Небезпечний пранк Франсуа Рабле, або Як безкоштовно доїхати до Парижа (5 фото)

Франсуа Рабле вважався одним із найосвіченіших людей 16 століття. Складно назвати справу, в якій цей француз не досяг успіху. Він був письменником, поетом, філософом, богословом, медиком. А ще він мав чудове почуття гумору і використовував його не тільки в творчості, а й у житті. Один із його чудових жартів, щоправда, небезпечний для життя, увійшов до історії.





Рабле багато подорожував і часто потрапляв у різні складні ситуації. Одного разу, під час своїх мандрівок, він опинився у Ліоні, що на сході Франції. Письменника напередодні обікрали і в кишені він не мав жодного гроша. Але йому треба було терміново потрапити додому до Парижа. Винахідливий Рабле швидко вигадав простий, але дуже небезпечний спосіб безкоштовно подолати 400 км.



Рабле взяв три паперові пакетики, насипав у них цукор і зробив написи: «Отрута для короля», «Отрута для королеви» і «Отрута для спадкоємця». Він залишив їх у своїй кімнаті заїжджого двору на видному місці і вирушив на прогулянку. Незабаром до його номера прийшов слуга, щоб зробити прибирання. Він виявив пакетики з написами і відразу повідомив про них господареві готелю.





Той недовго думаючи кинувся до вартових закону і доніс на небезпечного змовника. Незабаром за Франсуа Рабле прибув пристав із озброєної до зубів вартових. Письменника заарештували та у тюремній кареті негайно доставили до Парижа. Не можна сказати, що дорога була комфортною, зате відстань до столиці жартівник подолав дуже швидко.



Відразу після прибуття він постав перед суддями, які вже потирали руки, у передчутті розкриття небезпечної змови. Але Рабле засмутив їх. Він чесно зізнався, що піти на такий крок його змусила крайня потреба. Також він у присутності всіх висипав до рота вміст трьох пакетиків і, звичайно ж, не помер.



Йому пощастило, що судді виявилися людьми з почуттям гумору. Вони довго реготали над витівкою Рабле, а потім виправдали його та відпустили. Але треба сказати, що сатирик сильно ризикував, оскільки, опинись вони дурнішими, він за дві секунди міг залишитися без голови або вирушити бовтатися на Монфокон. У 16 столітті не церемонилися навіть із тими, кого просто підозрювали у змові.