Неймовірна історія Мелісси Оден, яка вижила після аборту, знайшла й пробачила свою матір (12 фото)
Книжка Мелісси Оден (Melissa Ohden) «Ти виношувала мене, або Мемуари доньки» («You Carred Me a daughters memoir») розповідає про велику силу прощення та примирення. Історія, що лягла в основу біографічного роману, вражає жахливим відчуженням найрідніших людей та великою любов'ю випадкових свідків. 
Життя без народження
Ми звикли, що життя кожної людини починається з народження. Виявляється, так буває не завжди. Мелісса Оден з'явилася на світ унаслідок сольового аборту. 19-річна студентка перервала вагітність на 31-му тижні під тиском власної матері-медсестри. 29 серпня 1977 року вона пішла з лікарні в Айові без озирання, переконана, що залишає там мертве немовля. 
Мелісса Оден — американська громадська активістка, пролайферка, правозахисниця
Зазвичай сольовий аборт на пізньому терміні вагітності призводить до народження мертвої дитини. Як правило, медики відправляють маленьке тільце до медичних відходів. Але цього разу маніпуляція виявилася невдалою: дитина вижила. Це була дівчинка вагою трохи більше за кілограм. Обплутана трубками, вона лежала в реанімації для новонароджених у абсолютній самоті. Ніхто не переймався її самопочуттям. Майже ніхто. 
За іронією долі, того дня чергувала медсестра, яка була матір'ю тієї самої 19-річної студентки. Саме вона наполягла на перериванні небажаної вагітності. За її вказівкою дитину відправили у медичні відходи, щоб крихітне життя згасло, так і не розпочавшись. Та сталося так, що своїм життям Мелісса завдячує не рідній матері, а чуйній жінці-медику. Інша медсестра на ім'я Мері почула слабкий писк немовляти й забила на сполох.
Боротьба за життя
Випадок Мелісси Оден дивовижний своїм щасливим фіналом. Педіатри лікарні Су-Сіті в штаті Айова навіть не сподівалися, що недоношене немовля виживе. Крихітку мучили судоми, розлади дихання та жовтяниця. Найоптимістичніший прогноз обіцяв затримку в розвитку, проблеми зі слухом і зором. Але дівчинка жила вперекір усьому, щодня стаючи дедалі міцнішою. 
Через три тижні Меліссу перевели до іншої лікарні. З'ясувалося, що дитина не має навіть одягу. Дбайливі медсестри купили дитячі речі й дали дівчинці ім'я — Кеті Роуз. Малюк виявила неймовірну жагу до життя й майже повністю одужала до тримісячного віку. Вона ще трохи відставала в розвитку, коли її удочерили Рон і Лінда Оден. На той момент подружжя вже чотири роки виховувало дівчинку Теммі, яку також удочерили ще немовлям.
Дружні зв'язки
Прийомні батьки оточили дівчинку турботою. До п'яти років Мелісса була абсолютно здоровою. Рон і Лінда підтримували зв'язок із чуйною медсестрою Мері, яка, по суті, урятувала дитину після аборту. Згодом Мелісса сама подружилася з медсестрою. Вони спілкувалися не одне десятиліття, і ці стосунки були надзвичайно важливими для обох. Адже у далекому 1977 році саме Мері вихажувала недоношене немовля. 
Батьки ніколи не приховували від дітей факт усиновлення. Завдяки невеликій різниці у віці дівчата почувалися рідними сестрами. Іноді між ними спалахували дитячі сварки. Під час однієї з них Мелісса дізналася про жахливі обставини свого появи на світ. Для 14-річного підлітка фраза «Твої батьки тебе не хотіли» була рівносильна вибуху атомної бомби. Звичний світ розвалився в одну мить.
Важкий підліток
Недарма кажуть, що незнання часом краще за правду. Мелісса відчувала бурю емоцій щодо своєї біологічної матері: страх, лють і навіть провину за дивовижну життєстійкість, виявлену в перші хвилини життя. 14-річному підлітку було не під силу самотужки впоратися з таким важким емоційним тягарем. 
Мелісса почала страждати на булімію, пристрастилася до алкоголю та сексу. Думка про те, що вона вижила вперекір бажанню біологічних батьків, не давала їй спокою. Прийомні батьки й не здогадувалися про емоційні переживання доньки. Дівчина замкнулася в собі та стала потаємною. 
З часом Меліссі вдалося опанувати себе після психологічного шоку. Вона знайшла сили продовжити навчання й вступила до Університету Південної Дакоты на факультет політології. Та доля знову зіграла з нею злий жарт. Згодом з'ясувалося, що біологічна мати своего часу навчалася в цьому ж університеті. А бабуся, яка колись наполягла на аборті, працювала там викладачкою. Утім, будучи студенткою, Мелісса Оден про це навіть не здогадувалася.
Пошук коріння
Час лікує далеко не все. Думки про минуле днями безперервно переслідували 19-річну студентку. Долаючи страх, Мелісса розпочала пошуки біологічних батьків. Документи про усиновлення не містили жодної корисної інформації. Тому дівчина вирушила до лікарні Су-Сіті, щоб детально дослідити архівні записи. Цілими днями вона гортала старі телефонні довідники, газети й щорічники, шукаючи бодай якусь підказку про своє походження. 
Попри постійні невдачі, Мелісса не залишала пошуків упродовж багатьох років. Якось, гортаючи университетський випускний альбом, вона звернула увагу на одну з викладачок. Схожі риси обличчя наводили на думку про родинний зв'язок. На той момент Мелісса й гадки не мала про фатальну роль цієї жінки у своїй долі. Дівчина наважилася написати їй листа про ймовірне родство, але відповідь надійшла від дідуся.
Він повідомив, що її поява на світ була небажаною, й наголосив на марності пошуків. Дідусь пояснив, що не зможе допомогти знайти біологічну матір: стосунки в родині остаточно зіпсувалися, і они вже багато років не спілкуються з дочкою. Як з'ясувалося, саме народження Мелісси стало головною причиною їхнього розриву. Бабуся з дідусем відреклися від ненародженої онуки та зрештою втратили власну доньку.
Довгоочікувані відповіді
На певний час Мелісса Оден припинила пошуки. У її житті з'явилося кохання. Раян освідчився їй, і Мелісса здобула власний дім та родину. Зараз подружжя виховує двох доньок. Старша з них народилася в тій самій лікарні, що й Мелісса. 
Мелісса зі своїм чоловіком
Біологічні родичі самі вийшли на зв'язок. Меліссі виповнилося 36 років, коли вона отримала листа від двоюрідного брата. Він розповів історію її народження, і все стало на свої місця. Тепер Мелісса Оден мала відповіді на всі запитання. 
Будучи студенткою, біологічна мати активно займалася спортом. Через інтенсивні тренування її менструальний цикл був нерегулярним, тому дівчина довго й не здогадувалася про вагітність. Коли ж «цікавий стан» доньки став очевидним, її батьки категорично виступили проти. Вони були проти раннього шлюбу й, попри протести дівчини, змусили її зробити сольовий аборт.
Прийняття та примирення
Мелісса дізналася, що роками помилялася, вважаючи, ніби біологічна мати не хотіла дитини. Насправді ж дівчина просто не витримала тиску батьків. Її сестра намагалася допомогти й прибігла до лікарні, але медсестра відповіла, що вже занадто пізно.
Мелісса відчула справжній шок, дізнавшись подробиці свого появи на світ. Вона шкодувала, що стільки років даремно таїла злобу на матір. Тоді Меліссу зацікавило, як саме прийомні батьки змогли удочерити її без згоди біологічної матері. Стало очевидно, що хтось підробив підпис. 
Мелісса з власною дитиною
17 років пошуків завершилися щасливим возз'єднанням із біологічними родичами. Невдовзі вона отримала першого листа від матері. Листування тривало три роки, перш ніж жінки наважилися на зустріч. Обидві пережили бурю суперечливих почуттів. Перші хвилини зустрічі минули без слів: обійнявшись, мати й доросла донька мовчки плакали.
Згодом мама Мелісси розповіла, що все життя відчувала провину перед ненародженою дитиною. Вона й гадки не мала, що донька вижила й зростала в прийомній родині. Мелісса не звинувачувала біологічну матір — їй було щиро шкода всього, що тій довелося пережити. Так само вона пробачила й бабусю, і біологічного батька. Зустрітися з бабусею їй не вдалося, адже та вже померла. Мати також розповіла, що пізніше народила ще двох доньок, які тепер є зведеними сестрами Мелісси.
Життя «після»
Часто складне випробування дає життю новий сенс, стаючи рушійною силою. Щасливе розв'язання важких проблем змінює все докорінно. Сьогодні Мелісса підтримує зв'язок із віднайденими родичами. Вона вже познайомилася з однією із сестер, і незабаром має відбутися зустріч із іншою. 
Також вона написала й видала біографічну книжку, в якій розповіла про все пережите. Багато читачів гаряче відгукнулися, поділившись із авторкою власними історіями. Випадок Мелісси виявився непоодиноким: час від часу медикам удається вихадити й повернути до життя небажаних дітей, чиї матері вирішили перервати вагітність.
Мелісса Оден заснувала спільноту, яка об'єднує людей із подібною історією народження. До цього незвичного осередку вже долучилися 223 особи, більшість із яких — американці. Мелісса навчилася прощати й тепер ділиться цим цінним досвідом із іншими, пояснюючи, що саме прощення звільняє людину від душевного болю.
