Ці тварини рятували людей (10 фото)

Люди та звірі співіснують разом дуже давно і навчилися не тільки ладити один з одним, а й отримувати користь від своєї дружби. Непоодинокі випадки, коли дикі тварини виходять до людей, щоб попросити допомоги, або ж люди опиняються в ситуаціях, де можуть вижити лише за допомогою звірів.





Йтиметься не про звичних нам кішок і собак (хоча і про них теж!), а про тих, хто здавалося б, у звичайному житті, тримається віддалік від людини і рідко вступає з нею в пряму комунікацію. Це говорить про те, як мало ще вивчений тваринний світ і на що він здатний.

Голубка Шер Амі врятувала понад сотню життів



У перекладі з французької "cher ami" перекладається як "дорогий друг". Після підготовки британськими фахівцями-голубівниками її приписали до Корпусу зв'язку американської армії у Франції.

У 1918 році, 3 жовтня, 500 осіб під керівництвом майора Чарльза Уайтлісі виявилися заблокованими в тилу ворога, коли німці оточили їх, не даючи пробитися до лінії постачання. Американські солдати оборонялися на пагорбі, коли по них почався шквальний артилерійський вогонь союзників, які не знали про те, що на пагорбі свої. Зі штабом зв'язок був неможливий, батальйон, без їжі та боєприпасів, за два дні втратив більше половини людей - їх залишилося трохи більше 190 солдатів.

Майор почав відправляти поштових голубів із посланнями. У першому було таке: "Багато поранених. Ми не можемо евакуюватися". Але голуба збили німці.

Другий, із запискою "Солдати страждають. Можете надіслати нам підтримку?", був також підстрелений.





Опудало геройського птаха

Останньою надією знесилених солдатів була Шер Амі: "Ми знаходимося вздовж дороги, висота 276,4. Наша артилерія завдає ударів прямо по нас. Заради всього святого, припиніть вогонь". Німці почали стріляти по голубці і змогли збити її теж. Але відважне маля не здалося, хоча їй відстрілили одну лапку, вибили око і поранили в груди. Шер Амі змогла піднятися в повітря, пролетіти цілих 40 кілометрів і донести нарешті повідомлення.

Всі солдати, що залишилися в живих, були врятовані. Шер Амі змогли врятувати лікаря, а замість лапки їй приробили маленький дерев'яний протез. Шер Амі була нагороджена французьким Військовим хрестом та американською золотою медаллю. У 1919 році вона померла і її опудало тепер зберігається у Смітсонівському музеї.

Боббі Хамфріс та його крихітні рятувальники



Боббі був сильним та великим чоловіком, професійним бодібілдером. У нього була улюблена дівчина, яка одного дня, напередодні Нового року, розірвала з ним стосунки і пішла. Це зламало Хамфріса, який дуже важко переживав розрив з коханою, він впав у важку депресію і міг цілими днями лежати й дивитися в одну точку, не в силі навіть просто встати. Ситуацію посилила травма руки, через яку він не міг навіть піти на улюблене тренування. Боббі втратив усе, що любив, почав багато випивати і всерйоз думав про суїцид.

Якось до нього прийшла подруга, яка намагалася підтримувати Боббі в цей важкий період, і попросила доглянути свого цуценята чихуахуа, поки йде переїзд в іншу квартиру. Хамфріс до цього завжди тримав тільки великих ротвейлерів і не сприймав таку дрібницю, як чих. Але мала на прізвисько Леді, яка до цього моменту, побоювалася людей, а особливо чоловіків, полюбила свого нового друга всією душею. Чотири місяці вони жили в душу і сам Боббі зізнався, що саме Леді врятувала його від смерті. Він прикипів до неї і був засмучений, що за кілька місяців дитину довелося повернути господині.



Він завів собі свою Леді, а потім почав вивчати, як люди поводяться з маленькими собаками і зрозумів, що у притулках дуже багато покинутих чихуахуа. Боббі Хамфріс урятував більше ста собак і його будинок став притулком Big Guy, Little World Sanctuary. Має великий будинок з такою ж великою прибудинковою територією, де всі його врятовані підопічні живуть своє щасливе життя.

Колись одне маленьке любляче серце врятувало його і він відповідає тепер десяткам таких самих маленьких сердець тим самим.

Слон Нінг Нонг



У 2004 році сталося одне з найстрашніших цунамі в Індійському океані. Лихо вплинуло на регіони в низці країн і забрало тисячі життів за дуже короткий термін. І серед цього хаосу знайшлося місце диву.

Чотирирічний слон жив на Пхукеті і вже знав восьмирічної Ембер, яка дуже полюбила тварину, поки вони з батьками були на відпочинку. Вони регулярно бачилися і дівчинка завжди з радістю бігла вітати Нінг Нонг. Відпочиваючі на пляжі спочатку не зрозуміли, чому почався такий великий відлив, але вже за кілька хвилин стало ясно, що величезна хвиля мчить прямо на пляж. Слон встиг підхопити дівчинку і став підніматися з нею все вище і вище, шукаючи безпечного місця, поки її батьки бігли слідом, відстаючи, шукаючи укриття. Нінг Нонг став чимось на зразок захисної стіни для Ембер і її мама сказала, що наслідки цунамі її дочка навряд чи пережила, якби вони залишилися на пляжі.



Батьки Ембер та Нінг Нонг розділилися і коли мама в паніці намагалася з'ясувати, чи не бачив хтось слона з маленькою дівчинкою, їй сказали, що бачили його загиблим. Але це була помилка і незабаром Нінг Нонг із Ембер на спині вийшов до людей і передав дівчинку батьками.

Хіба не герой?

Дельфіни та рятувальник



Незважаючи на те, що жахи про напади акул дещо перебільшені (багато в чому завдяки фільму "Щелепи"), вони залишаються дуже небезпечними тваринами.

2004 року рятувальник із Нової Зеландії Роб Хаус тренував у воді команду підлітків, серед яких була і його дочка. Раптом групу оточила невелика зграя дельфінів і неспокійно почала плавати навколо них, взявши їх у кільце і не даючи його покинути. Роб вирішив пірнути, щоб подивитися, що коїться і побачив білу акулу, що снує неподалік, значних розмірів. Хаус вирішив не повідомляти цей факт своїм підопічним, щоб не почалася паніка, яка на воді смертельно небезпечна і почав потихеньку вести групу до берега. Дельфіни також трималися поблизу, а акули зазвичай побоюються їх зграй, тому хижачка спливла, ніяк себе не проявивши. Дельфіни ще півгодини не відпливали далеко від Роба, щоб акула гарантовано не повернулася до свого потенційного обіду.

Морський лев



Кевін

19-річний Кевін Хайнс страждав від епілепсії та біполярного розладу. Обидва ці стани вкрай вимотують і якість життя при них неабияк страждає. У вересні 2006 року Кевін вирішив припинити свої муки і накласти на себе руки, обравши для цього відомий міст Золоті Ворота (Сан-Франциско). Його ще називають "Мостом самогубців".



Тих, хто вижив після падіння з цього мосту, можна перерахувати на пальцях і Хайнс опинився в цій унікальній статистиці. Але удар об воду був настільки сильним, що він від болю не міг не те що рухатися, а навіть просто триматися на поверхні води. Загалом перспективи закінчити те, що почав, у нього були великі, якби не морський лев, що з'явився поряд. Він почав підштовхувати Кевіна і не давати йому піти під воду, доки не з'явився катер берегової охорони. Самогубця, що не відбувся, витягли з води. Можливо, тепер він навчився жити зі своїми захворюваннями та цінувати життя.