Занурення "Гюйгенса" в атмосферу Титану: історія унікального знімку (2 фото)
Перед вами зображення поверхні Титана, найбільшого супутника Сатурна, яке було отримано 14 січня 2005 з висоти близько 70 кілометрів апаратом Європейського космічного агентства (ESA) "Гюйгенс", що спускається. 
На той момент людство вперше в історії намагалося здійснити посадку на поверхню небесного тіла у зовнішній Сонячній системі.
"Гюйгенс" був доставлений в систему Сатурна на борту зонда NASA "Кассіні", подолавши більше мільярда кілометрів, щоб потім поринути в таємничу атмосферу Титану - настільки щільну і насичену органічними сполуками, що вона повністю приховувала поверхню сатурніанського супутника від телескопічних спостережень. Спуск на парашутах крізь цей густий помаранчевий серпанок зайняв 2 години 27 хвилин і 50 секунд, перш ніж апарат досяг поверхні в регіоні, пізніше названому "Ксанаду" - на честь райського місця, описаного в поемі Семюеля Тейлора Кольріджа "Кубла-хан".
Атмосфера Титану піднесла вченим чимало загадок. У верхніх шарах (близько 500 кілометрів над поверхнею) "Гюйгенс" зафіксував несподівано високі температури від -10 до -20 градусів Цельсія. Це напрочуд тепло для світу, розташованого вдесятеро далі від Сонця, ніж Земля. Одна з висунутих гіпотез передбачає, що такий відносний "комфорт" забезпечується гравітаційним впливом Сатурна, що викликає приливне нагрівання. Однак деталі цього механізму поки що залишаються без пояснень.
У міру зниження температура почала різко падати. На висоті 44 кілометри термометри "Гюйгенса" показали вже -203 градуси. Однак на момент посадки навколишнє середовище виявилося "прогрітим" до -180 градусів. Цей температурний розкид залишається однією з головних загадок Титану.
Але не лише температурні аномалії здивували вчених. Плануючи місію, фахівці очікували на деяку вітрову активність, але реальність перевершила всі прогнози. На висоті 120 кілометрів "Гюйгенс" потрапив у потужний повітряний потік, що рухається зі швидкістю 430 кілометрів на годину. Через це апарат був відкинутий на кілька кілометрів на схід від запланованого місця посадки.
Після успішної посадки "Гюйгенс" пропрацював 90 хвилин, передавши перші в історії зображення поверхні Титану крупним планом, докладні дані про склад атмосфери та виявив свідчення ерозійних процесів. Аналіз зібраних даних показав, що поверхня в районі "Ксанаду" складається з водяного льоду та вуглеводневих сполук, нагадуючи по консистенції вологий пісок або глину. 
Поверхня Титану, відбита "Гюйгенсом". На другому зображенні був трохи "викручений" контраст
Ці відкриття, разом із даними орбітального апарату "Кассіні", дозволили створити комплексну картину Титану — світу, напрочуд схожого на давню Землю, але з принципово іншою хімією. Крім того, зібрані дані активно використовуються при плануванні місії NASA Dragonfly, в рамках якої у 2028 році на Титан буде відправлено восьмиторний дрон.
