Історія Джека Віттакера, який зірвав найбільший джекпот і через це втратив усе (6 фото)
Відомо чимало випадків, коли величезний виграш у лотерею не приносив щастя його власникові. Зазвичай новоспечених мільйонерів гублять марнославство, жага розкошів та марнотратство. Проте історія американця Ендрю Джека Віттакера — особлива. Цей чоловік зірвав найбільший джекпот в історії та став жертвою власної великодушності.
Щасливчик містер Віттакер
Ендрю Джек Віттакер народився та виріс у провінційному містечку в Західній Вірджинії. Його родина була дуже бідною: батьки не мали не те що автомобіля, а й навіть телевізора. Ще дитиною Джек заприсягся, що вирветься зі злиднів і житиме гідно. І йому це вдалося: до 55 років він став мільйонером. Чоловік мав усе необхідне для щастя: будівельний бізнес, розкішний будинок, кохану дружину, доньку та онуку.
Усе почало рушитися різдвяного ранку 2002 року. Джек дізнався, що лотерейний квиток Powerball, придбаний ним на решту на автозаправці, приніс йому 314 900 000 доларів. Що ж у цьому поганого, запитаєте ви? Адже навіть для мільйонера третина мільярда доларів — це аж ніяк не зайва сума. Так подумал і Віттакер, який ще й не здогадувався, чим усе скінчиться.
«Пам'ятаю, як у мене схопив живіт, і я просто не знав, що тепер робити та з ким порадитися».
Працівники Powerball допомогли чоловікові зорієнтуватися. Наступного ранку Джек позував для преси з велетенським лотерейним квитком і давав інтерв'ю. Переможець був геть розгублений і на запитання журналістів про те, як витратить гроші, бурмотів щось про доброчинність та подарунки доньці й онуці.
Джек Віттакер із дружиною та онукою
Містер Віттакер не кривив душею. Щойно отримавши гроші, він одразу ж узявся за будівництво двох церков у Західній Вірджинії. Крім того, він заснував благодійний Фонд Джека Віттакера для допомоги нужденним. А охочих отримати матеріальну підтримку виявилося греблю гатити. Люди йшли безперервним потоком, і кожен мав власну сумну історію.
У Джека просили гроші, його переконували, благали, від нього вимагали. Віттакеру це здавалося дивним, адже чимало прохачів поводилися так, ніби саме він винен у їхніх злиднях. Проте він продовжував роздавати статки, витративши на це приблизно 50 млн доларів. Коли ж благодійник збавив оберти й став ретельніше добирати тих, кому допомагати, на нього почали подавати до суду. Це стосувалося вже не тільки фонду. Будь-який рахунок чи платіжка компанії Віттакера ставали мішенню для спритних адвокатов.
Нещасливі мільйони
Вдома теж усе йшло шкереберть. Родичі обурювалися марним марнуванням грошей. Вони були переконані, що Джек мав насамперед подбати про них, а не про якихось голодранців із вулиці. І він дбав, але багатьом усе одно здавалося, що цього замало, тож Віттакера звинувачували у скупості.
Джек щотижня давав онуці по 2000 доларів на кишенькові витрати. Не знаючи жодних обмежень, дівчина глибоко підсіла на наркотики. Сам містер Віттакер страждав від самотності й неробства. Численні судові позови змусили його закрити бізнес і посварили з партнерами. Йому навіть не було з ким випити у барі — від неборака відвернулися геть усі. Джек почав упиватися наодинці.
Спочатку він ходив до барів, але згодом його почали помічати в казино та стриптиз-клубах. Джек котився похилою площиною, і його рідко бачили тверезим. Чоловіка неодноразово притягували до відповідальності за кермування напідпитку, і він сплачував чималі штрафи. За рік після злощасного виграшу Віттакер прийшов до поліції. Він заявив, що з його автівки поцупили сумку з пів мільйоном доларів. Звісно ж, поліцейські запитали, навіщо він возив із собою таку суму. Джек відповів: «Бо можу собі це дозволити».
Було очевидно, що життя чоловіка рушиться. Та це виявилося ще не все. 9 грудня 2004 року зникла його онука. За 10 днів її тіло, загорнуте в поліетилен, знайшли на майданчику для паркування біля супермаркету. Розтин показав, що дівчина померла від передозування наркотиками. За кілька років Віттакер утратив і доньку — вона померла за нез'ясованих обставин. А 2016 року в його будинку спалахнула пожежа, яка практично вщент його знищила.
Нині Джек Віттакер уникає журналістів, тож про нього мало що відомо. Ніхто навіть не знає, чи залишилося в нього бодай щось із тих злощасних мільйонів. У своєму останньому інтерв'ю він зізнався, що шкодує про те, що не розірвав і не викинув той фатальний лотерейний квиток, який позбавив його геть усього.











