Поворот не туди: як американська родина деградувала до монстрів, що лякають (6 фото)

Ця неприємна історія сім'ї, які "розмовляють" немов звірі, почалася з братів-близнюків. У сім'ї Віттакерів генетичні дефекти стали справжньою трагедією, зробивши деяких з них нездатними спілкуватися по-людськи. Натомість їхнє спілкування нагадує щось середнє між хрипом хворого та гавканням собаки.





Дивна сімейка живе у своїй хатині у штаті Західна Віргінія. Невелике село Одд знаходиться за 120 кілометрів від Чарльстона. Ізольовані за своєю волею від цивілізації, Віттакери мало що пам'ятають про своїх батьків та інших членів сім'ї. А ще вони зовсім не усвідомлюють, що їхні генетичні проблеми пов'язані з кровозмішенням.

Одна з дочок, Бетті, не захотіла розкривати, чи її батьки були родичами, коли її запитали про це журналісти. Однак пізніше вона підтвердила, що її мама та тато є двоюрідними братом та сестрою.



Деякі члени сім'ї спілкуються лише через хрипи

Інбридинг – це практика одруження чи розмноження між родичами. Наприклад, між братами та сестрами, двоюрідними братами та сестрами тощо. буд. Це може призвести до збільшення генетичної подібності між нащадками та високої ймовірності появи рідкісних рецесивних генетичних дефектів.

Інбридинг Уіттакерів почався з близнюків Генрі та Джона, чиї діти одружилися і мали більше дюжини дітей. Генрі та його дружина Саллі мали семеро дітей, включаючи Джона Еморі Уіттакера, який народився в 1913 році. Брат Генрі, Джон, та його дружина Ейда Ріггс, яка була його двоюрідною сестрою, мали дев'ятьох дітей, включаючи Грейсі Айрін Уіттакер, що народилася в 1920 році.

Їхні нащадки, Джон і Грейсі, які також були двоюрідними братом і сестрою, одружилися 1935 року і мали 15 дітей. Багато дітей мали серйозні фізичні та розумові порушення, очевидно, внаслідок інбридингу.

Їхній первісток Емері помер через місяць після народження 1938 року від запалення легень. Старша дочка, Ейлін, померла у червні 1997 року від серцевого нападу.



Деякі з членів сім'ї Віттакерів

Бетті, яка народилася в 1952 році, взяла на себе роль глави сімейства і пообіцяла своїй матері, що не вийде заміж, щоб піклуватися про своїх 14 братів і сестер.

Рей і Лорін, які мають син на ім'я Тіммі, який народився 1979 року, практично не здатні говорити і можуть спілкуватися тільки через тваринні звуки. Проте вони легко розуміють одне одного, навіть якщо це може звучати абсолютно незрозуміло для стороннього.

"Вони розуміють, про що ви говорите", - сказав один із родичів. "Якщо їм щось не подобається, вони починають кричати - даючи вам зрозуміти, що їм це не подобається".

Тіммі – єдиний член клану Віттакерів, який закінчив середню школу.



Рей, Тіммі та Фредді Уіттакери

Документаліст зафіксував життя сім'ї після першого візиту у 2004 році і виявив, що вони живуть у тісній хатині з кількома собаками. Фотограф Марк Лайта не отримав теплого прийому, коли вперше з'явився, бо лихий сусід загрожував йому зброєю.

Сусіди Віттакерів дуже захищають їх, проганяючи всіх, хто приїжджає заради цікавості чи глузувань. Але Марк Лайта зміг завоювати їхню довіру та розпочав стосунки, які тривали два десятиліття. Даючи інтерв'ю журналісту, він пояснив, що його перші враження від сім'ї були схожі на сцену із трилера.

"Ми поїхали по дорозі, яка поступово перетворилася на вибісну сільську дорогу, потім йдемо до лякаючої хисткої хатини... І там ці дивні люди ходять, а їхні очі дивляться в різні боки. Вони буквально почали гавкати на нас. Я подивився в очі одному з них і привітався, але він просто закричав і побіг кудись. Його штани сповзли на бігу, а потім хлопець з силою врізав по баку для сміття. Найбожевільніше, що я коли-небудь бачив."

Зрештою, Віттакери дозволили гостю зробити кілька фотографій. Він придумав хитрість: запропонував зробити портрет, щоб сім'я поклала його на могилу родича, який нещодавно пішов.



Роками Лайта повертався, щоб відвідати сім'ю, а 2020 року зняв документальний фільм про їхній спосіб життя. На питання, чому їхні очі дивляться в різні боки, ще один родич, Кеннет, відповів: "Можливо через вугільну промисловість неподалік".

Марк Лайта повернувся у 2022 році, після того, як його фільмзібрав пожертв на 55 000 доларів для нещасного сімейства. Віттакери вже встигли витратити частину цих грошей: купили нову машину, оновили свій будинок, зробивши ремонт на кухні, побудували новий дах і обзавелися обігрівачем.

Один із вдячних за допомогу родичів провів для Марка екскурсію по їхньому тісному будинку. Документаліст побачив, що двоє дорослих чоловіків ділять одне ліжко, а жінка похилого віку спить на дивані у вітальні цілий рік.



Лайта пояснив, що його мета – привернути увагу до проблем у віддалених частинах країни, про які більшість жителів навіть не підозрюють.