Светр Фредді Крюгера зводить з розуму не просто так (16 фото)
Моторошний убивця Фредді Крюгер із культової франшизи «Кошмар на вулиці В'язів» — один із найвпізнаваніших кіноманьяків в історії горрору. 13 вересня 1991 року мер Лос-Анджелеса Том Бредлі офіційно започаткував на його честь День Фредді Крюгера, приурочивши дату до прем'єри фільму «Фредді мертвий: Останній кошмар». Убивця в смугастому светрі та зі спотвореним опіками обличчям давно вийшов за межі однієї франшизи й оселився у репі, мультфільмах і навіть у сценарії майбутнього режисера «Володаря перснів». Розповідаємо, що ховається за найвідомішими байками про Крюгера — від суперечки зі студією Nintendo до справжньої історії його светра. 
Компанія Nintendo не побажала пов'язувати своє ім'я з Крюгером
У фільмі «Фредді мертвий: Останній кошмар» (1991) Крюгер отримав власну версію ігрової рукавиці Power Glove для приставки Nintendo. Творці стрічки прагнули, щоб персонаж виголосив у кадрі справжній слоган компанії: «Тепер я граю із силою!» Nintendo відмовила: у компанії побоювалися, що її продукт асоціюватиметься з образом маніяка-убивці. 
У шостій частині франшизи Крюгер отримав рукавицю-контролер і фірмову репліку Nintendo
Очільник студії New Line Cinema Роберт Шей вирішив знехтувати відмовою та зняв сцену без дозволу. Репліка й рукавиця увійшли до фінального монтажу фільму та стали одним із найвпізнаваніших моментів стрічки. Позову від Nintendo так і не надійшло, а сама сцена, за спогадами знімальної групи, навіть підштовхнула продажі аксесуара, інтерес до якого вже згасав.
Пітер Джексон писав сценарій про Крюгера
За роки існування франшизи в архіві правовласника, компанії New Line Cinema, накопичилося чимало нереалізованих сценаріїв про знаменитого маніяка. Один із них написав молодий новозеландський режисер Пітер Джексон у співавторстві з Денні Малхероном. Сценарій мав назву «Кошмар на вулиці В'язів 6: Улюбленець сну»: за задумом авторів, підлітки Спрінгвуда перестали боятися Крюгера й спеціально приймали снодійне, аби потрапити у світ снів і побити ослабленого маніяка ради розваги — аж поки один із них не припускався фатальної помилки, і Фредді знову повертав собі силу. 
Майбутній постановник «Володаря перснів» пропонував студії зовсім іншу долю для Крюгера
New Line відхилила цю версію на користь іншої — так з'явився фільм «Фредді мертвий: Останній кошмар». Однак співпраця не минула даремно: за кілька років та ж сама студія довірила Джексону екранізацію «Володаря перснів».
Лише 7 хвилин на екрані
Шанувальники фільму підрахували: в оригінальному «Кошмарі на вулиці В'язів» 1984 року Фредді Крюгер з'являється в кадрі загалом лише близько 7 хвилин. Цього вистачило, щоб налякати ціле покоління глядачів і перетворити малобюджетний горрор на культову франшизу. 
Що рідше Крюгер з'являвся в кадрі, то моторошнішим він здавався глядачеві
У кожному наступному фільмі екранного часу в Крюгера більшало, а разом із цим зростала й кількість дотепів. З мовчазного хижака, який чатував у тіні, персонаж поступово перетворився на балакучого лиходія з коронними фразочками. Тому чимало фанатів і досі вважають найстрашнішим саме перший фільм — той, де Фредді показували найменше.
«Кошмар на вулиці В'язів» має телесеріал-приквел
Тим, хто хоче детальніше дізнатися про ранні роки Крюгера, варто звернути увагу на серіал «Кошмари Фредді» (в оригіналі — «Freddy’s Nightmares»). Він виходив в ефір з 8 жовтня 1988 року до 12 березня 1990 року та налічував 44 епізоди у двох сезонах. 
Телевізійний спіноф розповідав глядачам історії, не пов'язані з основным сюжетом франшизы
Кожну серію відкривав сам Крюгер у виконанні Роберта Інглунда, проте особисто він з'являвся в сюжеті лише у 8 епізодах — решта історій були самостійними горрор-замальовками з життя Спрінгвуда, ніяк не пов'язаними з маніяком. Особливої слави серіал не здобув і сьогодні майже забутий навіть фанатами франшизи.
Фредді з'являвся не лише у снах і фільмах, а й у мультфільмах
Крюгер тричі з'являвся у «Сімпсонах»: у «Сяйві» та «Кошмарі на Вічнозеленій вулиці» його пародіював заклятый ворог Гомера — Віллі, а у дев'ятому випуску «Будиночка жахів» Фредді сидів на канапі Сімпсонів поруч із Джейсоном Вурхізом, і озвучив його сам Роберт Інглунд. Ще двічі маніяк засвітився у «Південному парку» — у сюжетній арці «Уявляндія» та в епізоді «Insheeption», а також один раз — у «Гріфінах», де Квагмайр спеціально потрапляв у світ снів, аби попросити Фредді розповісти анекдот Пітеру. 
Мультиплікаційні пародії на Крюгера з'являлися навіть у найсімейніших шоу
Не обійшлося й без перетину з іншою культовою франшизою жахів: у фільмі «Джейсон вирушає до пекла» з-під землі витикається рука в рукавиці Крюгера — натяк на майбутній кросовер «Фредді проти Джейсона». А у 2011 році маніяк узагалі став гостьовим бійцем у файтингу Mortal Kombat, отримавши власний набір прийомів.
Справжній колір светра Фредді — не такий, яким здається
Багато хто пам'ятає светр Крюгера буро-бордовим, але насправді його смуги — червона та зелена. Вес Крейвен — режисер, уважний до дрібниць, — обрав саме це поєднання після статті у Scientific American про «заборонені кольори»: пару відтінків, яку людське око найгірше сприймає, коли вони розташовані поруч. Червоне світло збуджує певні рецептори сітківки, а зелене пригнічує їх — через це мозок ніби спотикається, намагаючись зчитати картинку. 
Колірне поєднання светра обрали не заради стилю, а задля дискомфорту глядача
Цей трюк працює на підсвідомому рівні: глядачеві стає ніяково ще до появи самого Фредді в кадрі. Так светр Крюгера перетворився одночасно на маскування та на тривожний сигнал, вшитий просто в костюм персонажа.
Роль Крюгера давалася акторові нелегко
Актор Роберт Інглунд неразово зізнавався, що роль Фредді давалася йому нелегко. Щоранку він проводив по 3–4 години у гримерному кріслі: гример Девід Міллер створював протези, спираючись на реальні фотографії опікових пацієнтів із архіву медичного центру UCLA, а несподіваним джерелом натхнення для текстури шкіри стала розплавлена сирна скоринка на піці. 
Перевтілення у Крюгера забирало в актора майже половину робочого дня
Знімання гриму займало ще десь годину й було не менш болісним. За спогадами колег, балакучість Інглунда лише затягувала процес: гримери зупинялися щоразу, коли актор починав розповідати чергову історію. Натомість одразу після команды «стоп» він перш за все заходився зривати з себе латекс.
Кошмар виріс із реальних смертей
За зізнанням Веса Крейвена, в основу «Кошмару на вулиці В'язів» лягли реальні події. На початку 1980-х років Los Angeles Times опублікувала серію заміток про молодих біженців із Південно-Східної Азії — здебільшого представників народу хмонг із Лаосу та Камбоджі, — які раптово помирали уві сні після кількох місяців кошмарів. Один хлопчик, який пережив геноцид у Камбоджі, кілька діб поспіль боровся зі сном, боячись не прокинутися, а коли все ж заснув, помер із криком за лічені хвилини. 
Ідея вбивці, який нападає уві сні, народилася з газетних заміток про реальну трагедію
Лікарі назвали це явище синдромом раптової нез'ясовної нічної смерті. Між 1977 та 1981 роками медики зафіксували десятки схожих випадків серед лаоських та камбоджійських іммігрантів у США. Газети ніколи не пов'язували ці історії між собою, але Крейвен помітив закономірність і майже рік обмірковував її, перш ніж сісти за сценарій.
Друге джерело страху — незнайомець у капелюсі
Друге джерело натхнення виявилося значно особистішим: у дитинстві Крейвен побачив із вікна дивного дідугана. Чоловік у брудному светрі та крислатому капелюсі повільно йшов вулицею, зупинився й подивився просто у вікно, з якого за ним спостерігав майбутній режисер. 
Другий прообраз Крюгера Крейвен зустрів ще дитиною
Помітивши, що хлопчик дивиться на нього, старий розвернувся й попрямував до дверей будинку. Малий Вес із ляку сховався всередині. Ким була ця людина, Крейвен так і не дізнався, але завжди називав її прообразом силуету Крюгера — того ж капелюха, того ж потертого светра, тієї ж неквапливої загрози.
Фредді Крюгер став героєм одразу двох реп-хітів
У 1988 році дует DJ Jazzy Jeff & The Fresh Prince випустив без дозволу студії пісню «A Nightmare on My Street» — вона піднялася до 15-го рядка чарту Billboard Hot 100 і стала справжнім хітом. Правовласник франшизи, New Line Cinema, подав на музикантів до суду й домоговся знищення більшості копій кліпу. 
Один із реп-хітів про Крюгера вийшов без дозволу студії — і випередив офіційний трек за популярністю
Тим часом сама студія замовила «офіційну» відповідь у гурту Fat Boys — трек «Are You Ready for Freddy?», у якому в образи Крюгера читав реп сам Роберт Інглунд. Попри благословення New Line, ця пісня дісталася лише 93-го рядка R&B-чарту й навіть близько не наблизилася до успіху свого неофіційного конкурента.
Вес Крейвен сам зіграв Крюгера
У 1996 році, через 12 років після виходу «Кошмару на вулиці В'язів», Вес Крейвен сам зіграв відсилання до Крюгера. Це сталося в короткому камео у фільмі «Крик»: режисер з'явився на екрані в образі шкільного прибиральника на ім'я Фред — у крислатому капелюсі та червоно-зеленому смугастому светрі — і ненадовго налякав директора школи, перш ніж зникнути з сюжету. 
Крейвен з'явився у власному камео через 12 років після прем'єри першого фільму
Костюмери продумали деталь, яку помітили лише віддані фанати: на рукавах светра Крейвена немає смуг — точнісінько як в оригінальному фільмі 1984 року. В усіх наступних сиквелах, включно з режисерським «Новим кошмаром», смуги на рукавах уже додавали.
«Кошмар на вулиці В'язів» — перший фільм Джонні Деппа
«Кошмар на вулиці В'язів» став першим фільмом у кар'єрі Джонні Деппа — він зіграв хлопця головної героїні, Гленна Ланца. За однією з версій, Крейвен обрав його на роль зокрема й тому, що фотопробы Деппа найбільше сподобалися донькам режисера. 
Дебютна роль майбутньої голлівудської зірки закінчилася однією з найвидовищніших смертей франшизи
Усупереч поширеній думці, Гленн не був першою жертвою Крюгера: спочатку маніяк убив Тіну, потім підставив під удар її хлопця Рода, і лише третьою ціллю став Гленн — Фредді затягнув його у власне ліжко й перетворив його на фонтан крові. Рання загибель персонажа не завадила подальшому кар'єрному злету актора.
Вітчима Фредді зіграв Еліс Купер
У фільмі «Фредді мертвий: Останній кошмар» є сцена-спогад, де юний Фредді мешкає з прийомним батьком — алкоголіком на ім'я містер Андервуд. Роль зіграв музикант Еліс Купер: він погодився саме тому, що йому вперше запропонували з'явитися на екрані без фірмового сценічного гриму. 
Епатажний рокер зіграв епізодичну роль без свого фірмового сценічного гриму
У цій сцені і Купер, і Роберт Інглунд знімалися без жодного спеціального гриму — рідкісний момент, коли глядачі бачать справжні обличчя акторів. За сюжетом франшизи, біологічною матір'ю Фредді була черниця, а ім'я справжнього батька ніде не згадується, тож Андервуд є для маніяка прийомним, а не рідним батьком.
«Фредді мертвий» став першим 3D-фільмом франшизи
Фільм «Фредді мертвий: Останній кошмар» вийшов у прокат 13 вересня 1991 року — у той самий день, коли мер Лос-Анджелеса проголосив День Фредді Крюгера, — і став єдиною частиною франшизи, знятою з використанням 3D-технології. Це була перша 3D-стрічка в історії самої студії New Line Cinema. Об'ємні сцени показують момент народження Крюгера як володаря кошмарів. 
Фінал історії Крюгера показали глядачам в об'ємному зображенні
До повного колекційного видання «крюгеріани» на дисках і досі вкладають 3D-окуляри, аби глядачі могли переглянути фінальну частину саме так, як замислювали творці.
13 вересня офіційно стало Днем Фредді
Усупереч поширеній думці, День Фредді — це не просто неофіційна фанатська традиція. 13 вересня 1991 року мер Лос-Анджелеса Том Бредлі офіційно проголосив цю дату «Днем Фредді Крюгера», приурочивши її до прем'єри фільму «Фредді мертвий». Рішення викликало хвилю миттєвої критики: такі спільноти, як Національна організація жінок та батьківські комітети, звинуватили мерію у прославлянні жорстокого вбивці, бодай і вигаданого. 
Міська влада колись офіційно визнала свято вигаданого вбивці
Міська влада у відповідь заявила, що вшановує не маніяка, а внесок кінострудії в економіку Лос-Анджелеса та завершення франшизи. Шанувальники й досі щороку відзначають цю дату, а коли 13 вересня припадає на п'ятницю, святкування стають особливо масштабними: фанати надягають латексні маски Крюгера та лякають перехожих на вулицях. Постраждалих від переляку поки не було, а от наляканих до гикавки — хоч греблю гати.
Через сорок років після прем'єри першого фільму Крюгер як і раніше лякає, смішить і дивує водночас — від суду за нелегальний реп-хіт до рукавиці, яку Nintendo так і не схвалила. А який із цих фактів здивував вас найбільше?
