Стрітфуд, заради якого варто забути про дієту (12 фото)

У уявіть: ви у відпустці за кордоном, блукаєте місцевим ринком. Аж раптом відчуваєте неймовірно звабливий аромат. Ви роззираєтеся довкола, шукаючи його джерело, і помічаєте довжелезну чергу місцевих мешканців. Усі они із заздрістю дивляться на перехожих, які з апетитом щось уминають. Вас бере цікавість, і ви, самі того не помітивши, вже стаєте в кінець черги.





Але тут ви згадуєте, що вже давно сидите на дієті й заприсяглися навіть не дивитися в бік їжі, а надто — всілякого фастфуду. З іншого боку, міркуєте ви, це, можливо, єдиний шанс у житті скуштувати невідомий смаколик. Тож ви посилаєте дієту під три чорти, переконуючи себе, що це лише знайомство з місцевою культурою і ви просто не хочете виявити неповагу.

То яка ж вулична їжа варта того, щоб забути про дієту? Ми намагалися обмежитися 10 вуличними стравами, але не втрималися і як виняток розширили цей список до 11 шедеврів стрітфуду, відомих на весь світ.



1. Гордітас або Гордіта — Мексика

Гордітас — це виготовлена вручную дивовижна симфонія, що оспівує вишуканий мексиканский смак. В одних закладах кухарі просто випікають товстий корж із masa (тіста з кукурудзяного борошна) на сухому деку, поки воно не почне диміти; в інших — спершу підпікають на деку, а потім кидають у киплячу олію.

Готове тісто надрізають і начиняють на вибір: шматочками свинини, гострою чорізо або сиром із чилі. Потім посипають дрібно нарізаним салатом, цибулею та поливають гарячим соусом. У результаті виходить справжній їстівний шедевр.





2. Джелато — Італія

За своєю суттю джелато — це заморожений яєчний крем із додаванням найрізноманітніших інгредієнтів: від амарето до додаткових жовтків. За традицією італійське джелато не містить вершків — його готують із молока, яєць або кукурудзяного крохмалю. Головна відмінність такого морозива — низький вміст жиру.

Варто лише раз лизнути це морозиво, і ви закохаєтеся в нього на все життя. Його смак викличе неймовірний захоплений трепет, і здасться, ніби довкола вибухають тисячі феєрверків. Ось яка на смак справжня насолода.



3. Путін — Квебек, Канада

Путін — це гірка смаженої у фритюрі картоплі фрі, полита солонуватим коричневим соусом і посипана свіжим молодим сиром. Зазвичай основу соусу становить курячий бульйон, але трапляється з телятини, яловичини або навіть вегетаріанський варіант. Сир настільки свіжий, що рипить на зубах із кожним шматочком. Сама назва страви означає «безлад». Утім, це найсмачніший «безлад», який ви коли-небудь куштували.



4. Муртабак — Сінгапур, Малайзія

Муртабак — це млинчик із начинкою, який зовні нагадує гофрований папір, загорнутий і нарізаний квадратами. В Індонезії, наприклад, готують мартабак маніс — його тісто товстіше, а сам він схожий на вафлю.

Муртабак їдять як перекус. Ця страва, народжена на півострові Малакка, убирала в себе весь колорит місцевої кухні. Улюблена начинка сінгапурців — яйце та зелена цибуля, а малайзійці смакують муртабак із пряним каррі.



5. Каррівурст — Німеччина

Коли в 1949 році Берлін лежав у руїнах, одній підприємливій господині Герті Хойвер вдалося дістати у британських солдатів трохи карі. За допомогою цього рідкісного інгредієнта (їжа тоді була в дефіциті) вона приготувала томатно-карі соус і полила ним сосиски. Так народився каррівурст. Сьогодні різновидів цього соусу стільки ж, скільки й видів сосисок у Німеччині. І, звісно ж, це найкраща закуска до пива.



6. Такоякі — Японія

Такоякі — це кулька з хрусткого й пухкого пшеничного тіста, всередині якої ховається ніжний і м'який шматочок осьминога. Суміш виливають на спеціальну форму з заглибленнями розміром із м'ячик для настільного тенісу, посипають зеленою цибулею і смажать до золотавої скоринки. Потім страву посипають аонорі (зеленим порошком із морських водоростей) та кацуобуші (стружкою сушеного тунця), поливають майонезом або соусом такоякі, схожим на вустерський.

Скоринка виходить щільною, але всередині на вас чекає гаряче ніжне тісто, а наостанок — соковитий шматочок осьминога, яким смакуєш із задоволенням, поки не візьмешся за наступний.



7. Чівіто аль Пан — Уругвай

Цей велетенський сендвіч із шматком м'яса — скромна, але колоритна національна страва Уругваю, а також найдешевший і найсмачніший спосіб скуштувати знамениту уругвайську яловичину. Страва містить величезну кількість холестерину. Посудіть самі: два шматки хліба, щедро змащені майонезом і начинені смаженим м'ясом, шинкою, беконом, смаженими чи вареними яйцями та моцарелою. На додачу — салат-латук, помідори й червоний перець. Інколи ще додають соління, оливки, гриби та серцевину пальмы (пагони кокосової пальми).



8. Келевеле — Гана

Келевеле — це грандіозне поєднання смаків, що нагадує пряну версію бананової картоплі фрі, тільки ще смачніше. Стиглі банани нарізають довгими смужками, посипають сіллю, натирають гострим перцем, а потім смажать у фритюрі на олії або в спеціальній печі на деревному вугіллі.

Страву подають на газеті як вечірнє частування. Бананові скибочки скручуються у рум'яні спіралі. Хрусткий банан виходить пряним і солодким, аромати імбиру та банана зливаються в єдине ціле, а гострий перець чили обпікає з кожним укусом. Післясмак цього смаколика поєднує солодкість і гостроту, тож ви гарантовано повернетеся по доповнення.



9. Шашлик із баранини — Північно-Західний Китай

Уявіть, як ви блукаєте міськими вуличками Китаю — можливо, десь на околицях Пекіна чи провулками Сіаня. У повітрі висить запах смаженого на грилі м'яса та кмину. Хлопець азійської зовнішності роздмухує вугілля й перевертає шпажки з м'ясом, зазиваючи перехожих: «Баранячий шашлик! Один юань за порцію!». Біля гриля збирається натовп і розхоплює шашлик швидше, ніж кухар встигає його готувати. Приєднуйтеся й ви, замовте з пів десятка шпажок — і чудова закуска на вечір вам забезпечена.



10. Паштел-де-Белен — Португалія

Паштел-де-Белен — це невеличке тістечко із листкового тіста з начинкою зі солодкого вершкового заварного крему, посипаного корицею. Найдивніші оригінальні «паштелі» готують у кав'ярні-пекарні Antiga Confeitaria de Belém у Лісабоні.

За ними шикуються величезні черги (щодня тут продають майже 19 000 тістечок). Лише трьом кухарям відомий рецепт цього виробу, а саме приготування тримають у найсуворішому секреті за зачиненими дверима. Вдихніть аромат кориці, відчуйте хрускіт листкового тіста й ніжність заварного крему. Пальчики оближеш!



11. Свинина джерк — Ямайка, Карибські острови

Як одна з найкращих страв Карибів, свинина джерк (або в'ялено-копчена свинина) традиційно коптиться на деревині та ягодах духмяного перцю (піменто). Це надає страві особливого смаку й аромату. М'ясо натирають гострим чилі, гвоздикою, запашным перцем та іншими спеціями й травами, які є під рукою.

Свинина виходить соковитою та ніжною. Спочатку її готують за високої температури, потім приправляють чилі й збавляють вогонь. Кожен шматочок — це неперевершене поєднання запашного перцю, мускатного горіха й кориці, а скоринка виходить апетитною та карамелізованою. Справжня насолода!