Секрети ескімоських жінок — тату на обличчях, хутряні стрінги та секс із чужинцями (8 фото)
Усі чоловіки-ескімоси вважають, що жінки їх народу — найкращі. Саме тому ескімоси рідко пов'язують своє життя із представницями інших націй. Вони кажуть, що жінки Півночі — смагляві, стрункі, сильні та дуже пристрасні, тож чи є сенс шукати щастя з іншими? Що ще цінують у своїх жінках представники народу, який живе в найекстремальніших на планеті умовах?
Татуювання-обереги
Сьогодні нечасто можна зустріти татуйовану ескімоску, але ще 50-70 років тому все було зовсім інакше і малюнкам на обличчі та тілі жінок надавали великого значення. Антрополог Сергій Руденко, який досліджував побут та культуру чукчів у 40-х роках 20 століття, у своїй науковій праці «Татуювання азіатських ескімосів» описав це цікаве явище.
Вчений писав, що у 1945 році більшість північних жінок були татуйовані та чоловіки знаходили їх дуже привабливими. Руденко розповідав, що малюнки покривали не лише тіла дівчат та жінок, а й обличчя. На підборіддя та щоки азіатські ескімоски наносили уривчасті лінії, а в кутах рота поміщали кола.
При цьому антрополог зазначав, що вигляд малюнка залежав від місцевості, де мешкала жінка. На узбережжі від мису Чапліна до поселення Сиренік у чукотських дам тату на обличчі були найбільш складними та покривали велику площу обличчя. Лінії проходили від очей уздовж носа до підборіддя, а також проходили по передпліччю та кистям рук. На лобі над бровами розташовувалися «воронські лапки», а на щоках химерно перепліталися «космічні» орнаменти.
Руденко дізнався, що такі татуювання робилися не лише для краси. Вони вважалися потужними оберегами від хвороб і допомагали жінкам під час пологів. Візерунки дівчатам наносили до заміжжя і знайти собі доброго чоловіка без тату було дуже складно. Наносилися малюнки особливим способом, за допомогою нитки її натирали сажею, а потім простягали під шкірою. Процедура ця дуже болісна, але чого не тільки не терплять жінки заради краси та сімейного щастя.
У ескімосів Аляски (інуїтів) жінкам робили тату у вигляді смужок на підборідді, лобі та щоках, що розташовувалися вертикально. Також інуїтки покривали лініями кисті рук та передпліччя. Іноді, крім ліній, зустрічалися й складніші візерунки, наприклад, овали, V-подібні елементи, звані «китовими хвостами», і тризубці.
Сьогодні татуювання ще актуальні в деяких районах Чукотки та Аляски, але носять їх переважно жінки старшого покоління. Тепер дівчата перестали дотримуватися стародавніх традицій і якщо роблять тату, то віддають перевагу звичайним для молоді всього світу декоративним сюжетам, які не несуть жодного сакрального сенсу.
Пірсинг із каменю
У народів Чукотки, Таймиру та Аляски, а також у деяких індіанських племен Північної Америки, з давніх часів був популярний пірсинг. Найчастіше таким чином прикрашали себе жінки — вони проколювали і прорізали носи, губи і навіть щоки.
Традиційні прикраси для пірсингу на Півночі називаються лабретками та їх виготовляють із кісток морських тварин та з каменю. Красноярський археолог Данило Лисенко у 2016 році знайшов на Таймирі, на місці давнього стійбища, два кам'яні лабретки — один для носіння на щоці, а інший — для губи. Робили такі знахідки і на Камчатці.
Багато мандрівників ще першій половині 20 століття згадували звичай ескімоських жінок носити лабретки з кістки мамонта чи моржа. Прикраси були дуже хитромудрої форми і для деяких з них у щоках і губах робили відразу по три отвори. Частина таких прикрас для пірсингу додатково оснащувалась підвісками.
Сила та здоров'я
Чукчі та інуїти століттями жили у надзвичайно складних умовах, коли боротися за виживання доводилося щодня. Це наклало відбиток на ставлення цих народів до жінок. Як азіатські, так і американські ескімоси завжди обирали за дружину сильних і витривалих жінок.
Худа і хвороблива ескімоска не могла розраховувати на гарне заміжжя і найчастіше опинялася в чужих сім'ях як наймичка. Багато казок і легенд ескімосів розповідають про сильних жінок, здатних однією рукою пересувати навантажені нарти і ходити з списом і ножем на білого ведмедя чи моржа.
Буває так, коли в ескімоській сім'ї жінка вища і фізично міцніша за чоловіка. Це нормально для народів, у яких більшість важкої фізичної роботи виконує саме жінка, а чоловік займається полюванням, рибалкою та торгівлею. При цьому в тому випадку, коли у стійбищі приходив голод, насамперед намагалися нагодувати саме чоловіка як здобувача. Якщо годувальник слабшав чи помирав, загибель чекала на всю сім'ю.
Ескімоські жінки та секс
Мало хто знає про те, що вперше стрінги з'явилися... у Гренландії. Ескімоски, що живуть на крижаному острові, з давніх-давен носили naatsit - маленькі трусики з короткого і гладкого хутра морських котиків. Ці заполярні стрінги не мали особливого практичного значення і носилися жінками як літній одяг.
У таких хутряних стрингах господиня могла працювати біля яранги та навіть ходити за ягодами. Єдине зрозуміле призначення naatsit - підкорення сердець чоловіків, а щоб ці плавки були ще привабливішими, їх розшивали червоним, білим і жовтим бісером.
Напевно, смаглява струнка красуня в стрінгах, що збирає в тундрі ягоди або обробляє оленя, дуже хвилююче для північного чоловіка видовище. У житті ескімосів секс займає значне місце, особливо взимку, що триває до 8 місяців. Як правило, жінки народжували дітей одного за одним, але за суворих умов виживали далеко не всі.
А ще про розпусту ескімоських жінок ходять справжні легенди. Нібито жінки Чукотки та Аляски охоче віддаються чужинцям за згодою чоловіка, дотримуючись законів гостинності. Ґрунтом для таких історій стають оповідання про давній північний звичай «ареодярекпут», існування якого продиктоване не пожадливістю, а знову ж таки суворими умовами життя.
Їли на вдале заміжжя можуть розраховувати далеко не всі північні красуні, то із сексом, як правило, проблем у ескімосок не буває. Не дарма чоловіки Аляски, Гренландії та Чукотки в один голос стверджують, що «секс — найкраще у світі заняття». Свою частку чоловічої ласки може отримати жінка будь-якого віку, соціального статусу та зовнішності — ескімоські мачо дуже велелюбні.
Азіатські та американські ескімоси не мають поняття «діва» — вони говорять дуже просто — «ще не вжита чоловіком». Самотню жінку ніколи не обзовуть «старою дівою» або «брошкою», а скажуть гранично делікатно — «яка живе окремо». А ще у ескімосів не прийнято пхати носа в чуже особисте життя і пліткувати за спиною — цьому нам у них варто повчитися.












