Людина величає себе вінцем природи і при цьому явно собі лестить. На нашій планеті чимало істот, які значно красивіші, сильніші, прудкіші й захищеніші за людину. А щодо розуму, то, спостерігаючи, на що люди перетворили Землю, миволі сумніваєшся, чи це й справді істотна перевага. Варто позбавити нас благ цивілізації і… Людина, опинившись у рівних умовах зі своїм найближчим родичем із світу тварин — мавпою, практично не має жодного шансу в разі конфлікту.
Наскільки сильніша за «вінець творіння» людиноподібна мавпа? Якщо порівнювати людину з горилою, то перевага становитиме приблизно у 8–10 разів. Ці людиноподібні мавпи при зрості 170 см, що співвідносний із середнім людським, важать аж 200 кг! Це справжня машина з м'язів, здатна переміщати вантажі вагою до 800 кг. Навіть тренований атлет програє бій горилі.
Зрозуміло, що з найбільшою мавпою на планеті тягатися марно. А що ж являють собою дрібніші примати? Орангутан зі зростом усього 1,3 метра та вагою 90 кг також не поступиться людині. Спостерігаючи, як легко ці мавпи пересуваються гілками дерев, використовуючи лише свої довгі руки, розумієш, як далеко нам до них. Орангутан сильніший за дорослого чоловіка у 5–6 разів.
А як щодо шимпанзе, які значно менші за нас і не мають такої вражаючої м'язової маси, як горили та орангутани? Цих мавп досліджено досить добре, тому порівняти їх із людиною в різних ситуаціях простіше. Дорослий самець цього виду досягає зросту 160 см і важить 70–80 кг, тож шимпанзе за своїми параметрами є найближчим до нас.
У 1924 році група науковців за допомогою динамометра виміряла силу рук шимпанзе і з'ясувала, що шимпанзе вагою 74 кг може розвинути однією рукою зусилля у 384 кг. Для порівняння: чоловік такої ж ваги здатен видати лише 91 кг. Але серед шимпанзе є й рекордсмени: у досліджуваній групі знайшлася мавпа, яка при вазі 60 кг змогла прикласти до приладу силу аж у 571 кг!
В іншому експерименті науковці з'ясували, що шимпанзе без зусиль піднімають 250 кг на рівень свого пояса. Виходить, що шимпанзе, як і орангутан, сильніший за людину у 5–6 разів. Сили рук цих приматів цілком достатньо, щоб іграшки ради розправитися з людиною, однак жбурнути її на кілька метрів, наче ляльку, як це іноді показують у кіно, вони все ж не зможуть.
Але звідки в мавп така сила? Нехай їхні руки довші, але будова м'язів дуже схожа на нашу. Відповідь проста: м'язи мавп ефективніші за людські завдяки тому, що понад 50% м'язових волокон у них належать до швидкоскорочуваних. Вони краще пристосовані для того, щоб піднімати, тягти, ламати чи рвати — тобто для дій із відносно короткочасним прикладанням зусиль.
Так влаштовані майже всі примати, за винятком лорі. Ці лемури мають м'язи, схожі на людські — з переважанням повільних волокон. Такі м'язи гірше розвивають великі зусилля, проте вони значно витриваліші. Завдяки повільним волокнам людину можна зарахувати до найкращих марафонців тваринного світу.
На жаль, за ефективністю м'язів ми ближче до цього хлопця
Представники африканського племені бушменів, не маючи змоги наздогнати антилопу, просто біжать за твариною, поки та не виснажиться й не впаде без сил. Таке переслідування може тривати кілька годин, і досвідчені мисливці майже завжди здобувають перемогу.
Виходить, що людина слабша за великих мавп, причому значно. Відомо чимало випадків, коли свійський шимпанзе калічив або навіть убивав людину. Але на те ми й розумні істоти, щоб не покладатися лише на силу рук і ніг, а вигадувати способы полегшити будь-яку працю чи бій за допомогою інструментів і зброї.












