Науковці пояснили призначення нічних кошмарів — без них не обійтися (5 фото)
З нічними кошмарами хоча б раз у житті стикався кожен. Якщо не брати до уваги забобони, пояснити їхню природу зовсім непросто. З давніх-давен люди замислювалися над цим питанням, а знайти відповідь лише нещодавно вдалося науковцям зі Швейцарії. Виявляється, кошмари мають свій сенс і сняться нам задля нашого ж блага. 
Нейрофізіологи з Женевського університету нарешті з'ясували, який сенс криється у страшних снах. У своєму дослідженні вони спиралися на теорію моделювання загрози, згідно з якою будь-яке сновидіння — це процес, що виконує важливу нейробіологічну функцію.
Згідно з цією гіпотезою, кошмари — це своєрідні тренування нашої нервової системи, необхідні для відпрацювання поведінкових реакцій у різних екстремальних умовах. Іншими словами, такі сни не дають нам розслаблятися й тримають наші реакції «в тонусі» на випадок реальної загрози. 
Дослідницька робота в цьому напрямі складалася з двох етапів. Спочатку нейрофізіологи обстежили 18 добровольців під час сну за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ). Науковці вимірювали активність різних ділянок мозку піддослідних, періодично перериваючи їхній сон.
Учасників експерименту кілька разів будили під час сну й запитували, що вони бачили за мить до прокидання. Таким чином медикам вдалося зіставити дані ЕЕГ із розповідями людей та визначити, які саме ділянки мозку були активними під час тих чи інших снів. 
З'ясувалося, що страх, викликаний нічними кошмарами, зароджується в передній поясній корі та острівцевій частці головного мозку. Ці зони відповідають за нашу соціальну поведінку й свідомість, а крім того, саме в них формується реакція на реальні загрози під час неспання.
До другої частини дослідження залучили 89 волонтерів. Їм доручили впродовж тижня вести щоденник сновидінь — а точніше, фіксувати сюжети своїх снів. У цьому ж щоденнику добровольці стисло описували емоції та переживання від побаченого: страх, радість, розчарування, тривогу чи інші, складніші почуття.
Згодом добровольцям показували на екрані моторошні кадри, наприклад, цунамі або військові дії. Під час перегляду відео проводили сканування магнітно-резонансним томографом. Отримані результати показали, що учасники дослідження, які частіше за інших бачили кошмари, виявилися більш підготовленими до подібного негативу й менше піддавалися паніці. 
Авторка дослідження Вірджинія Стірпеніч прокоментувала результати роботи своєї команди на пресконференції для журналістів так:
Емоції уві сні та наяву задіюють схожі нейронні механізми. Експерименти показали зниження емоційного збудження на загрозливі стимули у тих, хто часто переживав страшні сни. Нічні кошмари — це чудовий тренажер для нервової системи. 
Чи принесло це відкриття користь сучасній медицині? Безперечно. Науковці вже знайшли спосіб застосування своїх результатів — вони планують використовувати сни для лікування депресивних і тривожних станів. Нейрофізіологи стимулюватимуть певні ділянки мозку, аби змусити пацієнта бачити кошмари уві сні, і таким чином зроблять його менш вразливим до негативу в реальності.
Тепер ми знаємо, що думають про значення снів науковці, які досліджують мозок. Проте у психологів, послідовників видатного Карла Ґустава Юнґа, є власна точка зору на природу сновидінь.
