Огіно Гінко, перша жінка-лікар, яка практикувала західну медицину в Японії (5 фото)

"Відпусти мене!, - благала красуня. - Адже ти тільки повернувся з дому червоних ліхтарів!" Але чоловік не слухав: він вирішив отримати подружній обов'язок будь-що-будь. Сміючись, Канічиро потягнув дружину до спальні. Нещасна Гінко молилася: аби її чоловік нічого не приніс із "веселого" будинку!





З ілюстративною метою.

4 квітня 1851 року в японському місті Таварасе провінції Мусасіно (нині - місто Кумагая) у благополучній та поважній купецькій родині Огіно народилася дівчинка, яку назвали Гінко.

Гінко була останньою, сьомою дитиною своїх батьків. Старші діти Огіно – два хлопчики та чотири дівчинки – виросли гордістю своїх батьків. Батько і мати сподівалися, що й молоденька не зганьбить їх.

1867 року батьки видали Гінко за банкіра Канічіро Інамуру, який був удвічі старшим.

Каничиро, одружившись, не відмовився від своєї старої звички відвідувати будинок червоних ліхтарів, розташований на околиці Таварасі. При цьому банкір жодним чином не відмовлявся і від свого законного права на дружину. Нещасна Гінко, яка знала, звідки повернувся її чоловік, благала його дати їй спокій, але той все одно тягнув красуню до опочивальні.

У 1870 році у Гінко виявилися симптоми захворювання, яке в Японії тих років вважалося ганебним: японські обивателі були переконані, що подібною недугою хворіли лише працівниці "веселих" будинків. 19-річна красуня була у повному розпачі! Її тіло сильно страждало, але вона не могла отримати лікування, - та навіть зізнатися у стражданнях вона не могла!



Йошивара (район червоних ліхтарів) в Токіо, XIX століття.

Нарешті, Гінко таки вирушила до лікаря. Звісно, це був чоловік. Лікар встановив діагноз – гонорея. Юній красуні довелося пройти через принизливі процедури, вислухати образливі промови про необхідність вести "моральне життя".

Найсумніше, що вилікувати пацієнтку лікар так і не зміг. Повернувшись додому, Гінко зібрала речі і поїхала до батьків – перебувати під одним дахом із розпусним чоловіком вона більше не могла.

Батько і мати були шоковані приїздом дочки, адже в Японії XIX століття розлучена жінка, яка страждає на ганебну хворобу, однозначно вважалася "метеликом".

На тлі інших дітей Огіно, які стали добрими дружинами та успішними купцями, нещасна Гінко виглядала справжньою ганьбою сім'ї. Батько наполягав, щоб дочка негайно повернулася до чоловіка, але мати, жінка мудра та прониклива, стала на бік Гінко. Мадам Огіно допомогла дочці подати на розлучення із банкіром.

Після розірвання шлюбу Гінко почала знову жити з батьками. Їй доводилося тяжко. Мало того, що хвороба постійно давалася взнаки, так ще сусідські хлопчаки починали кричати на все горло "Заразна!", варто було лише молодій жінці з'явитися на вулиці.

Гінко стала зовсім цуратися чоловіків. Воно і не дивно: один чоловік, законний чоловік, "нагородив" її тяжкою недугою, інший, шановний лікар, висміяв Гінко, але практично нічим не допоміг.

Через напасті, що звалилися на неї, молода жінка впала в депресію. Родичі побоювалися, що Гінко збожеволіє або накладе на себе руки. Однак цього не сталося. Навпаки, у "заразної" з'явилася мета: вона вирішила стати лікарем та лікувати жінок від "ганебних" захворювань! Причому Гінко збиралася вивчити західну медицину, а не японську, яка їй так і не допомогла.





Гінко Огіно.

У 1873 році Гінко вирушила до Токіо, де вступила до медичної школи Йорікуні Іноуе. Навчання легко давалося студентці Огіно - вона схоплювала все на льоту. Із 74 дівчат, які наважилися вступити до Йорікуні Іноуе, до кінця змогли дістатися лише 15. І лише Гінко закінчила школу з відзнакою.

Але Огіно не зупинилася на цьому досягненні. У 1878 році вона вступила до медичного університету в Токіо, де була єдиною жінкою. Гінко довелося зіткнутися з безліччю забобонів і труднощів, але в 1882 вона все ж отримала свій довгоочікуваний, вистражданий диплом.

Гінко всією душею хотіла приступити до роботи, допомагати людям, але не тут було! Влада не допустила пані Огіно до іспиту на звання практикуючого лікаря через її стать. Жінці довелося вдатися до крайнього заходу: Гінко прийшла з плакатом до будівлі уряду, звернувши увагу журналістів до своєї проблеми. Незабаром її допустили до іспиту, який вона успішно склала. Таким чином, Гінко Огіно стала першою офіційно зареєстрованою жінкою-лікарем у Японії.



Токіо, ХІХ століття.

На той час Гінко вже ніхто не назвав би "заразною": вона повністю вилікувала свою недугу, використовуючи методики європейської медицини. 1885 року пані Огіно відкрила в районі Юсіма власний медичний кабінет, орієнтований на жінок. До Гінко зверталися і високоповажні матері сімейства, і гейші, і вуличні "метелики", і такі ж нещасні дівчинки, якою вона сама колись була.

Огіно давно поставила на собі хрест у плані особистого життя, але, як виявилося, дарма. 1890 року вона познайомилася з протестантським священиком-утопістом Юкієсі Шикато і вийшла за нього заміж.

Гінко не могла мати дітей, але 1893 року пара усиновила сина сестри Юкієсі Шикато, яка померла під час тяжких пологів.

Сім'я Шікато жила у чудовому будинку на острові Хоккайдо. Тут Гінко мала велику приватну практику.

1906 року Юкієсі помер, і доктор Огіно повернулася до Токіо, де її призначили головним лікарем однієї з міських лікарень.

Під керівництвом Гінко працювало багато жінок – і це вона називала головним досягненням свого життя.

Лікар Огіно не покладаючи рук працювала в лікарні, вона врятувала тисячі пацієнтів, передала свої знання та вміння молодим лікарям.

23 червня 1913 року пані Гінко Огіно, перша жінка-лікар у Японії, померла від атеросклерозу у віці 63 років. Поховали лікаря на знаменитому цвинтарі Дзошигая, там же було встановлено пам'ятник Гінко, який згодом став культовим місцем для японських медиків.



Могила Гінко Огіно.

Так склалася доля жінки, яку в юному віці заразив небезпечною хворобою чоловік, але вона не лише змогла вилікуватись сама, а й почала лікувати інших.