, легка атлетика, плавання, волейбол, регбі) чи клубі культури (каліграфія, математика, науки). Учасники клубів зустрічаються після уроків та проводять разом час.

19. У японських школах немає прибиральниць. Після закінчення занять школярі самі щодня прибирають класи, коридори, миють туалети і упорядковують територію навколо школи.



20. У Японії діти ходять до початкової школи протягом 6 років, до середньої школи — 3 роки, до старших класів — також 3 роки, а потім за бажання навчаються в університеті протягом 4 років.

21. Навчальний рік у Японії починається у квітні. Школярі навчаються за триместрами: перший — з квітня до кінця липня, другий — з початку вересня до середини грудня і третій — з січня до середини березня. Так звані літні канікули в Японії тривають лише місяць-півтора (залежить від школи) і припадають на спекотний місяць — серпень.

22. Школярам даються домашні завдання на літні та зимові канікули. Зазвичай на канікулах більшу частину вільного часу учні займаються домашнім завданням чи участю у шкільних клубах.

23. Зазвичай навчальний день відбувається з 8:30 до 15:00. Раніше в Японії був тільки один вихідний день, але в 1992 уряд вніс поправки, збільшивши вихідні до двох днів. У деяких школах не дотримуються цього правила і проводять уроки і в суботу.

24. У школі рідко бувають заміни. Якщо вчитель з якоїсь причини не прийшов, учні самостійно займаються навчанням та поводяться тихо. Іноді інший вчитель може заглянути і перевірити клас.



25. Плавання також входить до навчальної програми. У багатьох школах Японії є власні басейни, де дітей вчать плавати на мінімальну дистанцію. Учні, які не змогли навчитися, мають заповнити прогалину влітку.

26. У кожній школі є дієтолог, який стежить за здоровим харчуванням учнів та складанням меню. Школярам не дозволяється приносити до навчального закладу снеки, іноді навіть ліки — такі, як льодяники від болю в горлі, бо цукерки вважаються корисною їжею для швидкого перекушування.

27. У межах японської школи учням неможливо користуватися мобільними телефонами. Учні можуть скористатися телефоном на парковці перед входом до школи між уроками або після них. Якщо вчитель помітить телефон на уроці, обов'язково конфіскує його.

28. Щоб перейти із середньої школи до старшої, потрібно скласти іспити. Також потрібно складати іспити наприкінці кожного триместру та в середині першого та другого триместрів.



29. Студенти вишів їздять на автомобілях. У Японії немає такого поняття як шкільний автобус. Учні ходять пішки, їздять велосипедом або міським транспортом. До початкової школи учні ходять маленькими групами.

30. Чим кращі ваші результати вступних іспитів до ВНЗ, тим вища ймовірність отримати підтримку великої компанії, яка платитиме за освіту в коледжі. Потім студент йде на роботу до цієї компанії, і з його зарплати віднімається оплата за навчання.



31. У Токіо та Йокогамі запроваджено комендантську годину — 22:00. Дітям молодше 18 років після 22 години не можна відвідувати кінотеатр та ігрові автомати.