Кратер Баррінджера в Аризоні — гігантська ударна чаша, що збереглася майже незайманою

Зіткнення сталося зі швидкістю близько 12 км/с, вивільнивши енергію, що втричі перевищує потужність Тунгуського метеориту. Основна маса астероїда миттєво випарувалася, залишивши лише уламки загальною масою близько 30 тонн.

До початку XX століття об'єкт вважали згаслим вулканом через близькість до вулканічних полів. Однак гірський інженер Деніел Баррінджер першим висунув гіпотезу про ударне походження кратера. Його правота була остаточно доведена лише у 1960-х роках Юджином Шумейкером, який виявив тут мінерали коесит та стихошіт – форми кварцу, що виникають лише під впливом колосального тиску та температур, що не досягаються при вулканічних процесах. Сухий клімат пустелі Арізони запобіг швидкій ерозії, зберігши гострі краї валу, що височіє над навколишньою рівниною на 45 метрів.

Сьогодні кратер є важливим майданчиком для досліджень та підготовки космонавтів. Через вражаючу схожість його ландшафту з місячним рельєфом тут тренувалися учасники місій «Аполлон».