Таємниця «Кривавого Корану» — книги, написаної кров'ю Саддама Хусейна (9 фото)
Усім добре відомо, наскільки нетерпимі мусульмани до святотатства. Усе, що так чи інакше кидає тінь на іслам, зазвичай підлягає знищенню. Але бувають і винятки, як-от «Кривавий Коран» — парадоксальна священна книга, яка взагалі не мала з'явитися на світ. Самим своїм існуванням вона спаплюжує канони ісламу, однак знищити її неможливо, адже Коран є недоторканним.
Моторошна книга зберігається в підземеллях багдадської мечеті Умм аль-Кура, і побачити її простий смертний не може. Та й небагато мусульман захочуть торкнутися богохульного фоліанта, який порушує основні релігійні закони. Вважається, що священна книга написана кров'ю іракського диктатора Саддама Хусейна, хоча цю версію чимало людей вважають вельми суперечливою.
Проте достеменно відомо, що з'явився «Кривавий Коран» саме за наказом Хусейна, який тиран віддав у свій 61-й день народження, 28 квітня 1998 року. Незадовго до цього диктатор удруге прийняв іслам, від якого відмовився багато років тому. Таке рішення було зумовлене замахом на його сина Удея Хусейна 12 грудня 1996 року, який той дивом пережив.
У 2000 році Саддам оприлюднив офіційне пояснення появи книги — за його словами, вона була задумана як подяка Аллаху за порятунок улюбленого сина, а також за допомогу в подоланні «змов і небезпек», на які сам Хусейн неодноразово наражався впродовж життя.
«Моє життя було сповнене небезпек, у яких я міг втратити багато крові…, але оскільки я пролив лише трохи крові, я попросив написати слова Бога моєю кров'ю на знак вдячності».
Мечеть Умм аль-Маарік. 2005 рік
Написання такої книги — вкрай відповідальне завдання, тому правитель Іраку доручив його відомому богослову й каліграфу Аббасу Шакіру Джуді аль-Багдаді. Якщо вірити офіційній інформації, для роботи над книгою знадобилося 27 літрів крові, яку забирали в Хусейна загалом протягом двох років.
Оскільки кров — це не найкраще чорнило, її доводилося перед використанням обробляти. Аль-Багдаді додавав у кров особливі хімічні речовини, що допомагали її стабілізувати. Загалом цим незвичним чорнилом майстер каліграфії написав 114 глав і 6 000 віршів священної книги на 605 сторінках. Робота тривала два роки та завершилася у 2000 році.
Сури «Кривавого Корану» написані літерами заввишки 2 сантиметри, а кожна сторінка прикрашена традиційними червоними та чорними орнаментами. Книгу виставили у спеціально створеному павільйоні в мечеті Умм аль-Маарік («Мати всіх битв»). Побачити її міг не кожен — павільйон відкривали лише для найшанованіших відвідувачів мечеті за особистою вказівкою Хусейна.
Так виглядав «Кривавий Коран» до 2003 року, коли його ще могли побачити обрані
Можна сказати, що ця мечеть призначалася саме для зберігання книги, бо як інакше пояснити те, що її почали зводити майже одночасно з початком роботи над Кораном. Це унікальна релігійна споруда, мінарети якої схожі на балістичні ракети «Скад» і дула автоматів Калашникова. Мечеть Саддам присвятив перемозі над коаліційними силами у війні в Перській затоці, що точилася у 1990–1991 роках.
Ще на етапі створення «Кривавий Коран» викликав чимало суперечок серед духовенства. У шаріаті людську кров вважають наджасою — нечистою рідиною, яка оскверняє все, на що потрапляє. Написання священних текстів кров'ю — це харам, тобто суворо заборонена річ, і Аббас Шакір Джуді аль-Багдаді чудово це знав. Але каліграф не мав вибору й мусив узяти гріх на душу, адже Саддам був швидким на розправу з непокірними.
Зараз аль-Багдаді мешкає у США, в штаті Вірджинія, і не бажає коментувати роботу над «Кривавим Кораном». Востаннє він давав інтерв'ю пресі з цього приводу у 2003 році й дав зрозуміти, що більше говорити на цю тему не збирається.
«Мені неприємно розповідати про це зараз. Це була темна й моторошна частина мого життя, про яку я хочу назавжди забути».
Через небажання творця «Кривавого Корану» обговорювати богохульну книгу навколо неї виникає чимало суперечок і розбіжностей. Найчастіше ставлять під сумнів те, що вона вся написана кров'ю Саддама Хусейна. У світі існує науково обґрунтоване обмеження, яке не дозволяє людині здавати понад 3 літри крові на рік. Диктаторові довелося б витратити 9 років, щоб зібрати достатню кількість такого чорнила.
Тому чимало дослідників вважають, що кров належить не лише Хусейну, а й його наближеним, а хтось навіть припускає, що її забирали у політичних в'язнів. На жаль, точну відповідь на це запитання ми навряд чи отримаємо — Саддам мертвий, а живі свідки роботи над книгою не вельми охочі ділитися спогадами.
У мечеті Умм аль-Маарік «Кривавий Коран» пробув ненадовго — у 2003 році, коли американці захопили Багдад, служителі мечеті надійно заховали книгу. Кажуть, що її хранителем став шейх Самаррая, який тримав реліквію у своєму будинку в схованці. Ця людина й досі має титул хранителя книги, а сама вона повернулася до своєї мечеті, яка нині називається Умм аль-Кура («Мати всіх міст»).
Книгу зберігають у спеціально обладнаному підвалі під мечеттю, двері якого зачинені на три замки. У 2010 році шейх Самаррая вгамував цікавість журналістів і трохи відкрив завісу таємниці, розповівши про те, як зберігають «Кривавий Коран» і чому він потребує такого захисту.
«Я знав, що вона стане бажаним предметом для багатьох, тому ми вирішили захистити її. Подивитися на неї зараз вкрай непросто. Є три ключі, і всі вони зберігаються в різних місцях. Один — у мене, другий — у начальника місцевої поліції, а третій — в іншій частині Багдада. Щоб отримати доступ до книги, комітет має видати спеціальний дозвіл».
Звичайним відвідувачам мечеті книгу не показують. Узагалі в цього рукописного Корану незвичний статус — уже багато років точаться дискусії про те, що з ним робити далі. Через спосіб написання книга вважається нечистою та паплюжить закони ісламу. Але з іншого боку, оскільки вона все одно залишається Кораном, знищити або навіть просто пошкодити її неможливо.
Для духовенства та філософів Іраку ця книга залишається серйозною теологічною проблемою. Професор ісламської думки з Багдадського університету Абдул Кахар Аль-Ані говорить про «Кривавий Коран» так:
«Саддам — не свята людина, тому його кров є нечистою. Проте деякі вчені стверджують, що це нормально, оскільки в одній із битв воїни Мухаммеда дякували за перемогу кров'ю ворога на своєму одязі. Я цього не приймаю. Подібних книг не писали з часів Пророка, то навіщо Саддаму знадобилося це робити?!».
Але «Кривавий Коран» приховують ще й з политичних мотивів. Є побоювання, що його можуть зробити об'єктом поклоніння прибічники Хусейна, яких і досі чимало в Іраку. Книга як реліквія, пов'язана із Саддамом, може згуртувати людей, котрі прагнуть відродити в країні партію Баас. У политичних колах більшість виступає за те, щоб знищити цей суперечливий артефакт, як і інші пам'ятки багаторічної тиранії.
Утім, є й діаметрально протилежна думка. Колишній радник з національної безпеки Моваффак аль-Рубаї, який перебував поруч із Хусейном, коли того вели на страту, вважає, що «Кривавий Коран» — це частина історії Іраку, і саме тому його потрібно зберегти.
«Він жив, він правив, він впливав на світ, він був частиною нашої історії. Нехай і поганою частиною, але він зробив величезний внесок у розвиток країни, подобається нам це чи ні. Нам не потрібно ховати спадщину того періоду. Ми повинні пам'ятати про все, погане й хороше, і виносити уроки. І найважливіший урок полягає в тому, що диктатурі не місце в Іраку».
Дебати навколо «Кривавого Корану» тривають майже 20 років, а книга й надалі лежить у своєму таємному сховищі за трьома замками. Ця моторошна пам'ятка 24-річного правління тирана не має права на існування ні з погляду віри, ні як історичний об'єкт, але поки що ніхто не наважився віддати наказ про її знищення.











