Історія Френка Костелло, який став прообразом Хрещеного батька дона Віто Корлеоне (10 фото)

Френк Костелло, бос нью-йоркської мафії, пережив за своє життя чимало. Він фігурував в урядових розслідуваннях, був головною мішенню під час кланових воєн, на нього скоїли кілька замахів, один із яких закінчився пораненням у голову. Костелло ніколи не носив із собою зброї і, попри бурхливе життя, помер своєю смертю у віці 82 років. Саме він став прообразом Віто Корлеоне — головного героя роману Маріо П'юзо «Хрещений батько» та однойменного фільму Френсіса Форда Копполи.





Від Калабрії до Нью-Йорка: Початок шляху

Френк Костелло, який народився як Франческо Кастілья у 1891 році в Калабрії, Італія, уже в 1895 році разом із родиною емігрував до Нью-Йорка. Його нове життя на Мангеттені виявилося нелегким, і невдовзі юний Франческо приєднався до вуличної банди Five Points Gang, куди його привів старший брат. Банда, яка складалася переважно з італійців, швидко втягнула його в кримінальну діяльність.



Юність Костелло була бурхливою: за десять років його кілька разів заарештовували за грабежі, зберігання зброї та напади. У 1918 році він спробував змінити своє життя, одружившись із Лореттою Гігерман і пообіцявши більше не брати до рук зброї. Попри цей крок, розірвати зі злочинним світом йому так і не вдалося. До початку 1920-х, змінивши ім'я на більш американське, він став Френком Костелло та приєднався до банди Морелло.

Сухий закон — час можливостей

1920-ті роки стали золотою ерою для мафії завдяки Сухому закону, що заборонив виробництво та продаж алкоголю в США. Костелло активно займався нелегальною торгівлею спиртним разом із відомими мафіозі, такими як Голландець Шульц, Лакі Лучано та Бенджамін «Багсі» Сігел. Банди контролювали величезні потоки контрабандного алкоголю, часто співпрацюючи з ірландською мафією. Костелло та його спільники щедро підкуповували чиновників, щоб безперешкодно перевозити спиртне.





Лакі Лучано

Босом Костелло був Джо «Бос» Массерія, який співпрацював із нелегальним торгівцем віскі ірландцем Біллом Дваєром. Масштаби торгівлі алкоголем італійської та ірландської мафії вражали уяву. Партнери володіли річковими та морськими суднами, здатними перевозити до 20 000 ящиків спиртного за раз.

Щоби контрабанда проходила без перешкод, мафії доводилося щедро платити представникам влади. Хабарі дозволяли співробітникам берегової охорони заплющувати очі на судна з алкоголем. Попри це, у 1926 році Дваєр і Костелло попалися. Їм інкримінували незаконний обіг алкоголю, і справа дійшла до суду.

Мафіозні війни

Френку Костелло вдалося уникнути покарання — присяжні зняли з нього всі звинувачення. А от його ірландському партнерові пощастило менше: він отримав тюремний термін. Втративши напарника, Костелло вирішив сам очолити нелегальний бізнес. Але він не зміг порозумітися з ірландцями, і це призвело до серйозного протистояння з перестрілками та вибухами. Цей конфлікт став відомий як «Мангеттенські пивні війни».



Знищення контрафактного алкоголю поліцією

У результаті кривавих розбірок Костелло остаточно втратив алкогольний бізнес, але його авторитет у кримінальному світі значно виріс. У 1929 році знову спалахнула війна між угрупованнями. Цього разу за сфери впливу боролися угруповання Джо «Боса» Массерії та сицилієць Сальваторе Маранцано.

Массерія наполягав на тому, що саме він має керувати мафією у Нью-Йорку. Він вимагав, щоб Маранцано сплатив йому 10 тис. доларів за свою безпеку. Розгорівся конфлікт, відомий як Кастелламмарська війна. У ньому Костелло перейшов на бік Маранцано, але відмовився брати участь у ліквідації колишнього боса та його поплічників.



Карта в руці Джо Массерії

Невдовзі Джо Массерію застрелили в ресторані. Убивця вклав йому в руку пікового туза, який був у мафії своеєрідною «чорною міткою». У 1931 році застрелили й Маранцано, а його місце посів Лакі Лучано, зробивши Френка Костелло своєю правою рукою.

Хрещений батько

Лучано та Костелло вивели злочинний синдикат на новий рівень, розширивши гральний бізнес за межі Нью-Йорка. Під контролем мафії опинилися зали гральних автоматів у Флориді та навіть на Кубі. Костелло зумів заручитися підтримкою губернатора Луїзіани Г'юї Лонга. Але в самому Нью-Йорку гральний бізнес не склався. Мер міста Фіорелло Ла Ґуардія відмовився йти на угоди з мафіозі та наказав скинути автомати Костелло у річку Ґудзон.



Мер Нью-Йорка Фіорелло Ла Ґуардія трощить гральні автомати мафії

У 1936 році Лакі Лучано заарештували та засудили до 50 років ув'язнення. Його місце посів Віто Дженовезе, але утримував владу менше ніж рік: під загрозою тюремного терміну він утік до Італії. Так Френк Костелло став очільником найвпливовішої злочинної організації в Америці.

Костелло мислив ширше за своїх попередників. Маючи підприємницьку жилку, він вирішив поширити вплив мафії на легальний бізнес. За його правління мафія почала контролювати пакування м'ясної продукції. Крім того, Костелло вмів знаходити спільну мову з поліцейськими, підприємцями, политиками та навіть суддями.



За неординарні здібності його називали «Прем'єр-міністром злочинного світу». З часом він став не лише найвпливовішим, а й найбагатшим гангстером у США. Але це все ж не вберегло його від серйозних неприємностей, у які він потрапив у 50-х роках.

Розслідування Кефовера

У 1950 році Сенат США розпочав масштабну війну проти злочинних угруповань, яку очолив сенатор Естес Кефовер із Теннессі. У межах розслідування допитали понад 600 гангстерів, сутенерів, бухгалтерів і юристів, пов'язаних із мафією. Метою Кефовера було викрити корупційні зв'язки між мафією та урядом.



Кефоверу вдалося переконати людей, пов'язаних із мафією, виступити перед Сенатом і телекамерами. У 1951 році 30 мільйонів американців стежили за перебігом розслідування по телебаченню. Настільки значущою була ця подія, що школярів відпускали з уроків, аби вони теж могли спостерігати за процесом.

Головною подією слухань став допит Френка Костелло, який з'явився перед комітетом у Нью-Йорку в пошитому на замовлення дорогому костюмі. Він став єдиним із мафіозі, який погодився дати свідчення. Костелло намагався переконати всіх, що він лише бізнесмен, але свідчення вказували на протилежне, і було помітно, що бос мафії сильно нервував і явно лукавив.



Після розслідування Кефовера Костелло кілька разів опинявся за ґратами, але завдяки своїм зв'язкам та вправним адвокатам невдовзі виходив на волю. Однак його публічність і схильність давати свідчення викликали невдоволення серед інших мафіозі. У 1957 році на нього скоїли замах.

Невдалий замах і відхід від справ

Гангстер Вінсент «Чін» Гіганте вистрілив у Костелло з автомобіля, вигукнувши: «Це тобі, Френку!». Через цей вигук Костелло встиг повернутися, тож куля лише зачепила його голову. Попри невдалий замах, Костелло сприйняв його як попередження. Він вибачив і стрільця Вінсента Гіганте, і замовника — Віто Дженовезе.

Після цього Костелло вирішив відійти від справ. Він покинув кримінальну діяльність і став жити як забезпечений пенсіонер у пентхаусі готелю Waldorf Astoria, де його інколи відвідували старі друзі-мафіозі. 18 лютого 1973 року Френк Костелло помер у себе вдома від серцевого нападу.



Спадщина Костелло

Легендарний мафіозі вплинув не лише на злочинний світ, а й на попкультуру. Марлон Брандо, готуючись до ролі Віто Корлеоне у «Хрещеному батькові», багаторазово переглядав записи слухань Кефовера за участю Костелло. Це допомогло йому точно відтворити міміку, жести та інтонації Костелло, який став прототипом головного героя стрічки.

Френк Костелло був не лише мафіозі, а й харизматичною особистістю, яка змогла залишити след у культурі та політиці. Як ви вважаєте, у чому секрет його довголіття та виживання в такому небезпечному світі? Діліться своїми думками в коментарях!