8 технокладовищ моторошних масштабів (10 фото)

Не лише люди знаходять свій останній спочинок: автомобілі та різноманітна техніка, відпрацювавши свій вік, теж кудись зникають, і далеко не завжди йдуть на переробку. Саме так у різних куточках світу й виникли незвичні кладовища — телефонних будок, автопокришок та інших речей.







Сьогодні таксофон уже можна зустріти нечасто, але вони все ж трапляються. Особливо якщо йдеться про спеціальні кладовища. Наприклад, у Великій Британії облаштували два спеціальних звалища, куди звозять знамениті на весь світ червоні телефонні будки. Власником одного з таких цвинтарів є 80-річний Майк Шорс. Усе життя чоловік колекціонував таксофони, що вийшли з ладу, і зрештою в нього їх зібралося кілька сотень. Тоді він вирішив відреставрувати їх і пофарбувати в червоний колір.





Але найбільше з діючих кладовищ таксофонів належить компанії Unicorn Restorations і розташоване в графстві Суррей. Усі охочі можуть придбати тут відреставровану телефонну будку за 2 тисячі фунтів стерлінгів.



Куди ж поділи вагони найстарішого у світі метро, які відслужили свій термін? Виявляється, свого часу їх скидали в море. Коли нью-йоркська підземка вивела з експлуатації 2500 вагонів, у них демонтували сидіння, колеса та все, що підлягало зніманню. Частину обладнання пустили на переробку, а решту продали. Каркасы ж вагонів баржами вивезли в Атлантичний океан і скинули у воду, щоб створити штучний підводний риф. Цей проєкт транспортного відомства Нью-Йорка завершився у 2010 році.



У штаті Нью-Джерсі є спеціальне кладовище, куди звозять демонтовані будки для стягнення плати за проїзд платними автомагістралями. Перед тим як відправити будки на звалище, з них знімають вікна, кондиціонери та двері з нержавіючої сталі. Ось сюжет про це незвичне місце:



Навіть неонові вивіски мають своє офіційне кладовище. Воно відкрилося в Лас-Вегасі у 1996 році й займає площу 1,2 гектара. Вивіски весільних капличок, автостоянок, колись славнозвісних казино та інших популярних закладів Лас-Вегаса знайшли свій останній притулок саме тут. До речі, сьогодні кожен охочий може купити квиток і відвідати це неординарне звалище з екскурсією.



Приблизно за 150 кілометрів на північний схід від Лос-Анджелеса розташоване місто Вікторвілл, а в ньому — кладовище, куди потрапляє майже кожен комерційний літак у США, що відпрацював свій льотний ресурс.

Колишня база ВПС США «Джордж», яка згодом перетворилася на аеропорт Логістікс, — один із найбільших і найвідоміших цвинтарів для цивільних літаків. Коли повітряному судну виповнюється 20 років, його або списують, або після ремонту продають іншим авіакомпаніям. Деякі повітряні судна розбирають на запчастини. Загалом у США є три кладовища літаків, але Вікторвілл — найпопулярніше, адже завдяки місцевому сухому клімату крилаті машини зберігаються краще.



У Ель-Кувейті є район Сулабія, повністю поритий гігантськими ямами, куди скидають старі автомобільні покришки. За деякими даними, тут покоїться вже щонайменше сім мільйонів шин. Це технокладовище настільки величезне, що його видно навіть із космосу. Сюди потрапляють автопокришки з усіх куточків світу: інші країни платять Кувейту за те, щоб утилізувати свої шини на його території. Очевидно, з погляду екології це не найкраще рішення. Тим паче що у 2012 році, наприклад, спалахнуло звалище шин поблизу Джахри. Понад 5 мільйонів покришок отруювали повітря ядовитим димом, і вогнеборцям ледве вдалося приборкати полум'я.



Це місце має назву Fietsdepot, розташоване воно в Амстердамі й є радше штрафмайданчиком, аніж звалищем велосипедів. Утім, сюди потрапляють покинуті велосипеди, які поліція знаходить у місті. За деякими оцінками, мешканці столиці Нідерландів мають близько мільйона велосипедів. Офіційні велопарковки завжди вщент заповнені, тому на вулицях часто трапляються незаконно припарковані двоколісні. Крім того, їх постійно викрадають, що є ще однією проблемою.

За рік у Fietsdepot опиняється орієнтовно 65 тисяч велосипедів найрізноманітніших моделей та розмірів. Кожен із них вносять до спеціальної бази даних із зазначенням моделі, кольору, розпізнавальних знаків та серійного номера. Після цього інформацію перевіряє поліція, аби переконатися, що покинутий велосипед не перебуває в розшуку. Вони зберігаються тут протягом трьох місяців, і зрештою 40% власників забирають свій двоколісний транспорт назад. Велосипеди, по які так ніхто й не з'явився, продають з аукціону, розбирають на запчастини або відправляють на металобрухт.



Протягом багатьох десятиліть ціла армада громіздких військових кораблів стояла в затоці Суїсун і була однією з найпопулярніших та найнезвичніших локацій для туристів, які приїжджали до Сан-Франциско. Після Другої світової війни Морська адміністрація США створила так званий резервний флот затоки Суїсун, який також називали законсервованим або флотом-привидом.

За задумом, ці кораблі мали стати потенційним резервом для національної оборони у разі нападу. У певний момент кількість морських суден, що стояли тут, досягла 100 одиниць. Однак у 2007 році флот-привид зник: після тривалого судового процесу екологи домоглися, щоб непотрібні кораблі перевезли на верфі острова Маре та до Браунсвілла, де їх розібрали й пустили на брухт.