Лапи тварин: 50 фото, які здивують навіть тих, хто бачив усе (50 фото)
На милі лапки кошеняти можна дивитися нескінченно. Та що, як не обмежуватися домашніми улюбленцями й подивитися, якими стають лапи, коли еволюція працює на повну силу? Кігті віргінського пугача стискають здобич із силою лещат. Пальці якани розставлені настільки широко, що птах ходить листям латаття, не провалюючись у воду. Мадагаскарська руконіжка ай-ай розшукує поживу під корою за допомогою одного непропорційно довгого пальця. Ми зібрали 50 фото — від зворушливих до справді моторошних. Роздивляйтеся та вирішуйте, хто тут найчіпкіший, хто найстрашніший, а хто наймиліший. 
Лапи, ласти, кігті, перетинки — у кожної тварини власна версія кінцівки, відточена мільйонами років еволюції. Одні створені для того, щоб чіплятися за скло, інші — щоб затискати жертву з силою сталевих лещат, треті — щоб крокувати розпеченим асфальтом чи плисти під кригою. 
Блакитнонога олуша — птах із найяскравішими лапами на планеті. Блакитний колір — ознака здоров'я та привабливості для партнера.
Почнемо з ніг, які неможливо не помітити. У блакитноногої олуші вони буквально сині — такого відтінку, що так і хочеться перевірити, чи вони не нафарбовані. Це не випадковість: насиченість кольору залежить від харчування та загального стану птаха. Що яскравіші лапи, то охочіше самки звертають увагу на самця. Лапи олуші слугують ще й ковдрою: птах накриває ними яйця, зігріваючи кладку теплом власного тіла. 
Лапа цього собаки виглядає як зменшена копія його самого
Домашні собаки, на відміну від своїх диких предків, зберегли дивовижно ніжні подушечки — попри прогулянки асфальтом та снігом. Шкіра на них щільна й трохи шорстка, але зсередини — м'яка й тепла. Саме тому собача лапа в долоні — один із тих тактильних досвідів, які складно описати словами. 
Чотири рисі крокують, а одна чухає вушко — велика лапа вирішує великі чухальні завдання.
Лапи рисі — справжні снігоступи. Широкі, вкриті густим хутром між пальцями, вони не дають хижакові провалюватися в пухкий сніг. У канадської рисі лапи за розміром сумірні з лапами пуми — хоча сама рись у 4–6 разів легша. Основна здобич узимку — заєць-біляк, і рись переслідує його там, де інші хижаки — лисиці чи койоти — уже грузнуть по черево. 
Кігті віргінського пугача — мисливець тримає ними здобич із такою ж силою, з якою стискають лещата.
Орнітологи, які працюють із великими совами, надягають товсті шкіряні рукавички — і зовсім не задля краси. Кігті віргінського пугача (найбільшої сови Північної Америки) стискають здобич із тиском 14–35 кілограмів на квадратний сантиметр. Птах здатний підняти в повітря скунса, кролика або навіть невелику кішку. Кігті в нього гостріші, ніж у багатьох орлів. 
Руде кошеня з полідактилією — рідкісною генетичною особливістю, через яку виростають зайві пальці.
Полідактилія — генетична мутація, за якої у тварини виростають зайві пальці. У більшості котів їх 18: по 5 на передніх лапах і по 4 на задніх. У полідактильних котів буває до 28. Ця особливість не заважає жити — радше навпаки: такі коти краще хапають предмети й упевненіше тримаються на слизьких поверхнях. Ернест Гемінґвей обожнював полідактильних котів, і сьогодні в його будинку на Кі-Весті мешкають близько 60 їхніх нащадків — охоронювана пам'ятка штату Флорида. 
Американська лиска — птах із лапами, наче в іншопланетянина. Кожен палець оточений шкірястими лопатями.
Американська лиска не має перетинок між пальцями — натомість кожен палець облямований шкірястими лопатями, які розкриваються під час гребка у воді й складаються під час ходьби сушею. Це набагато ефективніше за звичайну перетинку: лиска однаково добре плаває, пірнає і ходить берегом. Лапи в неї зеленкувато-сірі й мають такий вигляд, ніби птах одягнув фантастичні черевики. 
Лапа гекона знизу: мільйони мікроскопічних щетинок, які дозволяють ходити стелею.
Ці щетинки називаються сетами. Кожна з них ділиться ще на сотні нановолосин. Сила притягання виникає на молекулярному рівні — завдяки так званим силам Ван-дер-Ваальса. Гекон не залишає слідів, не використовує клей і може миттєво відпустити поверхню, просто змінивши кут нахилу пальця. Вчені й досі не можуть повністю відтворити цей механізм штучно. 
На подушечці цієї лапи — крихітний відбиток у формі лапки. Природа жартує. 
Щурячі лапки — рожеві, майже прозорі й дивовижно схожі на людські долоньки.
Щурі — одні з найспритніших гризунів: їхні передні лапки здатні утримувати їжу, відчиняти засуви й давати собі раду із завданнями, які ставлять науковці в лабораторних експериментах. За будовою пальців вони дивовижно схожі на людську кисть — тільки мініатюрну й без великого протиставленого пальця. 
Перетинчаста лапа пінгвіна: у воді — ідеальне кермо, на суші — причина незграбної ходи. 
Лапа нільського крокодила в руці людини — рукостискання з нащадком динозаврів.
Нільський крокодил з'явився як вид близько 8 мільйонів років тому. Його предки пережили масове вимирання, яке знищило динозаврів. Луската лапа на цьому фото — живий артефакт доісторичної епохи. П'ять пальців на передніх лапах і чотири на задніх, перетинки між пальцями, потужні кігті — усе це практично не змінилося за мільйони років. 
Лисий кіт демонструє пальці у всій красі — у сфінксів подушечки особливо помітні. 
Нутрія стоїть на задніх лапах — перетинки між пальцями роблять її чудовим плавцем.
Нутрія — напівводний гризун родом із Південної Америки, якого в XX столітті завезли до Європи та Азії заради цінного хутра. Втікши з ферм, нутрії розселилися по всьому світу. Задні лапи в них перетинчасті, як у бобра, і они здатні залишатися під водою до п'яти хвилин. На суші нутрія виглядає незграбно, натомість у воді рухається з елегантністю, якої не очікуєш від такого звіра. 
У хамелеона лапа влаштована як щипці: пальці розділені на дві групи й охоплюють гілку з обох боків.
Лапи хамелеона — інженерний шедевр. П'ять пальців розділені на два пучки: два з одного боку і три з іншого — або навпаки, залежно від того, передня це лапа чи задня. Такий «затискач» дозволяє намертво триматися за гілку будь-якого діаметра. У поєднанні з чіпким хвостом хамелеон практично ніколи не падає з дерева. 
Задні лапи кенгуру — з потужними кігтями та несиметричними пальцями. Сила удару — до 340 кілограмів.
Кінцівка кенгуру влаштована незвично: другий і третій пальці зрослися в один, утворюючи щось на зразок гребінця для чищення хутра. Четвертий палець — найдовший і найсильніший, саме ним кенгуру б'є у сутичці. Удар задньою лапою здатний розпороти живіт противника — і хижаки це знають. 
Напівмавпа з Мадагаскару — ай-ай. Її середній палець утричі довший за інші.
Мадагаскарська руконіжка ай-ай — одна з найхимерніших тварин на планеті. Живе тільки на Мадагаскарі, веде нічний спосіб життя і харчується личинками, яких знаходить під корою дерев. Для цього вона має унікальний інструмент: непропорційно довгий і тонкий середній палець, яким простукує кору, слухає луну й потім витягує здобич. Місцеві жителі вважають ай-ай провісником нещастя, що не сприяло збереженню виду — сьогодні руконіжка в Червоній книзі. 
Лапа коали з двома протиставленими пальцями — природний інструмент для лазіння евкаліптами.
На кожній передній лапі коали два великі пальці протистоять решті трьох — майже як у людини. Це дає коалі винятковий хват: вона буквально обхоплює стовбур дерева і може залишатися в такому положенні годинами. Відбитки пальців коали настільки схожі на людські, що їх плутали під час судово-медичних експертиз. 
Африканська якана — птах із найдовшими пальцями серед пернатих відносно розміру тіла.
Якана ходить листям латаття — у прямому сенсі. Її пальці настільки довгі й тонкі, що розподіляють вагу по великій площі, і птах не провалюється у воду. Розмах лап якани сумірний із розмахом крил. Це дало їй прізвиська в різних куточках Африки — «птах-Ісус» та «лілейний бігун». 
Ведмежа лапа поруч із людською рукою — масштаб говорить сам за себе. 
Лапки білки — з гострими кігтиками, які дозволяють їй бігати стовбуром догори дриґом. 
Лапка птахоїда авікулярії — волохата, з кігтиками та присосками водночас. Павуки теж уміють ходити склом.
Павуки-птахоїди роду Avicularia — деревні види з Південної Америки. На кінчиках лапок у них є не лише кігтики, а й спеціальні щетинки, які працюють за тим самим принципом, що й у геконів: молекулярне зчеплення з поверхнею. Птахоїд може втримуватися на вертикальному склі й навіть ходити стелею. Волохатість лапок — не декор, а додатковий сенсорний орган: волоски відчувають вібрацію та повітряні потоки. 
Філіппінський довгоп'ят — один із найменших приматів у світі. Його пальці закінчуються дископодібними присосками.
Довгоп'ят важить 80–160 грамів, але пальці в нього довгі й чіпкі, з округлими подушечками на кінцях. Він здатний стрибати на відстань, що у 40 разів перевищує довжину його тіла, і приземлятися точно на вертикальний стовбур дерева — пальці амортизують удар і миттєво фіксують хватку. 
Маленька мавпочка з яскраво-рудими руками — червонорукий тамарин. Колір шерсті на кистях — яскраво-помаранчевий.
Золоторукий тамарин (Saguinus midas) мешкає в лісах Амазонії — у Бразилії, Ґаяні та Суринамі. Тіло в нього чорне, а руки й ноги вкриті рудою шерстю, за що цей вид і дістав свою назву. Тамарини — дивовижні стрибуни: вони здатні стрибнути з дерева на землю з висоти 18 метрів і приземлитися без жодної травми. На всіх пальцях у них кігті замість нігтів — окрім великого пальця стопи. 
Лапа черепахи поруч із пальцями людини — кігті в неї гостріші, ніж здається. 
Веслоніг Воллеса — планує з дерева на дерево, використовуючи широкі перетинчасті лапи як парашут.
Цей вид (Rhacophorus reinwardtii) мешкає у тропічних лісах Борнео та Малайського півострова. Літаюча жаба не літає в буквальному сенсі — але планує: розставивши в боки широкі перетинчасті лапи, вона ширяє в повітрі з верхівки одного дерева до підніжжя іншого. Так вона рятується від хижаків і дістається водойм для нересту, не спускаючись на землю. 
Помаранчеві перетинчасті лапи качки — класика, яку не помічаєш, поки не роздивишся зблизька. 
Лапи імператорського пінгвіна: на землі — перешкода, у воді — ідеальне кермо.
Пінгвінячі лапи — компроміс між кількома завданнями. До ходьби они майже не пристосовані: пінгвін перевалюється й спотикається. Для ковзання на животі кригою они трохи корисніші — допомагають кермувати. А от у воді лапи перетворюються на кермо й гальмо: пінгвін керує ними з точністю, якій позаздрить будь-який плавець. Основну тягу забезпечують крила-ласти, а лапи беруть керування на себе. 
Лапа страуса — усього два пальці, зате один із них — із кігтем, схожим на кинджал.
У страуса найпростіші ноги серед птахів: усього два пальці — зовнішній маленький і внутрішній великий із потужним плоским кігтем. Це єдиний двопалий птах у світі. Зате швидкість до 70 кілометрів на годину та удар ногою, здатний вбити лева, — вагомі аргументи на користь такої конструкции. 
Хамелеон на гілці: лапи охоплюють її з двох боків — ідеальний затискач. 
Лапа білого ведмедя поруч із людською долонею — різниця в масштабі приголомшує.
Лапа білого ведмедя — до 30 сантиметрів у діаметрі. Підошви вкриті дрібними горбками, які не дають ковзати на кризі, а між пальцями є часткові перетинки — білий ведмідь чудовий плавець і долає у відкритому морі десятки кілометрів без зупинки. До такого хлопця жодна косатка не дістанеться. 
Кігті сови — головний робочий інструмент нічного мисливця. Гостріші, ніж здається. 
Цукровий посем — сумчаста летяга розміром із долоню. Його лапки менші за ніготь, але хватка — залізна. 
Лапка черепашеняти поруч із пальцем людини — різниця в масштабі зворушує.
Рука людини на лапі крокодила — порівняння, яке змушує переосмислити поняття «кігті». 
Тихий хижак: ящірка завмерла на камені, а її кігтикі — готові вхопити в будь-яку мить. 
Білка притулилася до скла й показала подушечки: маленькі, рожеві, такі милі. 
Лиска: лапи, схожі на скелет — кожен палець із окремими шкірястими лопатями. 
Гекон на склі: пальці максимально розчепірені для кращого зчеплення з поверхнею. 
Лапа броненосця з потужними копальними кігтями: він риє норы швидше, ніж людина лопатою.
Броненосець — чемпіон з риття. Його передні лапы з великими вигнутими кігтями дозволяють закопатися в твердий ґрунт за лічені секунди. Кігті броненосця доводиться підстригати в зоопарках: у неволі тварина мало риє, і кігті відростають до незручної довжини. 
Декоративний голуб з опереними лапами — порода виведена спеціально заради цього ефекту. 
Лапа ему великим планом — три пальці, луска й повне відчуття юрського періоду.
Ему — другий за величиною птах у світі після страуса. Три пальці на кожній лапі, вкриті лускою, — це не художнє перебільшення, а буквальна схожість із ногами динозаврів. Птахи й справді їхні найближчі живі родичі. Якщо хочете зрозуміти, як виглядали тероподи в реальному житті, достатньо поглянути на лапу ему. 
Фламінго біля гнізда: рожеві лапи — у тон оперенню, тільки насиченішого відтінку. 
Чорногорлий варан тримає господаря за долоню: кігті гострі, погляд уважний, ситуація неоднозначна. 
Лапка плямистохвостої куоли — на подушечках рифлені гребені для зчеплення з корою під час лазіння.
Куола — хижа сумчаста тварина з Австралії, розміром приблизно з кішку. На задній лапі вона має чотири повноцінні пальці й один укорочений, що працює як великий — майже як у приматів. Рифлені подушечки забезпечують відмінне зчеплення з корою, а гострі кігті утримують тіло на вертикальній поверхні. Куолу занесено до Червоної книги: на материковій частині Австралії її майже витіснили коти та лисиці. 
Гекон на склі знизу: смугасті подушечки — це ряди мікроскопічних щетинок. 
Щурячі лапки — мініатюрні, майже прозорі й анатомічно дивовижно близькі до людської кисті. 
Лапка кажана з гострими кігтиками — ними він чіпляється за поверхню, коли спить головою вниз.
Кажани висять головою вниз не через упертість — це позиція спокою. Їхні кігтики влаштовані так, що стискаються від розслаблення м'язів: що розслабленіший кажан, то міцніша хватка. Щоб відпустити опору, потрібне м'язове зусилля. Це означає, що кажан може померти уві сні — і не впасти. 
Лапа молодого чорного ведмедя-барибала: рожеві подушечки та вже солідні кігті — хижак росте. 
Лапа гігантського гекона: у великих видів щетинки більші, а сила зчеплення — пропорційно вища. 
Дрібний кажан (мікробат) — один із найменших видів кажанів. Лапка менша за ніготь, а хватка — залізна.
Природа не вигадала нічого зайвого: кожна лапа — це рішення конкретного завдання. Чіплятися, гребти, стрибати, рити, тримати. Форма завжди йде за функцією — і саме тому лапи тварин так цікаво розглядати. За кожною — мільйони років еволюції та одна дуже конкретна ідея.
А лапи якої з цих тварин здалися вам найдивовижнішими?
