Побий мене грім! Це ж єдиний цвинтар піратів, що зберігся (14 фото)

Якщо вам коли-небудь спаде на думку ідея подивитися на китів, що виринають на поверхню, то кращого місця, ніж острів Нусі-Бураха біля східного узбережжя Мадагаскару, не знайти. Кажуть, це надзвичайно ідилічний куточок. Однак триста років тому горе було тому мандрівнику, який наближався до острова (він тоді називався Сент-Марі) на відстань гарматного пострілу. Його миттю обібрали б до нитки і в кращому разі відправили б у відкрите море на човні.





Легенда свідчить, що у XVIII столітті тут процвітала піратська держава Ліберталія. Вчені в цьому сумніваються, але морських головорізів тут точно було повно. Про це свідчить єдиний піратський цвинтар, що дійшов до наших днів.



Розташований якраз на шляху торгових суден, що прямували з Ост-Індії до Європи, Сент-Марі був ідеальним опорним пунктом для пограбувань. Піратська колонізація острова почалася з того, що злочинець Адам Балдрідж в 1685 році заснував тут базу і почав патрулювати прибережні води. На початку XVIII століття, коли джентльменів удачі почали активно викурювати з Карибського моря, багато хто з них перебрався в Індійський океан.







Так на Сент-Марі виросло справжнє піратське місто. Понад тисячу корсарів називали це місце своїм будинком. Більшість із них були бандитами поважного віку, які доживали тут своє століття. Ходили чутки, що комуна мала зачатки державності: певну подобу конституції та загальну скарбницю. Втім, піратська ідилія тривала недовго. Французи, що нагрянули на Мадагаскар, швидко навели свої порядки.



Нагадуванням про ті часи служить піратський цвинтар, можливо єдиний у світі, що зберігся в хорошому стані. При відпливі до нього можна дістатися вузькою кам'яною доріжкою, а під час припливу доведеться скористатися пирогою, яку за помірну плату нададуть магалісійці — корінні жителі острова.



Жорстокі тропічні зливи століттями змивали написи з надгробків, але на деяких із трьох десятків плит все ще можна прочитати імена, прізвиська, дати.



Тут спочиває жінка-пірат. Коли її чоловік загинув, вона стала капітаном судна.



У цій могилі, згідно з написом, похований пірат, убитий своїми товаришами за крадіжку. «Прохання перехожим – моліться за його душу», – написано на надгробку.

У центрі цвинтаря виділяється велика чорна гробниця. Місцеві запевняють, що це місце упокою легендарного капітана Вільяма Кідда. Якщо повідомити їм, що Кідда стратили в Лондоні, аборигени висунуть іншу версію: дізнавшись про смерть грози морів, його товариші поставили пам'ятник на Сент-Марі.



Піратське минуле острова досі нагадує себе. Кілька років тому археолог Джон де Брі виявив карту 1733, де ця земля називалася «Островом піратів». За допомогою цієї карти вдалося ідентифікувати останки трьох кораблів, що затонули.





А в 2015 році біля узбережжя було знайдено металевий злиток вагою 50 кілограмів. На ньому були таємничі символи, і гарячі уми вже загострили кирки, вирішивши, що ця вказівка ​​на скарби капітана Кідда, які досі не виявлені. Але потім з'ясувалося, що це всього лише уламок портової споруди.