Історія лікаря-самозванця Мартіна Коуні, який урятував тисячі немовлят від неминучої смерті (8 фото)
Лікаря Мартіна Коуні одні вважали божевільним, а інші — безпринципною зажерливою потворою. Йому в обличчя кидали звинувачення в порушенні лікарської етики, проте цей сутулий незграбний чоловік лише сумно всміхався і повертався до своїх маленьких пацієнтів. Насправді Мартін Коуні не міг порушувати етику медиків, адже був самозванцем і ніколи не здобував медичної освіти. Утім, це аж ніяк не завадило йому врятувати більше життів, ніж багатьом маститим професорам медицини.
У 1903 році на вулицях Брукліна (США) з'явилися дивні афіші. Усім охочим пропонували подивитися на… недоношених дітей лише за 25 центів. Атракціон являв собою приміщення з інкубаторами, де перебували народжені раніше терміну немовлята.
Приміщення з інкубаторами нагадувало музей або виставку технічних досягнень
Афіші та газетні статті заманювали й інтригували роззяв доволі шокуючими формулюваннями. Навіть для США, де обожнювали цирки виродків і вважали людей з іншим кольором шкіри неповноцінними, ці тексти були надто зухвалими:
Тут ви побачите дивних маленьких істот (до 25 одночасно). Важко повірити, що всі вони колись стануть повноцінними людьми. Вони більше схожі на мавп, ніж на чоловіків чи жінок.
Так розповідав про виставку дітей популярний щотижневик World Fair, і це ще далеко не найбільш дивний опис.
Стаття про Мартіна Коуні в одній із чиказьких газет
Власником атракціону був німецький єврей Мартін Коуні, який називав себе лікарем. Він стверджував, що є учнем французького доктора П'єра-Констана Будена, творця перших у світі інкубаторів для недоношених дітей. Насправді ж Коуні не мав жодної медичної освіти й з Буденом, звісно, навіть не був знайомий.
Перші інкубатори для недоношених з'явилися в Парижі у 1880 році. Коуні придбав кілька таких апаратів у Франції та привіз їх 1896 року на виставку технічних досягнень до Берліна. Проте це медичне обладнання не викликало в німців жодного зацікавлення — як, утім, і в жителів інших європейських країн.
Об'їздивши зі своїми інкубаторами Європу вздовж і впоперек, Мартін Коуні зрозумів, що шукати успіху варто не серед прагматичних європейців, а серед ласих до видовищ американців. Цього разу «лікарю» все вдалося: він осів у Брукліні, де його шоу діяло з 1903 до 1940 року.
Заплативши всього 25 центів, відвідувачі могли на власні очі побачити недоношених немовлят і складні для того часу апарати для підтримання їхнього життя. Майже всі кошти йшли на порятунок маленьких пацієнтів — за роки роботи свого атракціону Коуні не нажив ані капіталу, ані статків.
Павільйон Мартіна Коуні на Чиказькому щорічному ярмарку
Підтримання життя однієї дитини на день коштувало 15 доларів, що за сучасними мірками становить близько 400 доларів. Виходило так, що люди, які приходили подивитися на боротьбу за життя крихітних пацієнтів, фактично фінансували їхній порятунок.
У першій половині XX століття недоношених не вважали повноцінними дітьми, і після появи на світ їх просто залишали помирати без медичної допомоги. Мартін Коуні вважав це нелюдським, і його нестандартне для того часу рішення, з якого глузували в медичних колах, стало єдиним шансом на порятунок для тисяч малюків.
Одна з жінок, яка народила передчасно, згадувала:
Вони просто відмовилися допомагати. Відповідали, мовляв, ця дитина взагалі не мала народитися і треба просто дати їй померти.
Малюкові цієї жінки пощастило: її чоловік почув про атракціон доктора Коуні й передав йому безнадійне, з погляду офіційної медицини, немовля.
Персонал, який добирав Коуні, відзначався бездоганним професіоналізмом
Інкубатори Мартіна Коуні, привезені з Парижа, були справжнім дивом техніки. Їх виготовляли зі скла та сталі, а тепло надходило від парового котла. Усередині стояли прилади для контролю вологості й температури, а самого малюка від досі ворожого для нього світу надійно захищали прозорі дверцята.
Усі працівники атракціону «лікаря-інкубатора» проходили суворий відбір. Від претенденток насамперед вимагали високої відповідальності й охайності. Медсестри мусили підтримувати в приміщенні зразкову чистоту, що за величезного напливу відвідувачів було вкрай непросто. Ті, кого ловили на курінні чи вживанні алкогольних напоїв, вилітали з роботи без зайвих розмов.
Щоб одягнути недоношених немовлят, медсестрам доводилося шукати в магазинах іграшок лялькове вбрання або й шити речі власноруч. Жодної підтримки дивакуватий лікар із сильним німецьким акцентом від колег не отримував. Навпаки, всі охочі звинувачували його в нелюдяності, глумлінні над помираючими та користолюбстві.
Сучасний інкубатор для недоношених дітей
Лікар-самозванець не зважав на критиків і продовжував робити добро. За роки роботи його шоу було врятовано 6500 дітей. На початку 1940-х років атракціон Мартіна Коуні закрився, оскільки в медицині відбулися позитивні зрушення і передчасно народжених дітей нарешті почали рятувати. Інкубатори, подібні до тих, що їх використовував лікар-самозванець із Пруссії, почали з'являтися в пологових будинках і лікарнях США та Європи.
Мартін Коуні прожив дивовижне й довге життя, сповнене турботи про маленьких людей, і помер у 1950-х роках у віці 80 років. Один із найвеличніших гуманістів XX століття не нажив за роки роботи абсолютно нічого й пішов із життя цілковитим злидарем.
Те, що зробив лікар-самозванець Коуні для сучасної медицини, важко переоцінити: завдяки цій людині недоношених дітей перестали вважати біоматеріалом і визнали людьми, які мають право на життя і потребують фахової допомоги.















