Малатан - популярна в Китаї страва, яку можна зустріти у будь-яких містах від Пекіна до Ченду. Це гострий та ароматний "суп-конструктор" з безліччю інгредієнтів на вибір. 
Сама назва перекладається як "гострий і викликає оніміння": "ма" (麻) позначає оніміння від сичуаньського перцю, "ла" (辣) - пекучу гостроту чилі, а "тан" (烫) - обпалюючий окріп.
Історія малатана тісно пов'язана з робітничими та річковими портами Сичуані. Кажуть, що страву придумали човнярі на Янцзи: вони не мали часу готувати повноцінні обіди, і вони кидали в киплячу пряну юшку, що під рукою — овочі, м'ясо, локшину. 
Так з'явилася проста, але поживна страва, яка швидко завоювала народне кохання. Сьогодні малатан вважається «народним хот-потом»: те, що в ресторанах готують за столом, у малатані роблять прямо на вулиці у великих чанах.
Цікавий факт: малатан — один із «персоналізованих» видів їжі в Китаї. Гість сам вибирає інгредієнти на прилавку – від зелені, грибів та тофу до шпажок з м'ясом, морепродуктами та локшиною. Все це відварюють у насиченому гострому бульйоні, а потім подають у мисці, посипавши кунжутом, кінзою та подрібненим арахісом.
Класичний рецепт передбачає приготування наваристого бульйону з додаванням сичуаньського перцю, чилі, імбиру, часнику, зірчастого анісу та пасти доубаньцзян. У киплячий бульйон занурюють вибрані інгредієнти: овочі варяться кілька хвилин, м'ясо і тофу трохи довше, локшина в самому кінці. Малатан подають гарячим, часто з додатковим соусом із кунжутної пасти або соєвої олії з перцем.
Сьогодні малатан — це символ демократичної вуличної їжі: його можна їсти на ходу, у галасливих нічних кварталах чи маленьких сімейних забігайлівках.
