Європейська Сахара: як іспанське місто перетворили на фініковий рай (21 фото + 1 відео)
В іспанському Ельчі пальм більше, ніж мешканців. Тут, серед міських кварталів, розкинувся справжній ліс, який не має аналогів у Європі: від 200 до 300 тисяч дерев у сотнях садів. 
Ця зелена історія тягнеться вже два з половиною тисячоліття. Перші пальми тут висадили карфагеняни ще 5 столітті до нашої ери. 
Але справжню оазу створили мусульмани наприкінці X століття, коли майже весь Піренейський півострів належав арабам. Саме вони принесли сюди північноафриканське мистецтво перетворювати пустелю на квітучий сад, проклавши складні зрошувальні канали, які досі працюють. 
З боку пальмових гаїв Ельче здаються густим лісом, але насправді вони щільно вписані в міську тканину. Дерева висаджені рівними рядами на квадратних або прямокутних ділянках, обгороджених стінами або тинами із сухого пальмового листя. 
У центрі такого саду колись стояла хата господаря, але сьогодні багато хто з них покинутий, а міська влада поступово викуповує ці землі. Тепер частина колишніх сільгоспугідь перетворилася на громадські парки, де можна відпочити у тіні вікових пальм під тихий шум води в ариках. 
Спочатку ці сади годували людей. Пальми давали фініки, а їхня густа тінь вкривала овочі від палючого сонця. Однак місто зростало, і в XVII столітті частину гаїв вирубали під забудову. 
Індустріальна революція та прихід залізниці у XIX столітті довершили розпочате: пальмові сади втратили колишнє сільськогосподарське значення. Збір фініків перетворився на символічний ритуал, а продукція йде переважно на місцеві ринки або домашнього споживання. 
Сьогодні Пальмераль в Ельчі вже не про їжу, а про красу та пам'ять предків. ЮНЕСКО визнало це у 2000 році, внісши пальмові гаї до списку Світової спадщини як унікальне свідчення передачі культури зі Сходу на Захід та живе нагадування про генія давніх інженерів. 
