Синьо-червоне озеро: чому частини Великого Солоного озера різнокольорові? (3 фото)

На знімках зверху воно виглядає фантастично: як по лінійці, водоймище розділене на дві частини. Одна з них – традиційного блакитного кольору із зеленим відтінком, а інша – буро-червона, темна.





Велике Солоне озеро - безстічне солоне озеро на заході США, у північно-західній частині штату Юта

У північноамериканському штаті Юта неподалік Солт-Лейк-Сіті є Велике Солоне озеро.

Як вийшло, що біля одного озера вода різного кольору?

Що не дає їй змішуватись?

Мертве, але живе

Велике солоне озеро часто називають американським Мертвим морем. Хоча в ньому є життя, озеро подібно до знаменитої ізраїльської водойми високою концентрацією мінеральних солей.

Воно знаходиться у пустельній місцевості.

Річки, що впадають в озеро, приносять прісну воду, але вона випаровується. І концентрація солей у водоймі залишається незмінно високою. Але непостійною: у сезон паводок падає до 50%, а за посушливі місяці піднімається до 270.

Озеро хоч і дрібне – до 15 м, але при площі 5 тисяч кв. км. відіграє важливу роль для місцевого мікроклімату, роблячи його більш вологим та м'яким.



Ще 70 років тому водоймище було нормального для озер кольору — блакитного.

Що змусило його змінити забарвлення?

Хотіли як краще, але отримали різнобарвно

У першій половині XX століття розвиток інфраструктури в США зажадав будівництва нової залізниці в Юті.

Витягнуте озеро стало перешкодою її шляху.

Оскільки водоймище дрібне, то було вирішено не робити величезний гак по берегах, а перекинути гілку дороги естакадою через центр озера у вузькому місці.

Вона була споруджена і рух запущено. Потім з міркувань безпеки було вирішено частину естакади перетворити на греблю.

Будівельники вважали, що вони не зашкодять озеру, оскільки під залізницею залишили кілька проток, які забезпечують зв'язок між двома частинами озера.

Але все пішло не так, як замислювалося.



Отворів у греблі виявилося замало для водообміну.

Одна частина озера почала меліти, а інша, навпаки, підніматися.

Доходило навіть до потоплення поселень на берегах.

Північна частина, що мелела, природним чином ставала все солонішою. І в ній перемогу здобули мікроорганізми Dunaliella salina та Haloarchea. Вони виділяють речовини червоного та рожевого відтінків. У результаті кілька десятиліть ця частина озера пофарбувалася повністю.

У південну частину надходило більше прісної води. І в ній збереглися мікроорганізми, що надають воді блакитного відтінку.

Відповідно, у двох частинах озера склалася зовсім різна система флори та фауни.

Разом, але нарізно

Коли проблема стала очевидною, почалися пошуки рішень.

Влада турбувала не так різнобарвність озера, як загроза підтоплень у південній частині.

Частину греблі під залізницею замінили на мост.

Сьогодні воді вже нічого не заважає вільно пересуватися по всьому озеру.

Але в двох частинах водойми склалися вже настільки різні екосистеми та щільність води, що поки що перемішування не відбувається.

Природний акваклін дозволяє озеру зберігати оригінальний двоколірний вигляд.