Великий адронний колайдер (30 фото)

Європейська організація ядерних досліджень знову запускає Великий адронний колайдер /БАК/ після ремонту, що тривав протягом року. 27-кілометровий прискорювач частинок, розташований у передмісті Женеви, було запущено минулого року, але запуск зазнав невдачі через поганий електричний контакт, пошкодивши 53 з 9300 надпровідних магнітів прискорювача. У ніч на суботу вперше з осені минулого року вченим вдалося провести пучок частинок по всьому 27-кілометровому кільцю прискорювача, який було зупинено після аварії 14 місяців тому.

У цьому випуску зібрані фотографії, зроблені під час ремонту Великого адронного колайдера, а також експерименти, що зафіксували, проводилися на різних стадіях його створення.

1. Встановлення тепломіра ATLAS у листопаді 2005 року. У величезному детекторі ATLAS можна побачити вісім тороїдальних магнітів із тепломіром перед тим, як їх помістять у середину детектора. Цей тепломір вимірюватиме енергію частинок, що виробляється при зіткненні протонів у центрі детектора. (Maximilien Brice, © CERN)

2. Процес ультразвукового та індукційного зварювання між двома магнітами колайдера у секторі 3-4 під час ремонтних робіт 26 березня 2009 року. (Maximilien Brice, © CERN)

3. Видимо пошкодження магнітів Великого адронного колайдера в секторі 3-4 12 листопада 2008 року. 19 вересня 2008 року, коли колайдер увімкнули, поганий електричний контакт між двома магнітами прискорювача став причиною витоку гелію – у тунель вибігло 6 тонн гелію. В результаті стрибок температури пошкодив 53 магніти. (Maximilien Brice, © CERN)

4. Деталі пошкоджень магнітів колайдера у секторі 3-4 19 вересня 2008 року. (Maximilien Brice, © CERN)

5. Пересування та встановлення квадруполя у секторі 3-4 у тунелі Великого адронного колайдера 30 квітня 2009 року. (Maximilien Brice, © CERN)

6. Магніт-замінник для сектора 3-4 опускають у тунель 19 січня 2009 року. (Maximilien Brice, © CERN)

7. Пересування та встановлення квадруполя у секторі 3-4 у тунелі Великого адронного колайдера 30 квітня 2009 року. (Maximilien Brice, © CERN)

8. Перевезення квадрупольної лінзи по сектору 3-4 у тунелі колайдера 30 квітня 2009 року. (Maximilien Brice, © CERN)

9. Встановлення нового диполя у тунелі колайдера у секторі 3-4 6 квітня 2009 року. (Maximilien Brice, © CERN)

10. Деталі одного з холодильників колайдера 18 кіловат, який є частиною великої кріогенної системи, що використовується для підтримки температур, необхідних для суперрідкого гелію (-271,25 градусів за Цельсієм). Фотографію зроблено 28 квітня 2008 року. (Mona Schweizer, © CERN)

11. Датчик контролера мюонного соленоїда із силіконовими смужками майже закінчено. На цьому знімку ви бачите три конфентричні циліндри, кожен з яких складається з багатьох силіконових смужкових детекторів (прямокутні пристрої бронзового кольору, схожі на акумулятори для цифрових фотоапаратів). Вони оточують місце, де стикаються протони. (© CERN)

12. Підвал із автоматизованою стрічкою для магнітного запису в комп'ютерному центрі CERN 15 вересня 2008 року. Ці плівки використовуються для зберігання даних адронного колайдера, з яких фрагменти даних копіюються на кеш диска, що перекриває, для швидкого і легкого доступу. Управління картриджами з магнітними стрічками тепер повністю автоматизоване, вони зберігаються у спеціальних підвальних приміщеннях на полицях, звідки їх дістає робот. (Claudia Marcelloni; Maximilien Brice, © CERN)

13. Робота над детекторами всередині магніту L3 досвіду ALICE 10 липня 2008 року. (Mona Schweizer, © CERN)

14. Детектор CMS перед закриттям 17 серпня 2008 року. (Maximilien Brice; Michael Hoch; Joseph Gobin, © CERN)

15. Ліїн Еванс – керівник проекту Великого адронного колайдера – 3 грудня 2008 року. (Maximilien Brice, © CERN)

16. Екранування магніту L3 у детекторі ALICE 10 та

Юля 2008 року. (Mona Schweizer, © CERN)

17. Останні приготування із заміни магніту, який вже готовий для опускання в сектор 3-4 27 листопада 2008 року. (Maximilien Brice, © CERN)

18. Тунель з частиною пастки пучка Великого адронного колайдера в секторі 6. Пастки пучка – це механізми поглинання, в яких потужні промені можна повністю витягти з колайдера, що складається із семи вуглецевих циліндрів по 700 мм у діаметрі. Ці циліндри поміщені у водоохолоджувальний сталевий балон, оточений 750 тонн бетону та залізного екранування. Знак нагорі попереджає про наявність гелію, аргону та/або азоту в трубах – газів, які (при витоку) можуть замінити кисень та спричинити несвідомий стан. (Maximilien Brice; Claudia Marcelloni, © CERN)

19. Використання модуля часу проходження у верхню частину детектора ALICE. Заряджені частинки в інтервали проміжних імпульсів розпізнаються в ALICE детектором Часу проходження. Час разом з імпульсами та довжиною треку вимірюється спеціальними детекторами та використовується для обчислення маси частинок. (Mona Schweizer, © CERN)

20. Частина магніту LHCb 5 вересня 2008 року. (Peter Ginter, © CERN)

21. Прилад для колімування в колайдері. Потужна система колімації захищає прискорювач від пошкодження внаслідок неминучої нормальної та ненормальної втрати променів. (Claudia Marcelloni, © CERN)

22. Вид Великого адронного колайдера в тунелі у точці з'єднання з пасткою пучків у секторі 6 25 липня 2008 року. (Maximilien Brice, © CERN)

23. Вид детектора CMS перед закриттям 17 серпня 2008 року. (Maximilien Brice; Michael Hoch; Joseph Gobin, © CERN)

24. Останні фотографії магніту L3 перед його закриттям та ізоляцією 28 липня 2008 року. (Mona Schweizer, © CERN)

25. Закриття дверей L3 у 76 см завтовшки та вагою 430 тонн на стороні I детектора ALICE 11 червня 2008 року. (Mona Schweizer, © CERN)

26. Відсік високих частот колайдера. У відсіках високих частот починаються протони один за кругообіг, щоб збільшити свою швидкість. (Wikimedia user Rama / CC BY-SA)

27. Пожежний досліджує аварійний вихід у тунелі Великого адронного колайдера 21 лютого 2008 року під час тренувань із французькими та швейцарськими пожежниками, а також пожежниками компанії «CERN». (Maximilien Brice, © CERN)

28. Робота над напівпровідниковим датчиком ATLAS. Робота над ним – справді ювелірна. Напівпровідниковий датчик буде встановлений у бочці поряд з ядром детектора ATLAS, щоб визначити шлях частинок, що виробляються під час протонно-протонних зіткнень. (Maximilien Brice, © CERN)

29. Злиття трьох корпусів у піксельну бочку ATLAS – внутрішньо відстежувальний пристрій детектора CMS. (Claudia Marcelloni, © CERN)

30. Складання двох основних складових внутрішнього детектора ATLAS. Напівпровідниковий датчик вбудовується у датчик перехідного випромінювання для експерименту детектора ATLAS у колайдері. Це два із трьох головних компонентів внутрішнього детектора. Вони будуть працювати разом, щоб виміряти траєкторії, що виробляються в протон-протонних зіткненнях у центрі детектора, коли колайдер увімкнено. Цей знімок було зроблено 22 лютого 2006 року. (Maximilien Brice, © CERN)