Трагічна історія Марго Хемінгуей — супермоделі та онуки класика американської літератури (7 фото)

Марго Хемінгуей — онука письменника Ернеста Хемінгуея, супермодель 1970-х та перша модель в історії, яка підписала контракт на мільйон доларів. Її фотографії були на обкладинках Vogue і Time, її запрошував на вечірки Енді Уорхол, вона знімалася в кіно і гуляла в Studio 54. Коли їй було 42, вона наклала на себе руки.





Марго Хемінгуей (Margot, або краще за Margaux — на честь вина, яке її батьки пили в ніч зачаття дочки) народилася 1954 року в Орегоні. Потім її сім'я перебралася на Кубу, потім — у Сан-Франциско, а потім у Айдахо, на знамениту ферму Хемінгуея у дуже провінційному Кетчамі.



«Я була таким собі маленьким чортенем у ковбойських чоботях, з посмішкою в пів-обличчя», — згадувала Марго в одному з інтерв'ю.

Після закінчення школи вона працювала в невеликій піар-фірмі і одного разу напросилася з'їздити разом із батьком у відрядження до Нью-Йорка. Там у готелі «Плаза» вона познайомилася з Ерролом Уетсоном – підприємцем та спадкоємцем мережі дайнерів.

«Він помітив мене, коли я пила чай у лобі, а потім постукав у двері мого номера з трояндою в руках та пляшкою шампанського. Так я закохалася».

То справді був 1974 рік.





Вже за чотири місяці 19-річна Марго перебралася до Нью-Йорка, оселилася у Уетсона і почала займатися моделінгом. Уетсон швидко ввів дівчину у своє коло спілкування та познайомив із зірками того часу — художником Енді Ворхолом, співачкою та актрисою Лайзою Міннеллі, іконою стилю та музою Уорхола Б'янкою Джаггер, дизайнером Роєм Холстоном.

Від таких знайомств у юної провінціалки паморочилося в голові, і вона не придумала нічого кращого, як додати собі впевненості та лоску за допомогою алкоголю та марихуани. Їй здавалося, що саме алкоголь додасть їй сил та сміливості. А сили і впевненість у собі Марго були дуже потрібні: висока, породиста дівчина зі знаменитим ім'ям швидко ставала відомішою за свого діда — у певних колах.



Марго Хемінгуей у 1984 році

Марго перша в історії модельного бізнесу отримала контракт на один мільйон доларів — нечувана сумна сума — як обличчя парфумів Babe фірми «Фаберже». Її фотографії прикрашали обкладинки Cosmopolitan, Elle, Vogue та навіть журналу Time. Марго була світовою знаменитістю, "новою красунею", "новою супермоделлю Нью-Йорка".

За словами друзів Марґо, все життя вона намагалася відповідати своєму гучному імені. До середини 1970-х вона вирішила спробувати свої сили у кіно. Її перший фільм «Помада» (1976) не лише не приніс їй успіху, а й висунув на перший план іншу дівчину на прізвище Хемінгуей.

Роль молодшої сестри героїні зіграла її власна молодша сестра Меріел, і ось її акторських здібностей критики були у захваті, чого не можна було сказати про здібності самої Марго.



Весілля з Ерролом Уетсоном, 1975 рік

1975 року Марго з Уетсоном одружилися, але вже 1978-го розлучилися. Уетсон, як скаржилася Марго, сам не відзначався гарною діловою хваткою, а найкраще, на що він був здатний, — це давати молодій дружині рекомендації щодо її гардеробу.

Кінокар'єра Марго, як і її шлюб, розвалювалася, ледве встигнувши початися (Марго ще зіграє в декількох картинах, але жодна з них не принесе їй успіху і не стане особливо популярною ні у глядачів, ні у критиків; парадоксально, але найвищий рейтинг набере документальний фільм її сестри Runningrom Cra Хемінгуеїв).

В 1979 Меріел зіграла роль юної коханої Вуді Аллена в «Манхеттені» і стала ще більш популярна. Марго, згідно з завітами дідуся Ернеста, зобразила, що її це анітрохи не хвилює, продовжувала пити і вживати наркотики — і 1979-го поспішно вийшла заміж за венесуельського режисера Бернарда Фоучера, після чого переїхала з ним до Парижа.

«Свято, яке завжди з тобою» виявилося таким же недовговічним. У 1984 році на лижному курорті в Австрії Марго врізалася в камінь і серйозно постраждала. Відновлення зайняло дев'ять місяців, за які вона набрала 34 кілограми і поринула у депресію. У 1985 році Марго та Бернард розлучилися. Повернувшись до США, Марго спробувала відродити свою кар'єру актриси, але ані грошей, ані слави нових фільмів не принесли.



1987 року вона на місяць лягає на реабілітацію. Вийшовши з клініки і знову не знаходячи гідної роботи, Марго, яка заборгувала державі близько 900 тисяч доларів податкових виплат, у травні 1990 року знімається оголеною для «Плейбою».

Останні роки життя Марго за злетами та падіннями були схожі на американські гірки. То вона, яка давно захоплюється йогою та медитацією, досягає просвітління і їде в паломництво по святих місцях до Індії, то друзі після чергового депресивного епізоду, за чутками, вивільняють її там із в'язниці.

У 1994 році вона дала інтерв'ю журналу People, в якому сказала, що «все життя не виносила свою матір», а через кілька років публічно звинуватила свого хрещеного батька у наругах. У відповідь на це її батько Джек Хемінгуей і мачуха Анжела заявили, що Марго "ввесь час бреше", що їй "пора подорослішати і взяти відповідальність за своє життя на себе", і припинили з нею будь-яке спілкування.

У своїх мемуарах сестра Марго, та сама актриса Меріел Хемінгуей, стверджує, що обоє їхніх батьків були алкоголіками і в сім'ї панувала нездорова атмосфера: постійна лайка, лайка, жбурляння посуду. Вже в дорослому віці Меріел діагностували депресію, яка, швидше за все, з'явилася в неї ще в дитинстві.

"Я виросла і раптом зрозуміла, що, виявляється, кидатися тарілками і кричати один на одного - це не нормально", - згадує актриса.

Пізніше вона написала дві версії своєї книги: одну — для дорослих, іншу — для підлітків, щоб допомогти їм розпізнати депресію на ранній стадії і успішно перемогти її.



Меріел і Марго на показі Christian Dior у 1981 році

Марго теж з дитинства страждала на депресію, на додачу до алкоголізму, булімії та інших розладів. У неї була дислексія та епілепсія. У липні 1996 року стурбована подруга виявила Марго мертвою у її квартирі в Санта-Моніці. Причиною смерті називають передозування фенобарбіталу – ліки від епілепсії. Офіційна версія її смерті є самогубством, хоча деякі в цьому сумніваються.