200 баклажанів, 1 інсталяція та 0 совісті (4 фото)

Новин вам принесла зі світу мистецтва. Тут Національна галерея Сінгапуру зіткнулася з несподіваною проблемою: відвідувачі нишком тирають баклажани.





Ось така сувора дійсність інсталяції «Натюрморт» художниці Сюзанни Віктор. 200 фіолетових плодів у рамках виставки акуратно встромили у стіну, але вони таємниче зникають — не тому, що згнили (хоча могли б), а тому, що народ вирішив, що це не мистецтво, а безплатний урожай.



Художниця створила роботу, яка мала «оголювати марність патріархату в публічних просторах», але публіка, зважаючи на все, побачила в ній інше — халяву. Галерея, звісно, чемно нагадує відвідувачам, що чіпати експонати не можна, але хто читає таблички, коли перед тобою стирчить свіжий, апетитно блискучий баклажан? Ось тільки кожен плід вручну розписаний для ідеального кольору та блиску.





Автор із гордістю зазначає, що її робота з'явилася раніше, ніж знаменитий банан Мауріціо Каттелана, приклеєний скотчем до стіни за 120 тисяч доларів. Але якщо банан хоча б пережив свою виставку (поки що його не з'їв інший художник), то баклажани Віктор зникають, як чіпси в барі.

До речі, оригінальну інсталяцію 1992 року задумали як провокацію для офісних працівників — Віктор хотіла «розбудити» їх зранку, виставивши 100 баклажанів у торгового центру.



Це не перший випадок, коли мистецтво в Сінгапурі страждає від публіки. У 2014 році хтось відірвав шматок грошових купюр з інсталяції «Тунель процвітання», а 2000-го вкрали скульптуру дракона, причому злодії забрали дешеві епоксидні деталі, залишивши дорогі дзеркальні панелі. Мабуть, грабіжники теж знаються на мистецтві — але погано.

— Прикинь, спер із виставки баклажан.

- Навіщо?

- Це експонат. Якщо його загнати на аукціоні можна підняти мільйони. Він як "Мона Ліза".

- Та навіщо він мені?

- Дурень, це шедевр! Із Національної галереї!

— Не, пасибе, шинок братимеш? З городу...