Історія Ґетті Ґрін, Відьми з Волл-стріт, найскнарішої жінки у світі (11 фото)
Якщо ви раптом вважаєте свою тещу змією та скнарою, не поспішайте з висновками. Історія знає й набагато гірші приклади. Розповідаємо про жінку, чиє ім'я занесене до Книги рекордів Гіннеса із позначкою «Найскупіша людина у світі».
3 липня 1916 року померла найжадібніша жінка у світі. Генріетту Гоуленд Ґетті Ґрін, яку поза очі називали «відьмою з Волл-стріт», згубила зовсім не скупість — вона пішла з життя у 81 рік від серцевого нападу. Її ім'я фігурує в Книзі рекордів Гіннеса як «Найскупіша людина у світі». На момент смерті Ґетті була найбагатшою жінкою своєї доби, а її статки оцінювали в 4 мільярди доларів. Вона володіла понад 8 тисячами земельних ділянок, була відомою лихваркою та скуповувала акції залізничних компаній.
Королева китобоїв
Генріетта народилася 1834 року в родині, яка мала чималі на той час статки. Основним джерелом доходу Гоулендів був китовий жир. Вихованням дівчинки повністю опікувався дідусь — Гідеон Гоуленд. Генріетта належала до протестантської релігійної спільноти квакерів, досить поширеної тоді в штатах Нової Англії. Назва «квакер» походить від англійського quake — тремтіти. Серед головних заповідей квакерів завжди були самообмеження та невибагливість у їжі й одязі.
Генріетта Гоуленд Робінсон виросла в Нью-Бедфорді, центрі китобійного промислу
Коли зір старого Гідеона почав слабшати, семирічна Ґетті мостилася до нього на коліна й зі щирим зацікавленням зачитувала газетні фінансові зведення, непогано розуміючи різницю між акціями та облігаціями.
Генріетта в підлітковому віці
Уже підлітком дівчина чудово розумілася на бухгалтерії, допомагала батькові вести справи (звісно ж, за платню) і раділа будь-яким законним способам зменшити витрати. Зрештою, вона із задоволенням економила й на собі. Визнавши дурістю витрачати чималі гроші на випускну сукню, яка знадобиться лише раз у житті, Ґетті віднесла їх до банку, а на свято одягла старе вбрання. Після школи вона закінчила бухгалтерські курси й з головою поринула у світ фінансів.
Цей фінансовий-фінансовий світ
Про її неймовірну ощадливість, яка згодом переросла у патологічну скупість, ходять легенди. Генріетта була цілком привабливою дівчиною, але залицяльників дещо насторожувало те, що молода панночка ходить в одному й тому самому поношеному платті та розтоптаному взутті. Після смерті матері Ґетті рідко влаштовувала прийоми. Та й слово «влаштовувала» тут навряд чи доречне: подейкують, що юна Ґрін гасила дорогі свічки ще до відходу гостей, а недогарки продавала наступного дня; серветки донька мільйонера не викидала, а збризкувала водою та прасувала, щоб використати ще раз.
Генріетта в молодості
Ґетті з батьком переїхали до Нью-Йорка. За кілька років відійшов у засвіти й батько, який перед смертю попередив, що його могли вбити — отруїти. Відтоді молода жінка стала вкрай підозрілою та недовірливою. Їла лише те, що приготувала власноруч. А згодом повірила в чудодійну силу гомеопатії й у чималих дозах постійно вживала цибулю та часник, «тішачи» оточення відповідним ароматом.
Після смерті батька 1865 року Генріетта успадкувала солідний статок у 7,5 мільйона доларів. Проте марнувати спадщину на вбрання й прикраси донька не збиралася: вона взялася накопичувати, інвестувати й примножувати. На кілька років затяглася судова тяганина — оскарження заповіту покійної материної сестри. Тітка заповіла 2/3 своего чималого майна племінниці. Але згодом змінила заповіт, і кошти мали піти на благодійність. З ентузіазмом пораненої тигриці, що б'ється за своє життя, Ґетті кинулася змагатися в суді за спадщину. Вона відшукала давніший заповіт і підробила сторінку, яка нібито скасовувала всі наступні.
Вітай, кохання?
Після смерті батька Генріетта познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком — Едвардом Ґріном. У роду американських Ґрінів були конгресмени й судді, а рідний дядько Едварда обіймав посаду мера Бостона. Сам же Едвард, який володів кількома мовами, зокрема китайською, об'їздив пів світу. На вісімнадцять років він затримався на Філіппінах, де й нажив чималі статки на торгівлі шовком, чаем, тютюном та гашишем.
Ґетті з чоловіком, Едвардом Ґріном
Едвард підтримав Генріетту, коли помер батько, а згодом — коли не стало її тітки. Через два роки 32-річна Генріетта погодилася піти під вінець із Едвардом Ґріном. Нареченому було далеко за 40, і він аж ніяк не скидався на дівочу мрію: невисокий, із лисиною та животиком. Проте Ґетті привабила спільність поглядів: Едвард теж був доволі ощадливим і не любив тринькати гроші на усілякі дурниці. Пара узаконила свої стосунки й скріпила їх шлюбним договором, згідно з яким чоловік не мав права ні на цент зі статків Ґетті. Сім'я сім'єю, а гроші окремо. І навіть коли чоловік збанкрутував та вліз у борги, Ґетті не допомогла йому. Вона просто вигнала його геть.
На карикатурі, що зображує вигаданий кабінет міністрів із найбагатших людей Америки, лише одна жінка — Ґетті Ґрін
Уже тоді Ґетті Ґрін знали всі на Волл-стріт. Вона володіла гектарами земель та нерухомістю. Їй не було рівних у лихварстві та грі на біржі. Брокери знали: якщо Ґетті Ґрін купує акції компанії, то завтра ціна цих паперів злетить до небес. Купуючи цінні папери, Ґетті дізнавалася всі підкулісні подробиці компанії й могла розповісти про неї навіть більше, ніж сам власник.
Життя в обіймах скнарості
Від шлюбу в Генріетти залишилося двоє дітей: Нед і Сільвія, які періодично страждали від надмірної ощадливості матері. Ґрін не мала власного житла, мешкала в найдешевших мотелях, економила на ліках та продуктах. Генріетта практично ніколи не витрачалася на одяг та взуття, а спідню білизну змінювала лише тоді, коли попередня перетворювалася на дрантя. Вона ніколи не користувалася послугами покоївок чи прачок. Прочитавши свіжу пресу, вона відправляла Неда продавати газету назад. У магазині могла годинами торгуватися за кожен цент — більшість продавців щиро ненавиділи Ґетті.
Через скнарість Генріетти її син Нед втратив ногу. Одної морозної зими Неду купили санчата. Хлопець не міг повірити своєму щастю й одразу ж обрав для катання найкрутіші та найнебезпечніші гірки. Під час одного зі спусків санчата перекинулися, і хлопчик сильно травмував ногу. Прагнучи зекономити, Генріетта вирушила по допомогу до лікарень для бідноти. На жаль, скупердяйку всі чудово знали в обличчя. Лікарі відмовили в допомозі її синові. Тоді Ґетті вирішила лікувати хлопчика вдома: кілька років Нед мучився від жахливого болю, а згодом йому ампутували ногу вище коліна.
Старіючу Ґетті ніколи не полишав страх замаху, тож до нечисленних знайомих вона приходила з власною їжею та навіть зі спиртівкою для варіння яєць. Отримавши ліцензію на носіння зброї, вона ніколи не розлучалася з пістолетом. Появу автомобілів, як і будь-які предмети розкоші, відкидала зі словами: «Ісусу Христу для пересування вистачало й осла».
Саме під час її ранкової ходи «на службу» об'єктив фотографа й ухопив незвичну постать цієї жінки: чорний глухий плащ, капелюх із удівською вуаллю, злісне старече обличчя та стрімку, зовсім не старечу ходу. Чи то цей відразливий вигляд, чи то постійні чутки про дивні, неординарні вчинки спричинили появу її газетного прізвиська — «відьма з Волл-стріт».
Занепад династії
У 1902 році помер колишній чоловік Едвард. У повній злиденності. Містер Ґрін благав про допомогу колишню дружину, але та знехтувала його проханнями. Ґетті пережила його на 14 років і померла від серцевого нападу в будинку сина під час чергової суперечки за пів цента з покоївкою. Їй було 81 рік.
Скромна Сільвія не суперечила матері й довгий час жила біля неї старою дівою. Але Ґетті все ж схвалила партію — літнього мільйонера Меттью Астора Вілкса. Жінка таким чином проявила турботу про доньку, щоб та не залишилася самотньою. Втім, прагматичний розрахунок тут теж був: обранець виявився майже на 20 років старшим. І успадкувати майно Сільвії йому точно не загрожувало.
Ґетті Ґрін та її донька Сільвія
Після смерті Ґетті залишився статок приблизно в 200 млн доларів (близько 4 млрд доларів за нинішніми мірками). Усі свої гроші Ґетті заповіла синові Неду. Той поділився багатством із сестрою, а решту доволі швидко тринькнув на власні хобі та розваги, зокрема й на гучні кутежі.
Після смерті матері Нед практично одразу одружився та придбав автомобіль.
Сільвія пережила чоловіка на чверть століття й заповіла віддати все на благодійність. Спадщина «відьми з Волл-стріт», як називали Ґетті, зникла, розчинившись у школах, бібліотеках, лікарнях. Натомість велика скнара Ґрін залишила простий рецепт збагачення:
«У створенні статків не було великого секрету. Усе, що вам потрібно зробити, — це купити дешево й продати дорого, діяти ощадливо та проникливо, а далі — бути послідовним».
Ґетті Ґрін запам'яталася аналітичним складом розуму, умінням прогнозувати фінансові злети та падіння в економіці країн, аскетичним способом життя та неймовірною жадібністю. Вже у 1920-х роках ім'я Ґетті Ґрін стало в Америці загальною назвою. У 1934 р. режисер Чарльз Райзнер зняв про неї в Голлівуді фільм «Ви не можете купити все». Вийшло кілька белетризованих біографій Генріетти Ґрін, був створений музей її імені. Вона увійшла до списку найбагатших людей за всю історію США.









