Варасубо: пельмені з «Чужими» (7 фото + 1 відео)

Варасубо - дивна стрімка рибина з сімейства бичкових. Виглядає вона як личинка-паразит Чужого, яку помилково закинуло в океан. Дякувати богам, вони хоча б не такі великі — варасубо виростають у середньому до 30 сантиметрів завдовжки.







О, пельмішки з начинкою із Чужих! Моє улюблене блюдо!

Але морда обличчя, незалежно від розміру рибини, залишається жахливою!



Здрастуйте, я прийшов на кастинг прибульця. Підкажіть, куди пройти?

Голова варасубо трохи ширша за решту тулуба, але на ній не видно ні очей, ні носа, ні бризгалець, ні інших звичайних риб'ячих запчастин. Тільки рота! Широка паща, втикана дрібними гострими зубками - ось і все, що залишилося від колись звичайної морди. Чому риб так вдарився у мінімалізм? Вся справа у способі життя. Чужинці стали винятковими пустельниками: більшу частину життя варасубо сидить у норах. З одного боку, це чудово, менше народу перелякається, купаючись в океані. А з іншого — саме тому очі риби майже повністю редукувалися. Кого виглядати, якщо все життя сидиш у темряві?



Не виходь з кімнати, не роби помилки!

Проте хороми риба собі будує знатні. Нора, в якій живе варасубо, досягає майже метра завглибшки і складається з кількох входів-відгалужень. Кожен із них може стати рятівним під час відливу — притулок чужинця будує біля самих берегів Китаю, Кореї та Японії.



І як цим наїстися?

Але припливи та відливи – штука не швидка. Що робити, коли розчинений у воді кисень закінчується? Дихати киснем атмосферним! Приблизно через годину після того, як вода пішла, рибки підпливають до виходу, висовують морду на поверхню і вдихають. Повітря затримується біля зябер, де відбувається насичення крові киснем.



М-м-м, моторошна червоподібна рибина в бруді. Виглядає апетитно!

Достеменно невідомо, що спонукало риб переселитися на берегову лінію. Згідно з однією версією, варасубо зробили це, щоб захопити багату на ресурси приливну територію — самі, напевно, знаєте, скільки всього цікавого залишається на березі водоймища після відливу. До того ж на мілководді легше втекти від великих хижаків — борсатися біля самого берега заради сумнівного обіду за калорійністю захоче далеко не кожен.



Їдять їх і в сушеному вигляді, як воблу.

Згідно з іншою версією, чужинці риють на мілинах лише під час сезону розмноження, приблизно в червні-серпні. Так, деякі рибки дійсно використовують заглиблення у ґрунті для нересту. Однак у норах у варасубо надто мало кисню навіть для однієї особини, не кажучи вже про цілу кладку.



А у місцевих магазинах можна навіть купити якесь варево зі смаком цієї рибини.

Спростувати чи підтвердити ці теорії ми поки що не в змозі, оскільки наука досі не знає точно, як ці дивні створіння розмножуються і чим вважають за краще харчуватися. Що ми знаємо сьогодні зі 100% точністю — варасубо їстівні. Їх цілеспрямовано виловлюють та продають на місцевих ринках. Зі страхорибін виходять (за словами японців) дуже специфічні, але при цьому смачні закуски. Ще б пак, не кожен день Чужого можна спробувати!