Експорт електроенергії з біогазових установок: чи можливо це в Україні?
Після масштабних змін в енергетичному секторі України біоенергетика поступово перетворюється на практичний інструмент для забезпечення стабільності та децентралізації енергопостачання. Виробництво біогазу як джерела генерації енергії дає не лише енергетичну незалежність підприємствам, а й відкриває перспективу для експорту електроенергії з біогазу. Синхронізація з ENTSO-E, відкриті ринки ЄС і технічні можливості стимулюють бізнес шукати нові моделі, де біогазова установка є точкою входу в європейський енергоринок.
Ми в Pro-Energy досліджуємо тенденції, аналізуємо ринок біоенергетикий допомагаємо бізнесу зрозуміти, як біоенергетика може інтегруватися в стратегію розвитку компанії.
У цій статті команда Pro-Energy розгляне перспективи експорту електроенергії з біогазових установок, оцінить технічні передумови, економічні бар’єри та міжнародний досвід, щоб показати бізнесу реальний потенціал цієї моделі.
Нові можливості для біоенергетики в Україні
Після вторгнення росії українська енергосистема зазнала не один десяток ударів. Але саме біогазові проєкти Україна показали високу стійкість: їхня децентралізована структура та можливість працювати автономно зробили їх важливою опорою для бізнесу, агросектора та громад.
Підключення України до ENTSO-E забезпечило стабілізацію внутрішнього ринку та створило інфраструктурну базу для експортної моделі. Тепер експорт електроенергії Україна може здійснювати напряму до країн ЄС.
Поточний стан: технології готові, ринок формується
Сьогодні, через чотири роки війни, ринок біоенергетики продовжує розвиватися навіть попри виклики. В Україні вже працює 5 біометанових заводів, що виробляють біометан та електроенергію. Це доводить, що біогазові технології в Україні залишаються стабільним джерелом генерації й формують основу для нового етапу енергетичної незалежності.
Попри обстріли та дефіцит обладнання, біогазові станції залишаються більш гнучкими у роботі. Їхня відносно невелика потужність, локальна сировинна база та можливість автономного функціонування роблять ці об’єкти менш привабливими цілями для атак у порівнянні з великими енергетичними вузлами. Саме тому низка біогазових станцій зуміла продовжувати роботу навіть у кризові періоди, доводячи свою роль як стабільного сегмента децентралізованої генерації.
Технічні передумови для експорту вже існують
Синхронізація з ENTSO-E означає повноцінне стратегічне включення України до європейського енергетичного простору.Експорт електроенергії Україна активно розвивала в 2023–2024 роках, доставивши понад 13 000 MWh до Польщі, Румунії, Словаччини та Молдови.
Зміни у функціонуванні енергоринку: розширення торгів на ринку на добу наперед (DAM) та внутрішньодобовому ринку (IDM), впровадження REMIT у сегменті відновлюваної енергетики й оновлення тарифів на передачу — створюють технічне підґрунтя і для розвитку біогазового електроекспорту. Така генерація потребує гнучких умов продажу, які враховують часову динаміку виробництва, та адаптації ринкової інфраструктури до цього формату.
Виклики на шляху до експорту
Попри технічну готовність,експорт електроенергії з біогазових станцій стикається з кількома стримувальними факторами:
- Зараз там профіцит дешевої “зеленої” електроенергії — насамперед сонячної та вітрової. Тому наш біогазовий струм із собівартістю 10–15 євроцентів/кВт·год важко конкурує з європейськими цінами на рівні 5–7 євроцентів.
- Низький рівень генерації: навіть за умов реалізації амбітного потенціалу, частка біогазових станцій у загальній структурі експорту залишатиметься поки що незначною.
- Фінансові бар’єри: середня ціна біогазових установок із повним циклом реалізації — від 3 до 10 млн євро. Термін окупності — 6–8 років. І все ще обмежений доступ до кредитування в агросекторі.
- Проблема дефіциту в пікові періоди: український внутрішній ринок залишається нестабільним, особливо в зимові місяці. Це створює конфлікт: продавати на експорт чи забезпечити локальні потреби?
Коли експорт має сенс
Експорт електроенергії з біогазових станцій економічно виправданий у трьох випадках:
- Покриті власні потреби підприємства, і є стабільний надлишок виробленої енергії.
- Ринок пропонує пікову ціну, що перевищує внутрішню ціну реалізації.
- Налагоджена логістика й фінансова підтримка, зокрема доступ до кредитування або кооперація з інвестором.
Тобто експорт має сенс тоді, коли він стає додатковим джерелом доходу, а не головною метою проєкту.
Чекліст: що потрібно для експорту електроенергії
- Підключення станції до мережі та синхронізація з ENTSO-E.
- Доступ до ринків DAM/IDM для гнучкого продажу.
- Фінансова модель: кредитування, інвестиції чи кооперація.
- Наявність резерву для внутрішніх потреб підприємства.
- Планування продажу в пікові періоди для максимальної вигоди.
Висновки та рекомендації
Технічно — усе реально. Україна вже синхронізована з ENTSO-E, у нас є доступ до ринків DAM/IDM. Це означає, що за бажання та правильної організації запуск біогазової станції з виходом на енергоринок Європи можливий найближчим часом. Інфраструктура готова.
Але економіка впирається в цифри. Тут усе складніше: без підтримки держави — грантів, дешевих кредитів, податкових стимулів — більшість біогазових проєктів в Україні так і не дійде до реалізації. Фермерам важко «потягнути» таку інвестицію самотужки. Особливо якщо говоримо про середні та малі господарства, яким потрібні кооперація й доступні фінансові інструменти.
Що робити бізнесу? Найпрактичніший сценарій:
- закривати власні потреби в електроенергії;
- продавати надлишки на внутрішньому ринку;
- і мати резерв для експорту в пікові періоди, коли ціна найбільш вигідна.
Розвитокбіогазових установок в Українібезпосередньо впливає і на економіку, і на енергетичну стійкість. Підприємство з біогазовою установкою отримує незалежність від зовнішніх ризиків, чисту енергію та додаткові джерела доходу. Енергетичний експорт стає можливим лише тоді, коли внутрішня система працює стабільно, а законодавством все врегульовано.
Якщо ви плануєте запуск проєкту чи хочете зрозуміти економіку власної станції, запишіться на професійну консультацію з фахівцями Pro-Energy, щоб оцінити потенціал та обрати оптимальну модель розвитку.


















