Від статуї до отрути: 10 найвитонченіших способів помсти (11 фото)

Раніше принцип «око за око, зуб за зуб» був невіддільною частиною багатьох культур. Але й за наших днів є люди, які прославилися завдяки незвичным способам помсти.

Від образливих споруд, зведених просто перед очима ненависних сусідів, до значно менш кумедних методів на кшталт отруєнь та вбивств: ми розповімо вам про десять несподіваних способів помститися своїм суперникам.







Єгипет помстився США, побудувавши 187-метрову вежу

Ідеться про Каїрську телевежу, що височіє над Єгиптом на 187 метрів. Вона символізує гігантський середній палець, який Єгипет нібито показує Сполученим Штатам Америки. Вежу збудували під час правління президента Гамаля Абдель Насера. Причиною своєрідної помсти став политичний скандал між Єгиптом та США. Американці намагалися підкупити єгипетського президента. Хабар настільки глибоко обурив Гамаля Абдель Насера, що той вирішив витратити ці гроші на будівництво велетенської телевежі.

Скандал стався 1952 року. Насер тільки-но скинув короля Фарука, як до нього завітав агент ЦРУ Керміт Рузвельт. Новоспечений президент Єгипту отримав мільйон доларів у обмін на побажання, щоб єгиптяни користувалися послугами банків США і купували американську зброю, а не британську. Агент ЦРУ пообіцяв Насеру ще більше грошей, якщо його служба безпеки купуватиме американське спорядження.

Єгипетський гарант був обурений «брудною политикою» США і вирішив відігратися, як кажуть, по-президентські. Злосщасний мільйон доларів пішов на будівництво Каїрської телевежі. Знамените будівництво, що обійшлося у шість мільйонів доларів, завершилося 1961 року. Друга назва телевежі — Ель-Ваф Русфельт, що перекладається як «зведена Рузвельтом».

Каїрська вежа часто стає предметом різноманітних суперечок. Так, у 1990-х роках кілька ісламських богословів заявили, що форма архітектурного об'єкта нагадує гігантський пеніс. Що є неприпустимим, оскільки розпущує єгипетських жінок. У чомусь вони мають рацію, адже гігантський пеніс на узбережжі збентежить кого завгодно.





Саддам Хусейн помстився Джорджу Бушу мозаїкою

Нагадаємо, іракська армія зазнала поразки у протистоянні, яке дістало назву Першої війни в Перській затоці 1991 року. Очільник Іраку Саддам Хусейн вкрай болісно сприйняв утрати. Проте він знайшов, як відігратися на ненависному Джорджі Буші: Саддам Хусейн наказав прикрасити вестибюль свого готелю «Аль-Рашид» мозаїкою із зображенням американського президента.

Це був відомий готель, у якому зупинялися іноземці, журналісти, політики й дипломати. Декор розмістили так, що увійти до готелю, не пройшовшись по портрету Джорджа Буша, було просто неможливо. І це робив кожен американець, який зупинявся у найкращому готелі Іраку.

На Заході до витівки Саддама Хусейна поставилися з гумором. Чого не скажеш про Близький Схід, де подібне вважають найбільшим приниженням. У східній культурі годі й вигадати гіршу образу, ніж наступити на обличчя чи зображення людини. Однак 2003 року американці вторглися в Ірак і зруйнували мозаїку разом із готелем.



Відігрався на конкурентові, вбивши 38 відвідувачів ресторану

У китайському місті Таншань, провінція Цзянсу, трагедія забрала життя 38 людей, які прийшли пообідати в ресторан «Rivai`s» восени 2002 року. Жорстока конкуренція довела Чень Чженліна до розпачу. Він вирішив зіпсувати репутацію суперника, приправивши страви його ресторану щурячою отрутою. Помста кухаря вбила 38 осіб, ще 200 опинилися на лікарняному ліжку у найтяжчому стані.

Серед постраждалих було чимало школярів та військовослужбовців. Варто було нещасним скуштувати певні страви, як вони замертво падали на підлогу. У декого відкривалася кровотеча з очей, носа й рота. Непутящий «месник» пустився в біги, але згодом його заарештували.

Чень Чженлін пояснив, що не очікував таких тяжких наслідків від своєї витівки. За його розрахунками, відвідувачі конкуруючого закладу мали б отримати лише розлад шлунка. Китаєць поплатився за необдуману помсту власним життям: суд засудив Чень Чженліна до страти.



Ім'я сенатора, противника секс-меншин, перетворилося на пікантний неологізм

Американська ЛГБТ-спільнота жорстоко помстилася сенатору США Ріку Санторуму. Політична кар'єра республіканця, який мітив у президенти, обвалилася після категоричного висловлювання на адресу секс-меншин. У своїй заяві він порівняв анальний секс із зоофілією.

Невідомо, чим завинили перед політиком чотириногі друзі, але члени спільноти помстилися вельми вишукано. Колумніст Ден Севедж звернувся до читачів із закликом вигадати нове значення для прізвища сенатора Санторума. З-поміж багатьох варіантів переміг той, яким почали позначати специфічні виділення, що супроводжують анальний секс.

Ден Севедж створив сайт «Санторум», який миттєво увірвався в топ видачі Google. Відтоді світ зіткнувся з «гугл-проблемою сенатора Ріка Санторума». Пошуковик видавав користувачам пікантний сайт Севеджа щоразу, коли ті вводили запит «Санторум».

Ресурс швидко випередив офіційний сайт політика. Це створювало купу проблем під час президентських виборів 2012 року, коли Рік Санторум балотувався на посаду глави держави. Здебільшого сайт політика взагалі не відображався у пошуку, оскільки всі сторінки були забиті посиланнями на пікантний ресурс та пов'язані з ним платформи.

Республіканець направив скаргу до Google. Пошукову систему переналаштували, прибравши з результатів сайт Севеджа. Однак це не розв'язало проблему Ріка Санторума: тепер на першому місці опинилася сторінка з роз'ясненням значення неологізму «Санторум». Невдовзі інтернет-майданчик політика опустився на третє місце, знову поступившись першістю сайту Севеджа.



Статуя середнього пальця для колишньої дружини

Алан Марковіц довго не міг отямитися після важкого розлучення з Леєю Туохі 2012 року. Власник мічиганського стриптиз-клубу знайшов оригінальний спосіб відігратися на колишній дружині, оселившись по сусідству. Насамперед він встановив перед вікном спальні ненависної ексобранниці оригінальну статую. Цей триметровий «шедевр» зображує піднятий угору середній палець.

При цьому скульптуру сконструйовано так, щоб не ображати почуття інших сусідів. Завдяки ефектному підсвічуванню середній палець чудово видно в будь-який час доби, але винятково колишній дружині-зрадниці.

Згодом Алан Марковіц пояснив, що помста адресована не ексдружині, а її бойфренду, з яким вона наставляла йому роги ще у шлюбі. Ідея відігратися з'явилася спонтанно, коли він дізнався про продаж будинку по сусідству з помешканням колишньої.



Убивство з містифікацією: помста у любовному трикутнику

Дивна історія почалася з карколомного листа, який 37-річна Карі Фарвер надіслала своїй матері Ненсі Рені на початку листопада 2012 року. Дівчина розповіла, що ризикує потрапити до божевільні через розрив із хлопцем. Через три дні Карі надіслала повідомлення роботодавцю, сповістивши, що переїжджає з Айови до Канзасу.

Через кілька місяців дівчина створила у Facebook новий акаунт, бо попередній нібито зламали. Там вона з радістю повідомляла про заручини з Дейвом. Ненсі Рені звернула увагу на дивну поведінку доньки й заявила в поліцію про зникнення людини. Поліції знадобилося чотири роки, щоб встановити факт смерті Карі Фарвер.

Дівчина загинула від рук 47-річної суперниці Шанны Голяр, яка була закохана в її хлопця Дейва. Дописи в соцмережі та текстові повідомлення були частиною витонченого плану містифікації.

Убивця імітувала дії жертвы, щоб приховати злочин. Вона власноруч створила новий акаунт у Facebook, а щоб відвести від себе підозру, вигадала фальшиве листування з Фарвер. Коли почалося розслідування, вона вигадала неіснуючу жінку, яка виховувала дитину від Дейва й бажала смерті Голяр.



Ламборгіні розпочав виробництво спорткарів на зло Феррарі

Знаменита лінійка спортивних автомобілів Lamborghini з'явилася завдяки сварці Ферруччо Ламборгіні та Енцо Феррарі у 1950-х роках. Спорткари Енцо Феррарі були досить посередньою модифікацією гоночної моделі. Попри це, Ferrari щосили їздили міськими дорогами.

Ферруччо Ламборгіні — великий шанувальник спортивних машин і виробник тракторів — придбав модифікований Ferrari. Покупка його вельми засмутила: машина мала недопрацьований інтер'єр і до того ж потребувала частого обслуговування. Найчастіше доводилося міняти ненадійне зчеплення, що дуже докучало власникам.

Ферруччо Ламборгіні розповів виробникові про недоліки конструкції, на що Енцо Феррарі дуже зверхньо відповів, що спорткар — це вам не трактор. Італійці посварилися й розійшлися кожен своїм шляхом. Ламборгіні вирішив помститися, вдосконаливши невдалий автомобіль. У результаті він відкрив автозавод поряд із заводом Ferrari і розпочав випуск гоночних машин.



Влада Китаю помстилася непоступливому домовласникові, збудувавши трасу навколо його будинку

Бурхливий розвиток Піднебесної був би неможливим без нових доріг. Однак приватні ділянки стали серйозною перешкодою. Уряд Китаю розробив стратегію, за якою домовласники отримували грошову компенсацію за ділянки. Деякі власники відмовлялися переїжджати, вважаючи суму недостатньою.

Боротьба китайської влади та власників старих будинків точиться неабияка. Таких домовласників почали називати «дінцзиху», а їхнє житло — «скалками» або «цвяхами». Кожен такий інцидент символізує непокору владі Піднебесної. Іноді уряд виявляв наполегливість і продовжував будівництво дороги.

У 2012 році сталася показова історія. Попри непоступливість 67-річного власника п'ятиповерхового будинку Ло Боджена, влада збудувала шосе. Траса буквально «взяла у полон» житло літнього китайця. Фотографії будинку просто посеред траси швидко стали вірусними. Зрештою власник не встояв і продав будинок владі за 260 тисяч юанів. Дім одразу ж знесли, а ділянку заасфальтували.



Чоловік оточив сусідський будинок 12-метровою стіною

У Сан-Франциско Ніколас Юнг збудував непримітний котедж на Ноб-Гілл 1855 року. А через 15 років багатії вподобали пагорб через чудовий краєвид на місто. Скуповуючи ділянки менш заможних сусідів, вони швидко забудували Ноб-Гілл химерними маєтками.

Серед багатіїв, яким припав до душі пагорб, був залізничний магнат Чарльз Крокер. Він скупив земельні ділянки поряд із будинком Юнга. Звісно, Крокер прагнув викупити й наділ небагатого сусіда. Але той уперто відмовлявся. Магнат відмов не приймав і був готовий боротися до кінця. Можливо, він і не сколотив би багатомільйонні статки, якби не вмів грати брудно.

Чарльз Крокер розпорядився, щоб будівельники вирівнювали ділянку за допомогою динаміту, спрямовуючи уламки в бік упертого сусіда. Юнг не здавався. Накості магнат наказав звести 12-метровий паркан навколо сусідської ділянки. Дуже швидко висока огорожа, яку охрестили «Парканом злості Крокера», почала приваблювати туристів.

Чарльз Крокер був відомий тим, що нажив мільйони, наймаючи дешеву робочу силу. На Центрально-Тихоокеанській залізниці працювали переважно китайці. Економічна депресія спровокувала антикитайські настрої: американські робітники звинувачували китайців у безробітті. Робітнича партія Каліфорнії проголосила гасло: «Китайці мають виїхати».

12-метрова огорожа символізувала зло капіталізму. У партії було чимало робітників, які вступили до неї саме через паркан Крокера. Майже всі мітинги проходили поряд із будинком Юнга. Протестувальники неодноразово погрожували знести ненависний паркан, але далі слів справа не пішла. У 1906 році Юнг нарешті поступився, продавши ділянку Крокеру. Після цього магнат зніс паркан. Покупка не принесла йому щастя: того ж року стався потужний землетрус, який спричинив пожежу. Вогонь знищив більшу частину розкішного маєтку. Зараз там розташований Кафедральний собор.



Статуя середнього пальця для міських чиновників

Місцеві чиновники теж можуть стати причиною сильного стресу й викликати пекуче бажання помститися. Влада містечка Вестфорд, що в штаті Вермонт, удостоїлася статуї середнього пальця у 2018 році. Тед Пелкі дуже довго та безуспішно домагався дозволу збудувати гараж на власній земельній ділянці. Просторий гараж (743 кв. м) був потрібен йому для бізнесу.

Чиновники відхилили прохання місцевого жителя, вважаючи, що воно не відповідає «місцевим стандартам». Сам Тед Пелкі стверджує, що раніше один із чиновників мав із ним конфлікт, тож можновладці керувалися швидше особистими мотивами, ніж «міськими стандартами».

Тед Пелкі не розгубився й вирішив помститися владі, витративши чотири тисячі доларів на статую середнього пальця. Шедевр височіє над містом на п'ятиметровому постаменті, завдяки чому статую добре видно з різних районів Вестфорда. Влада не може знести скульптуру, оскільки її зарахували до творів публічного мистецтва.