Чому в ісламі суворо заборонено вживання алкоголю (9 фото)
В ісламі заборонено вживати будь-які алкогольні напої та навіть страви, що їх містять. Для таких продуктів існує особлива назва — «хамр», а гріх, пов'язаний із порушенням цієї заборони, називають «хамар». Багато хто вважає, що заборона на спиртне з'явилася водночас із виникненням ісламу, однак це не так. Мусульмани відучувалися від алкоголю поступово, дотримуючись настанов пророка Мухаммеда та його найближчих сподвижників.
Історичні корені: Аравія до ісламу
Іслам виник у VII столітті нашої ери в західній частині Аравійського півострова. Цей регіон із глибокої давнини населяли десятки племен із язичницькими віруваннями, які ставилися до алкоголю цілком лояльно. Міцні спиртні напої араби ніколи особливо не шанували, а от фінікові настоянки та фруктові вина мали неабиякий попит. За умов спеки й браку води вони непогано допомагали жителям пустелі тамувати спрагу.
Перші кроки: обережність пророка
Хоча слабоалкогольні напої й не призводили до сильного сп'яніння, вони все одно викликали залежність з усіма її негативними наслідками. Мандруючи з проповідями містами та поселеннями, Мухаммед спочатку заплющував очі на любов арабів до вина, хоча й усвідомлював, що ця звичка до добра не доведе.
Пропаганда цілковитої тверезості навряд чи потішила б жителів Хіджазу (західної частини півострова), які вирішили прийняти іслам, адже чимало тамтешніх родин мали алкогольний бізнес — привозили спиртне із Сирії, котра на той час славилася своїм виноробством.
Поетапна заборона: від осуду до повного табу
Проте дуже швидко Мухаммед був змушений виступити проти пияцтва, і до цього його спонукали власні соратники. Послідовники пророка були звичайними людьми зі своїми слабкостями, і пристрасть до оковитої виявилася однією з них. Кілька разів проповідники зчиняли п'яні бійки з опонентами, а крім того, їх неодноразово помічали за перекручуванням молитов.
Перші розмірковування посланця Аллага про шкоду алкоголю були доволі обережними:
«Вони запитують тебе про вино та майсир [жертвоприношення язичницьким богам]. Відповідай: „В обох криється великий гріх, є й певна користь для людей, але гріха в них більше, ніж користі“». (сура «Бакара», 2/ 219).
Згодом з'явився аят, який забороняв правовірним здійснювати намаз у стані алкогольного сп'яніння:
«О ви, які увірували! Не моліться, будучи п'яними, поки не почнете розуміти те, що говорите». (сура «Ан-Ніса», 4/43).
А вже наступний аят цієї ж сури прямо вказує на заборону вживання алкоголю:
«Воістину, шайтан за допомогою вина хоче посіяти між вами ворожнечу та ненависть і відвернути вас від згадування Аллага та звершення молитви. Чи втримаєтеся ви?».
Розширення поняття «хамр»
Так в ісламі з'явилося поняття «хамар» — гріха, пов'язаного зі вживанням речовин, що затьмарюють людський розум. Лаконічність Мухаммеда у трактуванні цього правила привела до того, що ісламські богослови взялися тлумачити поняття «хамр» і згодом дійшли висновку, що до забороненого слід зараховувати не лише алкоголь і наркотики, а й будь-які інші засоби одурманювання, зокрема бензин, ацетон і клей.
Алкоголь і медицина: позиція ісламу
Мусульмани мають особливий погляд і на застосування алкоголю в медичних цілях. Богослов Абу Дауд наводить такі слова Мухаммеда:
«Воістину, хамр не зцілює, він несе хворобу. Аллаг зіслав хвороби та ліки, створивши ліки від кожної недуги, тож лікуйтеся ними. І не лікуйтеся забороненим».
П'ять основ заборони: намаз і відповідальність
Заборона на вживання спиртного тримається на п'яти головних засадах. Насамперед іслам велить звершувати намаз п'ять разів на день, а пророк суворо заборонив молитися напідпитку. Виходить, навіть хильнувши зовсім небагато, мусульманин просто не встигне повністю протверезіти до моменту спілкування з Аллагом, а отже, вчинить тяжкий гріх.
Богослов Ібн Абу Асім у своїй праці «Аль-Ахад» наводить такі слова пророка Мухаммеда:
«Хто б не випив вина, його молитва не прийматиметься впродовж сорока ночей. І якщо він помре тоді, коли в його сечовому міхурі залишилося бодай щось від вина, Рай неодмінно стане для нього забороненим!».
Втрата розуму та волі
Чи може для вірянина бути щось гірше за втрату можливості потрапити до райських садів до прекрасних гурій? Друга причина відмовитися від чарки полягає в тому, що після вживання спиртного людина втрачає волю та відповідальність, а тому може з легкістю порушити настанови Корану. У праці богослова Ібн Маджа наведено такі слова пророка:
«Вживання п'янкого напою та поклоніння вогню — однакові за своєю тяжкістю гріхи. Людина, яка поклоняється вогню, зійшовши з істинного шляху, не визнає Аллага. Людина, яка скуштувала п'янкого напою, у стані сп'яніння так само втрачає розум і відвертається від Аллага».
Агресія, деградація та поганий приклад
Третя причина табу — схильність п'яної людини до непристойних чи навіть злочинних учинків, які порушують не лише релігійні канони, а й загальнолюдські норми співжиття в суспільстві. Агресія, марнославство, язикатість, хтивість, блюзнірські думки та багато іншого лиха можуть охопити людину під дією алкоголю.
Четвертою підставою вважають те, що людина, яка потерпає від алкогольної залежності, невпинно деградує — духовно, інтелектуально та фізично. І нарешті, останній аргумент — виховний, адже той, хто заглядає в чарку, подає поганий приклад іншим, зокрема підростаючому поколінню, чим тільки сприяє поширенню гріха.
Прокляття для всіх причетних
Та це ще далеко не все! В ісламі заборонені будь-які маніпуляції з алкоголем. Ось що казав сподвижник Мухаммеда Ібн Умар:
«Аллаг прокляв алкоголь і того, хто його п'є, і того, хто його наливає, і того, хто його продає, і того, хто його купує, і того, хто його виготовляє, і того, для кого його роблять, і того, хто його носить, і того, кому його приносять».
Покарання, каяття та райське вино
В ісламі припускається лише триразове порушення цієї заборони — і лише тоді, коли людина щиро покаялася. Після четвертого разу прощення їй уже не буде: згідно з переказами Ібн Маджа, після смерті такого відступника Аллаг напуватиме «гноєм мешканців Пекла». У Корані зазначено, що п'яниці не побачать Раю, натомість для непитущих у райських садах битимуть «ріки вина, приємного для тих, хто п'є» (Сура 47/15 «Мухаммад»).
В ісламі існують й інші правила, гранично точно обґрунтовані Мухаммедом та його сподвижниками, як-от заборона для чоловіків носити золото та шовк.
Як ви вважаєте, чи є така сувора й усеосяжна заборона на алкоголь дієвим інструментом для збереження духовного та фізичного здоров'я суспільства, чи вона занадто жорстка? Поділіться своїми думками в коментарях!


















