У надрах Землі можуть ховатися залишки іншої планети (3 фото)
Усередині нашої планети можуть ховатися фрагменти іншого світу. І хоча це звучить як фантастика, за цією ідеєю стоїть цілком серйозна наукова гіпотеза. 
Йдеться про Тейє — гіпотетичну протопланету розміром приблизно з Марс. За загальноприйнятою версією, близько 4,5 мільярда років тому вона зіткнулася з протоземлею — Землею на ранній стадії розвитку. Удар був настільки потужним, що частина речовини виявилася викинута на орбіту, а потім із цих уламків сформувався Місяць.
Але виникає важливе питання: якщо Тейя справді зіткнулася із Землею, куди поділася основна частина її речовини? Зрештою, Місяць майже вдвічі менший за Марс.
Дві гігантські аномалії у глибині Землі
Геофізики давно знають, що у нижній мантії Землі є дві величезні аномальні області. Одна знаходиться під Африкою, інша – під Тихим океаном. Їх називають великими областями з низькою швидкістю хвиль зсуву — LLSVP (від англ. Large Low-Shear-Velocity Provinces).
LLSVP є гігантськими скупченнями речовини біля межі зовнішнього ядра і мантії, що залягають на глибині близько 2 900 кілометрів під поверхнею. Через ці області сейсмічні хвилі проходять помітно повільніше, ніж через навколишню мантію, тому вчені бачать їх побічно – за даними землетрусів. 
Анімація областей із низькою швидкістю зсувних хвиль
Оскільки сейсмографи розміщені в різних куточках планети і працюють безперервно, накопичені дані дозволяють візуалізувати те, що приховано від прямого спостереження — такий собі "рентген" планетарного масштабу. За оцінками, загальний обсяг LLSVP становить близько 6% обсягу всієї Землі.
Сліди Тейї під нашими ногами
2023 року міжнародна команда дослідників запропонувала цікаве пояснення: ці глибинні аномалії можуть бути залишками речовини Тейї — тієї самої протопланети, зіткнення з якою призвело до формування Місяця.
Моделювання показало: якщо мантія Тейї була трохи щільнішою за мантію протоземлі і багатшою залізом, частина її речовини після зіткнення могла не перемішатися повністю із земною мантією. Натомість вона поринула глибше і згодом опинилася біля кордону ядра та мантії — там, де сьогодні знаходяться LLSVP. Автори дослідження прямо називають ці структури можливими "похованими реліктами" речовини Тейї, що збереглися після гігантського удару.
Ця гіпотеза прекрасна тим, що пов'язує відразу дві загадки: походження Місяця та існування гігантських структур у надрах Землі. Якщо вона підтвердиться, наш природний супутник виявиться не єдиним слідом стародавнього зіткнення. Другий слід може бути глибоко під нашими ногами. 
Візуалізація сейсмічних даних, що показує великі області знижених швидкостей хвиль зсуву в нижній мантії Землі
Чому це не вільна фантазія
Вже передбачаю диванно-експертну реакцію в дусі: "Є тільки Кольська надглибока свердловина", "ніхто не знає, що глибше 12 кілометрів", "все це просто здогади", "ніхто цього на власні очі не бачив" і так далі.
Але для того, щоб виявити захворювання внутрішніх органів, людину не розкривають на операційному столі в рамках діагностики. Лікарі використовують УЗД, МРТ, КТ, аналізи та інші методи, що дозволяють побачити те, що приховано всередині тіла. Дослідження надр Землі за допомогою сучасної сейсмології, геодинамічного моделювання та порівняльного аналізу працює схожим чином – лише у планетарному масштабі.
Існування LLSVP - факт. А ось їхнє походження — не доведена істина, а сильна наукова модель.
Якщо автори дослідження мають рацію, наша планета виявиться не просто тілом, яке пережило давнє зіткнення, а світом, усередині якого досі зберігаються фрагменти загиблої протопланети.
І якщо одного разу в нас з'являться технології для одержання зразків цих фрагментів, ми зможемо краще зрозуміти не тільки процес формування Місяця, але й те, як гігантські зіткнення впливали на внутрішню будову планет Сонячної системи, визначаючи їхній подальший еволюційний шлях.
Можливо, саме такі події, які сьогодні ми визнали б катастрофічними, відігравали важливу роль у створенні заселених світів, забезпечуючи їх колосальним запасом енергії.
