Китайська земля, де досі панують жінки (14 фото)

Неподалік тибетського кордону, на берегах озера Лугуху в Гімалаях, мешкає невеликий народ мосо. Його культура та побут настільки самобутні й унікальні, що їх майже не зачепили сучасні віяння, хоча місцеві старожили бідкаються: усе йде саме до того. А головна особливість племені полягає в тому, що чільне місце в суспільстві посідає жінка. Саме вона вирішує важливі економічні та сімейні питання, саме за жіночою лінією передається спадок, і саме жінка може мати кількох «прихідних» чоловіків, яких обирає із власної волі та з любові.





Кореспондентка видання Broadly Мілен Ларсон під час зйомок документального фільму «Останній матріархат Китаю» прожила тиждень на озері Лугуху в родині жінок мосо, дізнавшись про їхню унікальну культуру та реалії матріархального життя.



23-річна Ламу стоїть біля дверей до власної спальні, яку мосо називають «Квітковою кімнатою». У їхній культурі лише жінки детородного віку мають окрему кімнату, тоді як кохані приходять до них тільки вночі й ідуть геть на світанку.

Озеро Лугуху розташоване біля підніжжя Гімалаїв. Чисельність народу мосо — близько 40 тисяч осіб. Завдяки ізольованості племені вдалося зберегти унікальний уклад життя та традиції, яких дотримуються протягом багатьох століть.

У мосо немає загальноприйнятого поняття сім'ї та батьківства. Часто ні мати, ні сама дитина не знають, хто є її батьком. Замість традиційного шлюбу тут панує гостьовий: партнер може жити або в себе вдома, або зі своєю обраницею.





Бабуся та мати родини, у якій мешкала журналістка. Кілька поколінь живуть під одним дахом разом із братами. Усі жінки беруть участь у вихованні дітей і є головними годувальницями родини. Чоловіки зазвичай продають те, що виростили на полях жінки, або ж виконують будівельні роботи вдома.

Чоловік у гостьовому шлюбі приходить до своєї коханої лише вночі, а вранці повертається до родини своєї сестри чи матері. Цікаво, що про дітей зазвичай піклуються саме брати голови сім'ї.



Бабуся Ламу в кімнаті, яка слугує і вітальнею, і кухнею, і храмом. Приміщення зазвичай заставлене посудинами з чаєм, рисовим вином, яблуками, соняшниковим насінням та горіхами. Бабусі є найшанованішими та найповажнішими членами суспільства.

За своєю суттю мосо моногамні, проте традиції гостьового шлюбу передбачають, що стосунки можна розірвати в будь-який момент, а жінки, як і чоловіки, можуть мати кількох коханих протягом життя.



Бабуся з родини Ламу запалює пахощі. Навіть релігія, яка посідає важливе місце в їхньому житті, у мосо особлива — це поєднання власної віри «даба» та тибетського буддизму.



Стіни осель часто прикрашають портрети Будди та Мао Цзедуна. Китайського політика тут вельми шанують, адже завдяки йому рівень життя істотно поліпшився — до цього віддаленого куточка провели електрику та проклали залізницю.



Під час традиційних танців мосо лунають флейти, барабани та народні пісні.



Жінка з племені мосо вдягає кореспондентку Мілен Ларсон у традиційне вбрання.



Бабуся зі своїми онуками.



Традиційна родина мосо — три покоління жінок мешкають разом в одному будинку. З одягу вже помітно, як у їхнє життя поступово проникає сучасний світ: лише бабуся вдягнена в традиційний костюм. Саме ці жінки в національному вбранні прожили неймовірно важке життя на берегах озера Лугуху, ніколи не виїжджаючи за його межі. Тепер же молоде покоління розривається між шануванням традицій і новими можливостями навчання в школах та університетах.



На фото — 33-річна Лусу. Вона досі живе за традиціями свого племені, але заробляє вже на туризмі, оскільки не вміє ні читати, ні писати. 80% молоді залишають свої родини, щоб здобути освіту у великих містах, де часто й залишаються після одруження. Мосо розмовляють діалектом «на», але писемності цей народ не має.



Одяг і ковдри, виготовлені цією жінкою вручну, продаються по всьому світу. Раніше рукоділля відігравало важливу роль у культурі мосо, а нині ці традиції опинилися під загрозою зникнення.



Села мосо оточені полями кукурудзи, соняшнику та картоплі. Кожна родина повністю забезпечує себе їжею власного вирощування. На жаль, регіон проживання мосо зазнає суттєвих змін — неподалік будують шосе й аеропорт, і дедалі більше туристів приїздять подивитися на місцеві краєвиди та унікальний побут племені.



Села мосо на берегах озера Лугуху.