Сир тофу, який готували для небіжчиків, але полюбили в усьому світі (6 фото)

Суперечки про те, чи можна називати тофу сиром, тривають вже дуже давно. І справді, чи має право страва, в якій немає жодної краплі молока, належати до шляхетної родини кисломолочних продуктів? Ми не заглиблюватимемося в це питання, а краще розповімо, як з'явився тофу і чому він так припав до душі гурманам з усього світу.





Тофу має вельми давню історію: уперше його почали готувати близько двох тисяч років тому за часів династії Хань у Китаї. Легенда стверджує, що цей сир винайшли випадково, змішавши соєву страву з морською сіллю, яка й спричинила зсідання маси. Авторство цього продукту приписують принцу Лю Аню, проте правда це чи ні — сказати складно.



У Піднебесній взагалі здавна заведено приписувати всілякі заслуги монархам та членам їхніх родин, тож родич імператора може бути тут ні до чого. Науковці схиляються до думки, що китайці запозичили технологію виготовлення молочних сирів у своїх північних сусідів — монголів, і просто вирішили випробувати її на соєвій масі.

У Китаї тофу — це не лише популярний набіл, а й ритуальна страва. Так само як у нас на поминання їдять кутю, там споживають тофу. Вибір на цей м'який рослинний сир упав тому, що за повір'ям духи померлих не мають щелеп і можуть розжувати лише щось м'яке.

Сьогодні тофу вже не вважають суто соєвим продуктом. Його готують з арахісу, нуту, мигдалю та навіть з курячих яєць. Попри відмінності у складі та технології приготування, ці продукти все одно заведено називати тофу, і досі чітко незрозуміло, за якою саме ознакою їжі дають це горде й давнє ім'я.

Як виготовляють тофу

Це може здатися дивним, але зовсім не молочний тофу у своїй класичній інтерпретації готують із молока. Щоправда, молоко це не тваринного походження, а рослинного — соєве. На сир ця рідина перетворюється в процесі коагуляції, викликати яку можна кількома способами.





Застосовують три види коагулянтів: сольові, кислотні та ферментні. Через це тофу може мати різний смак, зовнішній вигляд та аромат. Проте за всіх відмінностей тофу — це завжди м'який продукт світлого кольору, від білого до кремового. Більшість видів цього сиру також можуть похизуватися фірмовим бобовим присмаком, хоча він і не є обов'язковим.

Як бачимо, кілька приводів називати тофу сиром усе-таки є. Хоча молоко як таке не використовується в жодному з рецептів, технологія приготування молочних і соєвих сирів дуже схожа, а зовнішній вигляд і поготів.

Користь і шкода тофу

Тофу має мільйони прихильників у всьому світі, і не лише в країнах Азії. Особливо шанують цей сир вегани та люди, які стежать за своїм здоров'ям. Цей продукт і справді вельми корисний. Науковці з'ясували, що його регулярне споживання знижує ризик виникнення серцево-судинних захворювань.



Також тофу допомагає нормалізувати рівень холестерину — насамперед завдяки тому, що може замінити тваринні білки в раціоні. Речовини геністеїн та ізофлавон, які містяться в ньому, вважаються потужними антиоксидантами й теоретично можуть захищати клітини від переродження в ракові.

Особливо наполегливо тофу рекомендують жінкам зрілого віку. Соєвий ізофлавон допомагає запобігти втраті кісткової маси та підвищити щільність кісток під час менопаузи. А 2017 року з'ясувалося, що соєвий сир чудово підходить людям із хворобою Альцгеймера. Лецитин у складі тофу сприяє виробленню організмом фосфоліпідів і фосфатидної кислоты, які допомагають нервовій системі протистояти недузі.

На жаль, тофу має й свої недоліки, і їх чимало. Насамперед варто згадати, що соя, з якої найчастіше виготовляють цей сир, переважно є генетично модифікованою. Крім того, виробники сої без жодних докорів сумління обробляють її гексаном — хімікатом, що допомагає видобувати з бобів олію. Тож якщо ви уникаєте продуктів із ГМО чи підозрілими сполуками, тофу точно не для вас.



Ендокринологи не радять надто налягати на тофу чоловікам, особливо після 40 років. Соєві боби містять фітоестрогени, здатні здійснювати фемінізувальний вплив на організм — особливо в період, коли той виробляє вже менше власних чоловічих гормонів. Тож шанувальники тофу мають шанс отримати гінекомастію, хоча це й не обов'язково станеться саме з вами.

Але якщо ви вважаєте, що тофу небезпечніший, ніж, наприклад, звичайний сир, то ми вас розчаруємо — ця гордість сироваріння давно вже не та і за користю китайському соєвому й у підмітки не годиться.

Що готують із тофу

Тофу вважається універсальним продуктом, який можна споживати як самостійно, так і в поєднанні з іншими інгредієнтами. Цей сир — частий гість у різноманітних дієтичних салатах, як-от із кіноа, капустою чи шпинатом. У Японії, Китаї та Кореї тофу також смажать, коптять і навіть маринують. Завдяки ледь відчутному власному смаку соєвому сиру за допомогою спецій можна надати найрізноманітніших відтінків, зокрема й дуже вишуканих.



Додайте до тофу цибулю, часник чи аджику — і ви відкриєте для себе цей продукт по-новому! Не хочете? Тоді спробуйте солодкий тофу у вигляді десерту, доповнивши його варенням, родзинками чи навіть просто цукром. З нього можна приготувати сирники, пасти для бутербродів і навіть вегетаріанські начинки з різними смаками для вареників чи пельменей.