Вчені знайшли давню тектонічну мегапліту, яка колись займала чверть Тихого океану (5 фото + 1 відео)
Геологи з Утрехтського університету (Нідерланди) виявили залишки давньої тектонічної мегапліти, що існувала на Землі близько 160 мільйонів років тому і займала площу 38,8 мільйона квадратних кілометрів. Відкриття було зроблено в ході дослідження найскладнішого регіону тектонічних плит Землі – території навколо Філіппін. 
Мегапліта, яку назвали Понтійською плитою, або Понтом, колись займала приблизно чверть сучасного Тихого океану. Вона існувала 160 мільйонів років тому і навіть 20 мільйонів років тому, але на той момент її розміри сильно зменшилися. Плита поступово занурювалася в мантію Землі, затягуючись гравітацією під сусідню плиту. Цей геологічний процес називає субдукцією.
Дослідники — кандидат наук у галузі тектоніки плит Сюзанна Ван де Лагемаат та її колеги з Утрехтського університету — використовували комп'ютерне моделювання та вивчили океанічні породи в районі Філіппін, які називають «реліквіями Понта», щоб ідентифікувати плиту та реконструювати її рух. 
Понтійська плита в палео-Тихому океані 120 мільйонів років тому
«Є багато плит, які колись були на поверхні Землі і більше не існують», — каже Сюзанна Ван де Лагемаат. — У моїй моделі, яка сягає 160 мільйонів років тому, Понт існує ще в той час, але цілком може бути й старшим. Остаточно він зник близько 20 мільйонів років тому, тому знаходився на поверхні Землі щонайменше 140 мільйонів років, але, швидше за все, довше».
Пропустити
Сьогодні літосфера Землі – її скеляста зовнішня оболонка – складається з приблизно 15 тектонічних плит, кожна з яких відрізняється формою та розміром. Уздовж меж тектонічних плит, де відбувається їхнє взаємне тертя, виявляється потужна сейсмічна активність, що призводить до землетрусів. 
У зонах субдукції одна тектонічна плита поступово «затягується» під іншу
Однак мільйони років тому спостерігалися інші геологічні процеси — наприклад, субдукція, коли один край літосферної плити опускається нижче краю іншої плити, і згодом вся плита може зануритися в мантію Землі. Від неї залишаться лише невеликі сліди, фрагменти гірських порід, якими її можна ідентифікувати. Саме такими слідами — «реліквіями» — і був знайдений Понт. 
Понт (виділений рожевим кольором) 50 мільйонів років тому, 100 мільйонів років тому та 150 мільйонів років тому
Для дослідження вчені обрали найскладніший регіон тектонічних плит Землі – територію навколо Філіппін. 
Цей регіон майже повністю складається з океанічної кори, проте деякі її частини височіють над рівнем моря і містять породи різного віку.
Вчені зібрали геологічні дані та за допомогою комп'ютерного моделювання реконструювали рух нинішніх плит. Результати показали наявність великої території, потенційно звільненої через субдукцію тектонічної мегаплити.
Найважливіша частина головоломки, за словами дослідників, була виявлена на півночі Борнів. Йдеться про океанічні скелі з базальту. За допомогою сучасних методів вчені визначили, що базальт із Борнео — це «реліквії Понта», що залишилися після субдукції цієї частини плити близько 85 мільйонів років тому. Причому сам базальт сформувався 135 мільйонів років тому.
«Базальт зберігає інформацію про магнітне поле, яке було присутнє під час формування породи, — каже Сюзанна Ван де Лагемаат. — Завдяки цьому ми можемо дізнатися, якою широтою порода утворилася 135 мільйонів років тому. Коли ми моделюємо рух шматка базальту в період між 85 млн. і 135 млн. років тому, то отримуємо інформацію про рух всієї плити. Цей рух не відповідає руху раніше відомих плит у той же інтервал часу. Тому ми робимо висновок про те, що маємо справу з якоюсь досі невивченою плитою».
За словами дослідників, скелясті «реліквії Понта» розташовані не лише на півночі Борнео, а й на Палавані, острові на заході Філіппін, та у Південно-Китайському морі.
Зазначимо, що фахівці Утрехтського університету передбачили існування Понта понад 10 років тому, ґрунтуючись на фрагментах старих тектонічних плит, знайдених глибоко у мантії Землі, але тепер ця гіпотеза підкріпилася доказами.
Дослідження було опубліковано у журналі Gondwana Research.
