Скільки заробляли жителі Стародавнього Риму та Китаю у перерахунку на сучасні гроші (5 фото)
У давнину люди мали інші життєві пріоритети, цінності та релігійні переконання. Утім, базові потреби були такими ж, як і в нас: треба було харчуватися, одягатися й мати дах над головою. А на все це потрібні були гроші. Науковці вирішили з'ясувати, скільки пересічно заробляли жителі Стародавнього Риму. Під час дослідження вони навіть порівняли їхні статки із доходами китайців, які мешкали на іншому кінці світу. І знаєте що? Результати виявилися доволі несподіваними.
Трохи давньої економіки
На початку II тисячоліття Римська імперія була наймогутнішою державою в Європі та більшій частині Азії. Єдиним її реальним конкурентом могла бути хіба що китайська імперія Хань. Саме доходи жителів цих двох держав вирішили вирахувати американські науковці. Щоби результати стали нам ближчими та зрозумілішими, дослідники перевели давні заробітки у сучасні долари. Тепер ми можемо порівняти їх із тим, що отримуємо сьогодні самі.
Перемірювання зерна. Мозаїка з Остії
Науковці вирішили порівняти дві імперії в період їхнього найвищого розквіту. Для Риму це був 165 рік нашої ери, а для імперії Хань — 2 рік н. е. Звісно, у ті часи траплялися як дуже багаті, так і вкрай бідні люди. Проте дослідники взяли середній дохід, який мала більшість населення.
Щоб провести аналіз, науковці обрали універсальний показник — пшеницю. Цей продукт високо цінувався як у Європі, так і в Азії. Вони підрахували, що прожитковий мінімум на одну особу на рік становив 333 кг зерна. Ця цифра включала не лише обсяг їжі, необхідний для прожитку (приблизно еквівалентний 250 кг пшениці), а й додаткову кількість зерна, яка йшла на купівлю непродовольчих товарів. Без таких речей жити було просто неможливо.
Китайські селяни працюють у полі. Ілюстрація зі старовинної книги
Згідно зі збереженими історичними документами, валовий внутрішній продукт на душу населення в Стародавньому Римі дорівнював приблизно 750 кг пшениці. Це перевищувало умовний прожитковий мінімум у 2,25 раза. В імперії Хань справи були трохи гіршими: середній річний ВВП на особу становив близько 626 кг пшениці, що було вище за прожитковий мінімум усього в 1,88 раза. Таким чином, жителі Римської імперії могли дозволити собі більше, ніж їхні сусіди в Азії.
Середні зарплати у двох імперіях
Утім, добре відомо, що ВВП не відображає реальної картини доходів населення: це лише загальний показник ефективності економіки держави. Однак науковці знайшли спосіб оцінити заробітки різних верств населення, зіставивши їх із прожитковим мінімумом. Виявилося, що більшість римлян — а точніше, близько 70 відсотків — заробляли приблизно 1,34–1,88 прожиткового мінімуму. Це еквівалентно 446–626 кг пшениці на рік на особу.
В імперії Хань основну масу населення становили селяни, які жили із власного господарства. Переважна більшість — близько 75 відсотків — могла розраховувати на дохід у межах 1,03–1,44 прожиткового мінімуму. Це відповідає приблизно 342–479 кг пшениці на рік на особу. Тепер справа за малим — перевести ці цифри у зрозумілі сучасній людині гроші, наприклад, у долари США.
Показники двотисячолітньої давнини науковці зіставили з витратами на базове виживання середньостатистичного американця в цінах 1990 року — це становило близько 400 доларів. Саме цей рік обрали через відносно стабільний курс долара. З урахуванням вартості пшениці в США у 1990 році пересічний римлянин заробляв приблизно 536–752 долари на місяць. У той самий час житель імперії Хань отримував близько 412–576 доларів на місяць.
Проте долари США зразка 1990 року не дають повного уявлення про ситуацію. На перший погляд, це не так уже й багато. Але ж багатство вимірюється не лише кількістю грошей, а й тим, наскільки їх вистачає. У людей того часу запити були зовсім іншими, і такого доходу цілком могло вистачати для більш-менш комфортного життя.
Цікаво, чи не так? Виявляється, попри тисячоліття, нас із жителями стародавніх імперій єднає значно більше, ніж може здатися. А як ви вважаєте: якби вам довелося жити в Стародавньому Римі чи Китаї, де, на вашу думку, було б комфортніше — і чому? Діліться думками в коментарях!











