Ахатини: домашні равлики знищують світ (11 фото)

Що буде, якщо плідну тварину з теплого та вологого клімату відвезти на інший континент та поселити в регіоні з теплим та вологим кліматом? Правильно: воно рано чи пізно вирветься із ув'язнення та почне бідокурити у місцевих екосистемах. І ось начебто всі про це знають, але щоразу людство продовжує наступати на одні й ті ж граблі.





А у випадку з гігантськими ахатінами ми наступили на граблі настільки епічно, що тепер гігантські ахатини входять до сотні найнебезпечніших інвазивних видів планети, а в США за одне лише зберігання їхніх яєць вам світить карман!



Ні, це не заєць. Але зелень він їсть не гірше.

Вчені описали ахатину в 1821 році, і вже на той момент людство відставало від молюсків на кілька кроків. На момент опису виду інвазія равликів йшла вже понад 20 років! До 1821 року гігантська ахатина залишила східне узбережжя Південної Африки та висадилася на Мадагаскарі та найближчих до нього тропічних островах. А все, що змогли зробити вчені - це оцінити їхню здатність харчуватися майже будь-якою рослинністю, неймовірну екологічну пластичність і здатність впадати в анабіоз довжиною до 3 років!





До речі, на батьківщині ахатин, у Східній та Південній Африці, їх спокійно збирають та їдять. Ще б пак, майже кілограм свіжого м'яса повзає по землі.

Адже це було суворе 19 століття, тоді наука була справою ентузіастів, а звичайні люди начхати хотіли на екологію. Тому равлик розселявся планетою, не зустрічаючи жодного опору. Разом із вантажами продовольства вона проникла спочатку до Південно-Східної Азії та Китаю, а потім змогла подолати Великий природний бар'єр — пустелю Сахару. Але це хвилювало лише фермерів, чиї посіви вона знищувала, та лікарів, які все частіше стикаються з новими хворобами невідомого походження.



А їдять гіганти не лише траву. У гонитві за мінералами для будівництва панцира молюски зжовують кам'яні будівлі.

Одним із таких людей став Альберт Мід, паразитолог та лейтенант американської армії. Під час Другої світової війни він служив у підрозділі боротьби з паразитарними інфекціями. І вже тоді Альберт звернув увагу на велику кількість хворих на ангіостронгільоз — менінгіт, викликаний круглими хробаками. Після війни він виявив, що рознощиком цих паразитів є гігантські ахатини. Тоді він вирішив зайнятися їх вивченням і витратив на це 60 років свого життя.



Альберт Мід та його підопічні.

У 1961 році Альберт Мід опублікує комплексну та вкрай докладну монографію, присвячену ахатинам та їх небезпеці для людей та економіки. У ній він зібрав усі відомі відомості про равликів і розкрив, нарешті, головний секрет їхньої шаленої інвазивності. Він з'ясував, що вторгнені відрізняються не тільки високою екологічною пластичністю і плодючістю (вони здатні відкладати 1200 яєць на рік), а й байдужим ставленням до статевого питання. Навіть однієї ахатини достатньо, щоби заснувати стійку популяцію, адже кожна особина — здатний до самозапліднення гермафродит.



Кожна ахатина відкладає по 200-300 естетичних яєць 5-6 разів на рік.

Своїми публікаціями Мід привернув до гігантських ахатин чималу увагу, що спочатку навіть посилило ситуацію. Ахатин дуже швидко стали популярними домашніми вихованцями та мешканцями природних куточків американських шкіл. Ну хто в здоровому глузді відмовиться від екзотичного равлика розміром з долоню, зміст якої коштує копійки?



Досі існує дуже дивна косметична процедура. Теорія свідчить, що ахатини очищають обличчя від старої шкіри, свого роду пілінг. Насправді ж можна підхопити якусь заразу.

І, як і належить будь-якому виду-загарбнику, ахатини швидко вирвалися на волю. Але завдяки консультаціям головного фахівця з ахатин, американцям вдасться подолати інвазію в зародку. Після чого уряд зробив те, що варто було зробити вже давно — запровадив абсолютну заборону на ввезення ахатин та їхніх яєць під страхом кримінальної відповідальності. Але решта регіонів планети відстояти не вдалося.



Страшні кадри того, як Ахатина виривається на волю з ув'язнення.

У наступні десятиліття Мід з безсиллям спостерігав, як ахатини захоплюють сотні тропічних островів, як збільшують свій вплив в Азії і як Аргентина повільно, але впевнено колонізується безхребетними.



Ахатин не може нашкодити екології тільки в тих регіонах, де зимові температури опускаються нижче нуля хоча б на тиждень на рік. Тож у нашій країні їх утримувати не заборонено.

Альберт Раймонд Мід помер ранньою весною 2009 року, поряд з дружиною, що любить, з якою він прожив разом 67 років. Він покинув цей світ з усвідомленням, що може йому й не вдалося врятувати планету від чергової напасті, але хоча б вказав людям шлях і зміг захистити свою країну.



Навіть якщо ви якимось чином перевірили свій равлик на паразитів, цілувати його не варто.

Він уже не побачив, як Аргентина згорнула свої програми з викорінення молюска та визнала повну поразку. Він не дізнався, що у 2011 році молюски знову висадилися у США, і цього разу їх не вдалося швидко вигнати з континенту. На момент написання цієї статті три області Флориди досі перебувають на карантині і уряд США вкладає величезні гроші, щоби хоча б не пустити їх далі. Але жоден спосіб їхнього викорінення поки не показав достатньої ефективності.



Булочка трохи залежалася...