Смерть заради перемоги: Френк Хейс - єдиний в історії небіжчик, який виграв гонку (7 фото)
Багато видів спорту доводять тіло до краю, і ці навантаження можуть виявитися для деяких смертельними. Френк Хейс був однією з таких жертв, і хоча до нього і після нього було багато подібних, випадок Хейса став винятком: він вийшов переможцем, незважаючи на те, що загинув у процесі. 
Френк Хейс народився 1901 року в Ірландії. У 1916 році, коли він був підлітком, разом із сім'єю емігрував до Штатів. Вони жили у Брукліні, і Хейс знайшов роботу конюха у конезаводчика Джеймса К.Л. Фрейлінг. Хейс утримував стайні, тренував коней і виконував іншу роботу, але потай хлопець сам мріяв стати жокеєм. 
Хейс, нарешті, отримав свій шанс 4 червня 1923 року в Белмонт-парку в Нью-Йорку, після того як йому вдалося переконати свого роботодавця дозволити йому сісти на коня на прізвисько Світ Кісс. Ні Хейс, ні Солодкий Поцілунок ніколи раніше не брали участі в офіційних стрибках, і за коефіцієнта 5:1 на перемогу дуету новачків не розраховували. 
Незважаючи на те, що шанси були мінімальними, Хейсу вдалося вирватися вперед. Коли фінішна риса наблизилася, глядачі побачили, як він перевалюється через спину скакуна, смикаючи вуздечку однією рукою. Багато хто подумав, що хлопець просто малюється, поки кінь не перетнув фінішну межу. Вона проскакала ще сто метрів і зупинилася.
22-річний вершник подався вперед, повільно перевалився через боки свого скакуна та впав обличчям уперед на землю. «Оплески трибуни на мить перейшли в сміх, бо здавалося, що жокей ніяково впав з коня», - писала газета Buffalo Morning Express. «Потім до натовпу швидко прийшло розуміння трагедії, коли постать жокея у яскравому шовковому костюмі так і залишилася нерухомо лежати там, куди впала». 
Лікар іподрому доктор Джон А.Х. Вурхіз поспішив на місце події, вважаючи, що Хейс отримав травму. Він надав першу допомогу, але було вже надто пізно. Френк Хейс був мертвий. 
Очевидно, Хейс помер від серцевого нападу, викликаного напруженим режимом, якому він піддав себе під час підготовки до гонки, і навіть хвилюванням. Повідомлялося, що Хейс намагався скинути вагу, щоби відповідати вимогам. Вранці перед гонкою він провів кілька годин за тренуванням, бігаючи та відмовляючи собі у воді. Коли він сів у сідло, то був слабким і втомленим.
Хейс мав слабке серце, про що свідчила його мати Маргарет. Їй не хотілося, щоб син став жокеєм, оскільки вона побоювалася за його життя, знаючи про стан здоров'я. 
Френка Хейса поховали через три дні у повному гоночному одязі в присутності шести найближчих друзів. У його некролозі газета The Times Union написала:
Він упав жертвою свого майже фанатичного ентузіазму та поклоніння верховій їзді. За словами матері, Френк цікавився кіньми з самого раннього дитинства, і його головною мрією було стати жокеєм, і він вибрав це попри її поради. Він пропрацював тренером три роки, перш ніж містер Фрейлінг погодився на його прохання дозволити йому брати участь у стрибках. 
У цій історії ясно одне: хлопець здійснив свою мрію, хоча, на жаль, і не дізнався про свою першу блискучу перемогу, яка стала останньою.
