Азіатські безкоготні видри: найменші та найслабші видри на планеті (9 фото)

Вони розміром з невеликих кішок і важать відповідно не більше 3 кіло. Але живуть видри при цьому в болотах та мангрових джунглях Південної Азії! Так-так, у тих самих джунглях, у яких годуються леопарди, тигри, пітони та гребнисті крокодили. Та як вони там взагалі виживають?





Зустрічайте, мангровий вовк!

Якщо наші видри — переважно одинаки, то ці звірята — суворі колективісти, які мешкають у зграях чисельністю до 20 особин. Причому структура зграй практично ідентична структурі вовчих сімейств. На чолі видриної угруповання завжди стоїть пара, що розмножується. Другими за значимістю членами вважається їхнє молоде потомство, а доросліші діти виступають у ролі працьовитих помічників.



Насправді пазурі у видр є, але вони настільки маленькі, що ховаються під шерстю.

Подібно до вовків, безкоготні видри проводять у компанії друзів і рідні весь свій вільний час, благо занять у них достатньо. Вони можуть жартівливо боротися один з одним, лежати однією великою купкою, займатися грумінгом, спілкуватися за допомогою писків, вересків та ще 10 типів звуків. Але їхня улюблена розвага — це спільне розмазування екскрементів по всій окрузі. Адже це не тільки весело, а й дозволяє промаркувати територію, підконтрольну сімейству видр!





Видри особливо не переймаються своєю гігієною, адже вони проводять у воді більшу частину життя.

Біскотні видри дуже трепетно ​​ставляться до захисту своїх територій і без сентиментів проганяють усіх одинаків, які поки не обзавелися своєю зграєю. А ось сусідні сімейства ставляться один до одного шанобливо і намагаються не порушувати меж чужих володінь. За весь час спостережень не було зафіксовано жодної битви за територію. У цьому сенсі вони вигідно відрізняються від вовків, адже для тих бої стінка на стіну - звичайна справа.



На варті кордону.

Незважаючи на добре розвинену соціальну сторону життя, безкоготні видри виходять на полювання строго поодинці. Втім, і видобуток у них практично беззахисний: краби, мулисті стрибуни, молюски і, рідше, невеликі наземні хребетні, на кшталт щурів та неотруйних змій. Якщо видра не може впоратися з таким супротивником поодинці, то в тропічних болотах їй просто не вижити.



Найчастіше заради смачного обіду видрам доводиться добре покопатися в землі.

Але навіть за таких умов без спілкування видри не обходяться. Цікаві звірята постійно спостерігають своїх товаришів. Молоді видри навчаються у своїх доросліших родичів правильно розкривати крабів і молюсків, а дорослі — оцінюють привабливість видобутку щодо поведінки інших членів сімейства. Якщо один з них знайшов особливо смачного молюска/краба/гризуна, решта сімейства швидко перейде на харчування цими молюсками/крабами/гризунами. Завдяки такому соціальному навчанню видри можуть швидко перемикатися з одного видобутку на інший.



Тепер ти мій видобуток, гілочка!

Загалом, азіатські безкоготні видри — це напрочуд мирні та товариські тварини. Можливо, під час шлюбних ігрищ все інакше, але їх, на жаль, спостерігали лише у неволі, а там із конкуренцією не особливо.



У Базельському зоопарку, Швейцарія, безкоготні видри живуть в одному вольєрі з індійським носорогом. І ніхто нікого не чіпає!

Оскільки видри мешкають у виключно теплому регіоні, вони не мають потреби прив'язувати своє розмноження до певних сезонів. Звірятка розмножуються протягом усього року. Пари вони сходяться швидко і залишаються разом аж до загибелі одного з партнерів. А прожити дика видрочка може до 16 років!



Фото миліше ви сьогодні вже не побачите!

Розмножуються видри теж швидко, вагітність триває 2-2,5 місяці, а діти стають повністю самостійними вже через 4-5 місяців після народження. Щоправда, зазвичай вони затримуються із батьками на 2-3 роки. Водночас веселіше та й допомога у вирощуванні наступного покоління не зайва. Однак висока плодючість не особливо покращує хитке становище виду. Турбота один про одного і досить широкий раціон не рятують від руйнування довкілля і браконьєрів. І якщо перша держава вдається взяти під контроль, то з браконьєрами впоратися зовсім не виходить. На сьогоднішній день безкоготні видри є вкрай популярними (і дорогими) домашніми вихованцями як в Азії, так і в усьому світі, незважаючи на численні заборони щодо їх утримання. Тому їх кількість продовжує скорочуватися.



Навіть без дресирування безкоготні видри добре ставляться до людей. Але заводити їх удома не варто, для тварин таке життя – величезний стрес.

Але є в бочці поганих новин та крапелька добрих. У лютому цього року сімейство безкоготних видр виявили на території Непалу, де вони вважалися майже 200 років! Це означає, що вид не лише страждає від впливу людини, а й адаптується до неї, що допомагає знову освоювати втрачені колись території!