Як з'явився Маріанський жолоб? (3 фото)

На дні західної частини Тихого океану, на південний схід від Маріанських островів, знаходиться западина завглибшки майже 11 кілометрів. Це Маріанський жолоб – найглибше місце на Землі. Якщо завантажити туди Еверест, то над вершиною залишиться ще понад два кілометри води.





Тиск на дні такий, що будь-який підводний човен зхлопнеться, як консервний банк під пресом: метал зігнеться, шви розійдуться, вода увірветься всередину за секунди.

Але як з'явилася ця прірва? Чому саме тут, а не в Атлантиці чи Індійському океані?

Зіткнення гігантів

Земна кора не монолітна структура. Вона складається з гігантських плит, які плавають на розпеченій мантії, як шматки льоду на воді. У ході неквапливого руху плити іноді стикаються, розходяться, налазять одна на одну. Там, де вони зустрічаються лоб у лоб — виростають гори. Там, де розходяться, з'являються океани. А там, де одна плита підринає під іншу — утворюються глибоководні жолоби.

Маріанський жолоб – результат саме такого процесу. Тяжка Тихоокеанська плита зіткнулася з легшою Філіппінською і почала йти під неї вглиб планети. Цей механізм геологи називають субдукцією.

Чому одна плита пірнає?

Тихоокеанська плита – давня. Їй близько 170-180 мільйонів років. За цей час вона охолола, ущільнилася, стала тяжкою. Філіппінська плита набагато молодша - їй близько 40-50 мільйонів років. Вона легша, тепліша, більш плавуча.

Коли ці дві плити зустрілися — стара, важка Тихоокеанська плита не змогла втриматись на поверхні і почала занурюватись під молоду Філіппінську. Там, де плита згинається, утворився Маріанський жолоб, глибина якого, між іншим, безперервно збільшується на 3-4 сантиметри на рік.



Примітно, що при цьому сама плита поринула вже на сотні кілометрів. Там, у розпеченій мантії, вона поступово плавиться, переробляється і стає частиною земних надр. Це один із механізмів безперервного самооновлення кори нашої планети.

Побічні ефекти

Сильне тертя, що супроводжує занурення однієї плити під іншу, породжує потужні землетруси. З цієї причини Маріанська зона — одна з найсейсмічніших на планеті.

А ще плита, що занурюється, захоплює з собою океанську воду через тріщини. Вода потрапляє в розпечену мантію і хімічно змінює навколишні породи, які починають плавитися за нижчої температури*.

*Коли вода потрапляє в мантію під величезним тиском, вона вбудовується в кристалічні ґрати мінералів. Це змінює їхній хімічний склад – породи стають гідратованими (насиченими водою). Такі породи плавляться за нижчої температури, ніж сухі.

Так утворюється магма, яка піднімається, а потім проривається на поверхню у вигляді вулканів.



Один із північних Маріанських островів. Вся ця краса - результат руйнівного процесу, що протікає глибоко під водою

Саме тому поруч із жолобом — ланцюжок Маріанських островів, які мають вулканічне походження. Кожен острів — це верхівка підводного вулкана, що є побічним продуктом формування Маріанського жолоба.