Скільки золота на Землі? (4 фото)
Питання, винесене в заголовок, здається простим. Чи не так? Але що глибше починаєш копати (у прямому сенсі — аж до ядра планети), то дивовижніші цифри виринають. Приготуйтеся: те золото, яким люди вимірюють свої статки тисячі років, — це буквально ніщо порівняно з тим, що приховано у нас під ногами.
Скільки золота видобуто за всю історію?
За всі тисячоліття задокументованої історії — від давньоєгипетських копалень до сучасних шахт у Південній Африці та Австралії — люди видобули, за оцінками геологів, близько 200 000 тонн золота.
Ого! Звучить вражаюче, чи не так? А тепер спробуймо уявити все це фізично. Якщо зібрати абсолютно все золото, яке коли-небудь видобуло людство, — усі обручки, зливки в американських сховищах Форт-Нокса та Шанхайському сховищі Китаю, золото фараонів, інків, усе те, що награбували конкистадори, вивозячи через океан до Європи на галеонах, — і переплавити в куб, то вийде фігура зі стороною трохи більше ніж 21 метр.
Це менше за футбольне поле. Такий об'єм можна з лихвою вмістити під Ейфелевою вежею. Просто вдумайтеся: усе золото людської історії, уся невтоленна жадоба наживи, усі кровопролитні війни за нього — вмістилися б в об'єм однієї невеликої будівлі.
Однак це лише вершина айсберга. Але про все по порядку.
Звідки взагалі взялося золото на Землі?
Атоми золота народжуються лише у найекстремальніших процесах Всесвіту: невелика — за астрономічними мірками — кількість під час вибухів деяких масивних зір і левова частка — під час зіткнень нейтронних зір. Такі події викидають у навколишній простір хмари, насичені важкими елементами, зокрема золотом і платиною.
Ці хмари об'єднуються з іншими газопиловими хмарами та за сприятливих умов стають частиною майбутньої планетарної системи. Сонячна система не стала винятком, і золото було частиною "будівельного матеріалу" всіх небесних тіл, включно із Землею.
Зіткнення нейтронних зір в уявленні художника
Але ось парадокс: на ранніх етапах формування наша планета являла собою розпечену кулю з розплавленого металу. Золото — елемент "сидерофільний", тобто буквально "той, що любить залізо". Таким чином, практично все золото, яке від початку було у складі новонародженої планети, опустилося разом із залізом у найглибше ядро Землі.
Тобто все те золото, яке людство видобувало, видобуває і видобуватиме з земної кори, — це не залишки первинного золота. Це ресурс, доставлений на Землю вже після формування ядра та її охолодження — під час пізнього метеоритного бомбардування, коли молоду планету засипало багатими на метали астероїдами.
І тут виникає цілком логічне запитання: скільки золота в ядрі Землі?
Золото земного ядра
За розрахунками геохіміків, у ядрі Землі може міститися до 2,5 квадрильйона тонн золота. Це настільки величезна кількість, що якби за помахом чарівної палички його можна було вилучити й рівномірно розподілити по всій поверхні планети — суші та океанах, — утворився б шар золота завтовшки близько пів метра.
"Звідки такі цифри? Адже є тільки Кольська надглибока свердловина і до ядра ніхто не діставався!" — обуриться ностальгуючий читач.
Пояснюю: усі оцінки складу ядра — результат непрямих методів: сейсмічних хвиль, гравітаційних вимірювань, лабораторних експериментів із речовинами за екстремальних тисків і температур, моделювання, а також аналізу метеоритів, які є залишками "будівельного матеріалу", з якого сформувалася Сонячна система. Тобто перед нами висновок, до якого наука йшла десятиліттями, об'єднуючи дані різних методів.
Важливе нагадування
Виходить, що всі 200 000 тонн, видобуті людством за всю історію цивілізації, — це буквально пилинка, порошинка, яка випадково просипалася зверху, поки основний запас надійно замкнений у розпеченому металевому серці планети на глибині майже 3 000 кілометрів. Я просто нагадаю, що шахта Мпоненг у Південно-Африканській Республіці (ПАР), яка є найглибшою шахтою на Землі, має глибину лише 4,3 кілометра. І робота навіть на такій невеликій за планетарними мірками глибині — це праця на межі людських можливостей.
Золото Світового океану
Ще один захопливий поворот сюжету: золото розчинене в морській воді, у всьому Світовому океані. Його загальна кількість оцінюється приблизно у 15–20 тисяч тонн, що співвідносно з десятою частиною всього видобутого людством золота!
У 1920-х роках лауреат Нобелівської премії з хімії Фріц Габер — той самий, що винайшов процес синтезу аміаку, — усерйоз узявся за проєкт із вилучення золота з морської води. Габер і його команда отримали державне фінансування, оскільки тогочасний уряд Німеччини розраховував виплатити за допомогою океанського золота величезні репарації після Першої світової війни.
Фріц Габер
Габер провів роки на борту кораблів, аналізуючи проби морської води по всьому світу. Підсумок — повний провал. Реальна концентрація золота виявилася в тисячі разів нижчою (частки грама на мільйон тонн води), ніж передбачали перші, помилкові вимірювання. Простіше кажучи, видобувати золото з морської води економічно недоцільно.
Проєкт Габера зрештою закрили, а сам науковець до кінця життя вважав цю історію особистою поразкою.
Скільки золота ще можна видобути?
За оцінками Геологічної служби США, розвідані, але ще не видобуті запаси золота в земній корі становлять близько 57 000 тонн. За нинішніх темпів видобутку (близько 3 000 тонн на рік) цього вистачить на 19-20 років — хоча геологи напевно знайдуть ще родовища.
Читайте також:
Як науковці дізналися вік Землі?
Просто про складне: гравітаційні аномалії Землі.
Дослідження: наднові стали причиною двох масових вимирань на Землі.










