У чому секрет: чому через Амазонку не збудували жодного мосту досі? (8 фото)

Амазонка – найповноводніша річка у світі та друга за довжиною після Нілу. Вона протікає дев'ятьма країнами Південної Америки, але найбільше територією Бразилії. Проте через неї досі не побудовано жодного мосту. Чому так? Справа у природних умовах.





Амазонка – дуже непередбачувана річка. Вона може розгалужуватися на десятки рукавів, а потім сеова збиратися в єдину течію. Вода може зненацька піднятися або змінити напрямок. Тільки уявіть: якщо посушливий сезон ширина річки становить приблизно 11 км, то в сезон дощів вона розливається до 50-80 км! Це як 150 футбольних полів завширшки!



Береги річки заболочені та вкриті тропічними лісами. Будівництво тут потребує величезних витрат, адже техніка просто не зможе працювати на такому нестабільному та вологому ґрунті. Крім того, в цих місцях часто трапляються повені, які можуть швидко зруйнувати будь-які конструкції.

Але один із найнезвичайніших феноменів Амазонки – приливна хвиля під назвою Поророка. Це величезний приплив з Атлантичного океану, який двічі на рік піднімається вгору рікою, іноді майже на 800 кілометрів!





Хвиля супроводжується потужним гулом, який чути за півгодини до її появи, і може длстигать висоти 4-6 метрів, рухаючись зі швидкістю до 27 км/год. Це дійсно щось неймовірне!

Коли Поророка проходить, течія річки тимчасово змінюється на протилежне. Уявіть, якби через річку було збудовано міст – його опори просто не витримали б такого тиску води. Крім того, вода в цей час стає солонуватою, а саме русло – небезпечним навіть для судноплавства, не кажучи вже про будівельні роботи.



Є ще один нюанс: вчені нещодавно відкрили під Амазонкою ще одну річку Ріо Хамза. Вона протікає приблизно на 4 км нижче поверхні, повністю повторюючи маршрут Амазонки. На відміну від своєї ”старшої сестри” вона дуже широка (близько 400 км) і повільно тече. Її води солоні, і походження цієї підземної річки поки що до кінця не зрозуміло.

Це відкриття робить інженерів ще більш обережними: адже підземні течії можуть спричинити рух грунту, а значить, впливати на стійкість будь-якої конструкції на поверхні. Міст, збудований у такому місці, може бути зруйнований під дією внутрішніх сил, які неможливо точно розрахувати.



Втім, зазвичай мости будують там, де потрібно поєднати важливі міста чи створити зручний транспортний маршрут. Але вдоль Амазонки таких потреб немає. Більшість поселень знаходиться далеко один від одного, а великих мегаполісів по обидва боки річки майже немає.

Як транспорт тут з давніх-давен використовують човни, катери і невеликі пороми. Це дешево, зручно та не вимагає дорогої інфраструктури. Навіть туристи, які приїжджають подивитися на джунглі, із задоволенням подорожують водою, а не чекають мостів.

Цікаво, що в районі міста Манаус (одне з найбільших міст на Амазонці) є міст "Манаус - Ірандуба", але він перекинутий не через саму Амазонку, а через одну з його приток - річку Ріу-Негру. Це єдиний подібний приклад у регіоні.



Міст Манаус-Ірандуба (у Бразилії називається Ponte Rio Negro) - міст через Ріу-Негро завдовжки 3595 метрів, що сполучає міста Манаус та Ірандуба. Його було відкрито 24 жовтня 2011 р.



Амазонка – це не лише річка, а й серце всієї екосмстеми тропічних лісів. Тут живе величезна кількість рідкісних та унікальних тварин, яких не більше ніде на планеті. Один із найвідоміших – рожевий дельфін. Вчені вважають, що він колись був морським, але через Поророку і солонувату воду опинився в річці і адаптувався до життя в прісній воді.

Будівництво мосту у такому місці неминуче порушить природну рівновагу. Для захисту екології та збереження біологічної різноманітності краще взагалі не втручатися туди, де природа вже все влаштувала по-своєму.



Амазонка – приклад того, як природа сама розставляє кордону. Її непередбачувана поведінка, складна географія, екологічна цінність та відсутність потреби у сухопутних переправах роблять будівництво морстів безглуздим. Люди тут уже давно знайшли простий та ефективний спосіб жити з річкою, а не всупереч їй.