Аргентинський піонер дактилоскопії та його внесок у розвиток криміналістики (8 фото)

У розпорядженні сучасних криміналістів безліч методик і систем, у тому числі цифрових, що дозволяють розкрити злочин навіть за незначними доказами. Але так не завжди.





29 червня 1892 року в нетрях Некочеа - містечка на південному сході Аргентини в провінції Буенос-Айрес стався страшний злочин. Простий робітник Пончано Карабальо повернувся додому і не зміг відчинити двері до спальні, де знаходилися дружина та діти.



Некочеа в наші дні

Чоловік любив своїх малюків – 6-річного Понсіано Ернесто та малу Фелізу, якій було всього 4 роки. А їхня мати 27-річна Франциска останнім часом все частіше висловлювала невдоволення: надто мало грошей, не вистачає на нормальне життя.

Переляканий Карабальо кинувся по допомогу до сусіда. Удвох вони зламали двері, які виявилися підперті лопатою зсередини. І побачили страшну картину: на ліжку лежали Франциска та малеча з перерізаним горлом. Молодій жінці пощастило, і її рана виявилася не смертельною. Діти були мертві.

Як тільки жінка прийшла до тями, то стала кричати, що на неї напав сусід. Той самий Рамон Веласкес, який допоміг чоловікові відчинити двері спальні. Він давно вже надавав жінці знаки уваги, але вона зберігала вірність чоловікові. А коли відмовила востаннє, то він розлютився з дітьми. А сама Франциска вижила лише дивом.

Винен!



Підозрюваного заарештували. І застосували звичайну на той час техніку дізнання – банальні тортури. Чоловіка сильно побили та доповнили фізичний вплив психологічним – залишили на ніч у камері разом із закривавленими тілами дітей.

Але Веласкес, незважаючи на катування, продовжував наполягати на своїй невинності. Місцеві поліцейські розгубилися, адже з такими впертими злочинцями стикалися не часто. Для надання допомоги до Некочеа зі столиці провінції прибув інспектор Едуард Альварес.

Докази та підозри



Він оглянув місце злочину, виявив недостатні докази, вивчив звіт. Звичайно, насторожився, дізнавшись, що двері кімнати були підперті зсередини. Як звідти вибрався вбивця? Чи став безтілесним духом? Чи відростив крила й упорхнув у вікно? Постраждала стверджувала, що Рамон ударив її лопатою, але на тілі жінки не було жодних поранень, крім поверхневого порізу на горлі.

Він, як і рани дітей, був завданий кухонним ножем. Тоді як розлючений чоловік швидше використав би ніж для сільгоспробіт, який завжди висів на поясі. Або він був не настільки злий через відмову, що взяв себе в руки, спокійно спустився в кухню, взяв ніж, а жінка з дітьми чекала його в спальні, нічого не роблячи?

Біля криниці інспектор знайшов закривавлену ганчірку, якою вбивця витер руки, та ніж. Увага Альвареса привернув відбиток пальця на двері, залишений кров'ю. Доказ поліцейський також вилучив для більш докладного вивчення. Зняв відбиток за допомогою чорнила та штемпельної подушечки і відправив своєму наставнику до Ла-Плати.



Хуан Вучетіч

У столиці провінції вже була перша у світі робоча база відбитків даних, збором якої займався Хуан Вучетіч. Спочатку чоловік займався бухобліком та статистикою, а потім за розпорядженням керівництва відкрив кабінет антропології та зайнявся вивченням дактилоскопії.



Едвард Гальтон

Англійський вчений Едвард Гальтон домігся введення дактилоскопії як метод реєстрації кримінальних злочинців в Англії. І Вучетич взяв на озброєння його спосіб, спростив його і створив власну систему класифікації, яка базувалася на чотирьох типах відбитків. На момент вчинення цього злочину він мав майже 1,5 тис. відбитків.



Відбитки Франциски

Він порівняв зразок із наявними в базі. І виявив збіг: відбиток належав Франциску. Перед незаперечністю доказів жінка почала плакати, кричати, що вбила дітей, оскільки чоловік погрожував їх забрати, і обмовила сусіда. Але насправді історія виявилася старою як світ: у жінки був коханець, який не горів бажанням тягнути в нове життя нагадування про минулі стосунки коханої. І Франциска вирішила позбутися детій. Жінка вирушила до в'язниці.

1902 року в Аргентині вивчення відбитків пальців було визнано головним методом ідентифікації при розслідуванні кримінальних справ. Незабаром наслідували й інші країни.



Вучетич очолив Центр дактилоскопії у Буенос-Айресі та написав дві книги про розроблені ним методики. На честь піонера аргентинських дактилоскопічних досліджень було названо аргентинську поліцейську академію та центр судової експертизи в Хорватії, звідки Вучетич був родом.