Рука слави — наймоторошніший експонат британського музею Вітбі (5 фото)
Частини мертвих тіл з давніх-давен ставали атрибутами чаклунства. Найвідомішим окультним предметом такого штибу в Середньовіччі була Рука слави (Hand of Glory). Це відрубана у повішеного злочинця кисть, оброблена особливим способом, яка мала містичну силу. Єдина справжня Рука слави зберігається в музеї міста Вітбі, і її таємницю досі не розгадано.
На початку XX століття муляр Джозеф Форд під час ремонту горища старовинного котеджу в Каслтоні знайшов у затишному куточку муміфіковану людську руку, прикріплену до стіни будівлі. Інший майстер викинув би такий «сюрприз» від гріха подалі, але Форд був не просто будівельником, а й місцевим істориком-ентузіастом, тому вирішив зберегти моторошну знахідку.
Рука слави з Вітбі
Рука слави (а це був саме той чаклунський реквізит) зберігалася вдома у Форда до самої його смерті, а 1935 року спадкоємці чоловіка передали її до міського музею Вітбі. Відтоді висушена людська кисть стала найпопулярнішим експонатом музею — відразливим і водночас неймовірно привабливим.
Вважається, що це єдина в Європі оригінальна Рука слави. Цей магічний предмет був вельми популярний серед злочинців аж до кінця XIX століття, адже забобонні злодії свято вірили в його надприродні можливості. Вважалося, що в будинку, куди занесуть або підкинуть таку руку, усі засинають непробудним сном, тож зловмисники можуть нишпорити там, не побоюючись викриття.
Так Руку слави пропонували використовувати як свічник
Але для того щоб Рука слави «працювала», її потрібно було правильно здобути, а потім підготувати за складною інструкцією. В окультному посібнику «Малюк Альбер», виданому 1722 року, зазначено, що руку слід відрубати обов'язково у тіла, яке ще висить на мотузці. Далі потрібно було зробити таке:
«Візьміть праву або ліву руку злочинця, який висить на шибениці при дорозі; обгорніть її саваном і добре стисніть. Потім покладіть її у глиняну посудину із селітрою, сіллю та довгим перцем, перетертими на порошок. Залиште руку в посудині на два тижні, а потім вийміть і покладіть під сонячне світло, щоб вона добре висохла. Якщо сонячне проміння слабке, помістіть руку в піч разом із папороттю та вербеною. Далі зробіть свічку з жиру повішеного злочинця, чистесенького воску та кунжуту. Використовуйте Руку слави як свічник для запаленої свічки. Куди б ви не пішли з цим згубним знаряддям, усі довкола задерев'яніють і не зможуть поворухнутися».
У цій же книзі описувався і спосіб протидії руці. Аби чари втратили силу, потрібно було натерти поріг будинку сумішшю з жовчі чорної кішки, жиру білої курки та крові сови. Сумнівно, що Рука слави дійсно діяла, але англійські злодії були готові вірити в будь-яку нісенітницю, аби лише тішити себе ілюзією безпеки.
На цій ілюстрації у Руки слави горять пальці
Аж до середини XIX століття незаконне проникнення до чужого житла, навіть без факту крадіжки, вважалося злочином, який карався стратою через повішення. Тож сам крадій дуже ризикував опинитися у зашморзі й тим самим надати обидві свої кисті для експериментів успішнішим колегам.
Описів того, як працює Рука слави, чимало, і вони можуть суттєво відрізнятися залежно від регіону та епохи. Найчастіше пропонувалося використовувати кінцівку повішеного як свічник. Поки вставлена в руку свічка горіла, усі довкола мали спати непробудним сном — зрозуміло, крім її власника. До того ж свічку потрібно було виготовити, за однією версією, просто з людського жиру, а за іншою — з жиру нехрещеної дитини.
Згідно з іншими джерелами, на Руці слави слід було запалити замість свічки всі п'ять пальців. Якщо один із них згасне, це означало, що чаклунство не діє і в будинку хтось не спить. У кожному разі ні свічку, ні пальці не можна було загасити ні водою, ні підручними засобами — для цього підходила тільки людська кров або «блакитне», тобто знежирене молоко.
Макет Руки слави з пап'є-маше
Дехто вірив, що поруч із Рукою слави відмикалися всі замки й засуви, а її власник ставав невидимим. Іноді в містичних книгах стверджувалося, що свічка в руці, якщо її запалити правильно, з усіма заклинаннями, може горіти вічно. У багатьох куточках Європи в Середньовіччі вірили, що рука повішеного або утопленика здатна зцілювати найважчі недуги.
Достатньо було лише провести Рукою слави над хворим, аби той одужав. У зв'язку з цим знайти тіло на шибениці з двома цілими руками в Англії, Німеччині чи Франції XIV–XIX століть було вельми проблематично, натомість в арсеналі кожного лікаря був такий «фізіотерапевтичний» прилад.


















