Макро. Розглядаємо 100 $ (14 фото)

Категорія: Цікаві фоторепортажі, Макрозйомка, PEGI 0+

15 березня 2010

Ще з часів дитячого захоплення колекціонування монет, а з ними і паперових грошей різних країн завжди було цікаво розглядати дрібні деталі малюнка банкнот. Сьогодні за допомогою макрозйомки пропоную до вашої уваги фотографії стодоларової купюри.

Джерело: Жжкомьюніті/ru_macro

Трохи історії долара:
На початку XVI століття у горах північно-західної Богемії почала діяти шахта з видобутку срібла. У долині поряд із шахтою було засновано місто Санкт-Іоахімсталь (за назвою долини, таль — німецькою “долина”). Починаючи з 1519 року, тут почали карбувати срібну монету із зображенням святого Йоахіма для Римської імперії. Монета отримала назву "іоахімсталер". Згодом її почали називати талером. Талер отримав широке ходіння в Європі. У Швеції "далери" карбували з 1534 року, у Данії - з 1544-го. В Англії його називали далером, потім доларом і, нарешті, доларом.

За часів панування Іспанії на морі однією з найтвердіших валют світу були іспанські срібні реали та золоті дублони. Їх також називали доларами (у Португалії – доларами). У Банку Англії зберігалася така величезна їх кількість, захоплена як військові трофеї або отримана як оплата боргів, що англійський король Георг III наказав використати іспанські реали в обігу. Кожен реал коштував 1/8 англійського фунта його називали piece of eight (одна восьма, восьмушка), що згодом перетворилося на "песо" (peso). Песо потрапили до північноамериканських колоній, де, як і інші великі срібні монети, також стали називатися доларами. З ними ж пов'язана і поява знаменитого знака. Довге англійське piece of eight на папері перетворилося на перекреслену вісімку, яка зрештою і стала $.

2. Базовий дизайн більшості доларових банкнот було затверджено 1928 року. На лицьовій стороні доларів зображені портрети... ні-ні, не лише президентів, а й інших державних діячів США. Крім президентів на 2х купюрах зображено портрети батьків засновників: першого міністра фінансів Олександра Гамільтона на десяти доларах та вченого, публіциста, дипломата Бенджаміна Франкліна на сотні:

3. На іншому боці купюр розміщені зображення, що ілюструють історію США. На 100 доларах це Індепенденс-хол, що знаходиться у Філадельфії - будівля, в якій було підписано Декларацію Незалежності:

4. А тепер слайди! З примітного, що не видно неозброєним оком, перший знайдений мною це мікротекст USA100 всередині символів номіналу в лівому нижньому кутку:

5. Мікротекст THE UNITED STATES OF AMERICA захований на лацкані сюртука Франкліна:

6. Правда цей текст досить складно читається, губиться серед інших контрастних елементів піджака

7. Не можу не відзначити, що більшість елементів мають збільшену товщину барвистого шару і добре сприймаються на дотик

9. Вся купюра усіяна кольоровими волокнами червоного та синього кольорів, які добре видно на однотонних ділянках.

10. Всі зображення та печатки виконані дуже якісно і мають чіткі елементи візерунка.

11. Номінал у правому нижньому кутку надрукований спеціальною блискучою фарбою, що змінює колір від зеленого до чорного при повороті купюри

12. Чудово виконаний портрет, виразно і контрастно, як із підкладкою.

13. Цікава причина, чому долар став зеленим. У 1869 році міністерство фінансів США підписало контракт з компанією з Філадельфії Messers J. М. & Сох на виробництво грошового паперу зі спеціальними водяними знаками у вигляді ледь помітних вертикальних смуг шириною 5-8 см. Приблизно в ті ж роки казначейство вперше стало друкувати долари використанням зеленої фарби. Причина нововведення - поява фотографії: купюри старого зразка, виконані чорною фарбою, де лише по краях наносився зелений колір, дуже легко відтворювати фотографічним способом. Так як при виготовленні вже застосовувався зелений барвник, його стали застосовувати у великих обсягах, а підбір та закупівля нових виявилися непотрібними. В останні роки доларові банкноти знову набули нових кольорів — відтінків жовтого та рожевого.