Випробування кішкою: фінальний іспит для службових собак (5 фото)
Купа серйозних здорових вівчарок, перед якими вагомо ходить кіт. Здавалося б, що може йти не так? Фотографія з цією сценою вже кілька років як гуляє інтернетом за підписом «Іспит німецьких поліцейських собак на витримку». І люди вірять!
Та сама спірна фотографія.
У написанні цієї статті взяли участь одразу три кінологи. Так-так, на перевірку ця тема виявилася досить складною, але цікавою та дискусійною! Одна з кінологів працює експертом-породником у великій кінологічній організації та спеціалізується переважно на німецьких вівчарках. Які іспити, тести та допуски службові собаки повинні складати і навіщо воно взагалі треба – вся ця кухня їй відома зсередини. 20 з хвостиком років у темі, як ніяк! Двоє інших хоч і не працюють безпосередньо з поліцейськими собаками, але також були раді допомогти у викритті нашої фотографії.
Солдат спить, служба йде.
Отже, довгими розмовами та багатогодинними пошуками в мережі ми дійшли спільного знаменника: ситуація на фото не має нічого спільного зі справжньою підготовкою собак для служби в поліції. Та й взагалі до жодної служби чи роботи ця картина підготувати не зможе! «Перевірка кішкою» не зустрічається в жодних офіційних правилах дресирування собак. А їхніх видів, як мінімум, штук 20!
Так, Барсику, догрався ти в тапки гадити, пішли-но розберемося по-дорослому!
Більше того, жодний нормальний кінолог навіть приватно не застосовуватиме таких неадекватні тестів. А раптом якийсь собака не пройде перевірку?! Страшно уявити, що тоді станеться з нещасною кішкою! Однак відсутність такого випробування не скасовує того, що робочі собаки повинні якнайменше реагувати на всілякі зовнішні подразники. Але як поліцейські собаки стають такими спокійними?
Проте таку кису образити вже складно!
Цуценят-службовців набувають у спеціалізованих розплідниках, де покоління барбосів мали залізну психіку та бронебійний характер. Інші просто не підійдуть: скільки не працюй із боягузливим псом, гладіатором він не стане. З дитинства малечу привчають безумовному послуху та спокійним реакціям на все. На заняттях поруч із собаками спеціально галасують, проїжджають на машинах, стріляють, підривають петарди, бігають туди-сюди, розкидають їжу та іграшки, виводять інших собак і таке інше.
Я поки що кишеньковий, але скоро буду службовий.
Кінологи роблять все (в адекватних межах, природно), щоб привчити барбосів до максимально можливої кількості подразників, а потім навчити собаку ідеально при них працювати. Тому службові собаки такі байдужі перед кішкою, ковбасою, іграшками та іншими штуками, які інших собак звели б з розуму. Їм на роботі й не таке доводилося випробовувати!