Що буде, якщо отруйна змія вкусить саму себе? Несподівані підсумки спостережень (6 фото)

Вчені – як діти малі. Усі у них «а чому?» і «що буде, якщо?». Ось ви коли-небудь думали, що станеться, якщо змія вирішить вкусити саму себе? А вчені – так! І провели на цю тему багато досліджень. То що ж станеться зі змією-розтяпою?





Скоріш за все... нічого не буде! Максимум — змійці буде просто неприємно через самий укус, але отрута рептилії, якою б вона не була сильною, на неї саму здебільшого ніяк не впливає. І цей факт – неоране поле для медицини. Змії придумали протиотруту приблизно на 200 мільйонів років раніше, ніж ми! Причому наші протиотрути, порівняно зі зміїними, — порожня вода. Вони мають досить низьку ефективність, складні у використанні та малодоступні у віддалених регіонах. А у рептилій механізм захисту працює безвідмовно! Причому кожна звірюга має свої секрети, які ми зараз розкриємо.



Уроборос сьогодні у гарному настрої!

Животини, чия отрута впливає на нервові закінчення, наприклад, кобри чи гадюки, вирішують проблему кардинально. Вони переналаштовують власні нерви, щоб токсин ніяк не міг впливати на них. Це дуже ризиковане: навіть одна помилка може призвести до загибелі. Нейрони це вам не жарти.





Коли змія програла у гру «змійка».

Нервові клітини передають один одному імпульси завдяки електричним та хімічним сигналам. Більшість живих організмів нервові закінчення мають негативний (-) заряд. А тепер згадаємо шкільний курс фізики: до – завжди притягується +. Щоб легко і швидко вимкнути нервову систему жертви, нейротоксини в зміїній отруті мають позитивний (+) заряд.

Але нейрони отруйних змій теж заряджені позитивно. Навіть якщо така зміюка чіпне саму себе, її отрута ніяк не зможе подіяти, адже токсини (+) будуть відштовхуватися від нервів рептилії (+). Деякі види змій, щоправда, не ризикують переналаштовуватись. Вони покривають нейрони захисним шаром із цукрів. І це також працює!



Якщо ти думаєш, що твоя ситуація безнадійна, просто глянь на це фото.

Інші тварини, чия отрута впливає на кров або безпосередньо на клітини в місці укусу, просто зберігають деякий запас протиотрути у своєму організмі. Достеменно невідомо, чи змії з імунітетом народжуються до отрути, або ж виробляють його в міру дорослішання. Як кажуть вчені, все зміїне життя мікродози токсинів проникає в організм із отруйних залоз. Так виробляється імунітет як речовин-ингибиторов. Інгібітори або повністю припиняють реакцію отрути з тканинами самої змії, або сповільнюють її настільки, що нічого не відбувається.



Мудрість дня від містера змії: якщо ти промахнувся на полюванні і вкусив сам себе, вдавай, ніби все так і має бути!

Обидва ці механізми для захисту від власної отрути працюють також проти укусів змій свого ж виду. Іноді захист працює і на токсини інших видів, якщо компоненти отрути схожі. Особливо це допомагає рептиліям, на яких полюють собі подібні.



Лайфхак актуальний для змій, що є сусідами з королівською коброю. Раціон хижачки складається переважно із собі подібних.

Але навіть у такому доісторичному та відточеному процесі захисту від себе іноді бувають збої. Було зафіксовано випадок, коли щось пішло не так, і коричнева бойга загинула від свого власного укусу. Вченим ще належить з'ясувати, чи всі бойги такі вразливі до своєї отрути, чи тільки ця конкретна рептилія. Другий випадок загибелі тварин від отрути зафіксували під час експерименту. Зоологи стравили двох гримучих змій, після чого обидві померли. І знову ж таки, причини доведеться з'ясувати. Може, у рептилій була протиотрута від своїх токсинів, яка не вплинула на отруту родича. А чому питання відкрите.