10 вражаючих фактів з історії, науки та не тільки (11 фото)

Уявіть, що ви опинилися в пастці у затопленому машинному відділенні перекинутого порома. Навколо вода, повітря щохвилини меншає, а надія тане.





Інженер Августін Чарахані провів у такому пеклі понад 40 годин, поки водолаз не схопив його за щиколотку. Це не сценарій фільму, а реальна історія виживання. І це лише одна з десяти неймовірних, дивовижних та повчальних історій, про які ви зараз дізнаєтеся.

1. Порятунок у повітряній кишені



У 2018 році інженер Августін Чарахані з перекинутого пасажирського порома MV Nyerere на озері Вікторія виживав понад 40 годин у дедалі меншій повітряній кишені затопленого машинного відділення. Знесилений і голодний, коли приміщення було майже на дві третини заповнене водою, він урешті відчув, як водолаз-рятувальник схопив його за щиколотку. Це один із найдивовижніших випадків порятунку в цій катастрофі.

2. Невдалий експеримент





У 1720-х роках астроном Джеймс Бредлі поставив собі за мету виміряти зоряний паралакс. У процесі її досягнення він відкрив аберацію світла, надав прямий спостережний доказ того, що Земля обертається навколо Сонця, і з дивовижною точністю обчислив швидкість світла. Проте сам зоряний паралакс він так і не виявив.

3. Нічні зміни та ризик деменції



Тривала робота в нічну зміну пов'язана з підвищеним ризиком розвитку деменції, зокрема хвороби Альцгеймера. Одне велике дослідження показало, що в людей, які постійно працюють уночі, ризик виникнення хвороби Альцгеймера приблизно вдвічі вищий. Серед ймовірних причин — порушення сну та циркадних ритмів.

4. Нагадування монарху



Копія смертного вироку королю Карлу I (1649 рік) виставлена в гардеробній кімнаті, яку монарх використовує під час церемонії офіційного відкриття парламенту у Вестмінстерському палаці. Це слугує церемоніальним нагадуванням про те, що може статися з правителем, який наважиться втручатися у справи парламенту.

5. Виживання на самій картоплі



Хоча сама по собі картопля не забезпечує повноцінного харчування, на диєті з картоплі та маслянки можна виживати досить довго, хоч і з ризиком для здоров'я через брак певних поживних речовин.

6. Електричний експеримент



У 1803 році вчений Джованні Альдіні провів публічні електричні експерименти на трупі страченого злочинця. Розряди змусили щелепу небіжчика тремтіти, кінцівки — сіпатися, а одне око — розплющитися. Вважається, що це моторошне видовище згодом натхнуло Мері Шеллі на створення «Франкенштайна».

7. Дивний заповіт



Едгар Берген, знаменитий черевомовник, не залишив своїй дочці Кендіс Берген (зірці серіалу «Мерфі Браун») нічого в заповіті, натомість відписав 10 000 доларів своїй ляльці Чарлі Маккарті.

8. Розправи імператора



Римський імператор Вітеллій засудив до страти майже всіх підрядників, лихварів та збирачів податків, які коли-небудь вимагали від нього сплати боргу чи мита. Коли страту одного з чоловіків скасували, Вітеллій усе одно наказав убити його у своїй присутності, заявивши, що хоче «потішити своє око».

9. Від фламандського «чоловічка» до світового символу моди



За середньовіччя законодавицею європейської моди була Фландрія (сучасна Бельгия). Модники й модниці з усього континента з'їжджалися туди, аби побачити останні тренди. Однак жінкам демонструвати вбрання було заборонено — це вважалося непристойним. Тому для показу одягу використовували або безбородих юнаків, або дерев'яних ляльок. І тих, і інших називали одним словом — manneken, що середньонідерландською означало «маленька людина». Французи запозичили це поняття, змінивши вимову та написання на mannequin. А в XIX столітті, коли столицею моди стала Франція, французький термін поширився по всьому світу й навіть повернувся в нідерландську мову у новому значенні.

10. Битва імен



У 1781 році Вільям Гершель відкрив сьому планету і порушив багатовікову традицію: замість імені римського божества він запропонував назвати її «Зіркою Георга» — на честь британського короля Георга III, свого покровителя. Однак астроном Йоганн Елерт Боде наполіг на міфологічній спадкоємності: Уран — батько Сатурна, як і Сатурн — батько Юпітера. Так назва й прижилася. Але є нюанс: Уран — це грецьке ім'я бога неба, а не римське (римський аналог — Целус). Боде, імовірно, не знав про існування Целуса, інакше запропонував би його. Згодом Нептун і Плутон повернулися до суто римської традиції.