Коли ми називаємо себе господарями кішок, а їх – своїми вихованцями, вони лише поблажливо посміхаються у відповідь посмішкою Чеширського кота. Тому що, на їхню думку, це вони – господарі! А ми... ми просто годуємо їх та забезпечуємо всілякі приємності, якими вони насолоджуються, не звертаючи уваги на наші бажання та взагалі на нашу присутність.
Хазяїне, підйом! Що означає "п'ять ранку"? Снідати давай!
А я кажу – моє ліжко!
До туалету? Нічого, можна і з котиком, адже котик скучив!
Вистачить працювати! Є тільки одна гідна робота – догляд за котиком!
Сумочка для обіду? Ні, для котика!
Це як – не можна у кущі? Котик сам знає, куди йому можна, а куди – не можна!
Чур, мені першому обід!
А мені не смішно!
Котячої м'яти могли насипати і більше!
Кавун, тремті! Я тебе не боюсь!
Іроди! Сатрапи! Свободу котикам!
Зайнятий, прохання не турбувати
Ох, як стрибати ліньки... краще нехай підставка сама звалиться, вийде на зразок ліфта
Коли два коти б'ються – господарі не заважають!
Найзручніший наглядовий пункт
Хазяїне, а правда, мені твої капці йдуть?
Це хто тут котиків не поважає, га?
